- неможливість здійснення аналізу імовірнісних розподілів ключових параметрів успіху інвестиційного проекту.

Аналіз чутливості

Даний метод е наочною ілюстрацією вппиву окремих вихідних факторів на кінцевий результат проекту. Але основним недопіком даного методу є передумова про розгляд зміни кожного фактора ізольовано, тоді як на практиці важливого значення набуває розгляд впливу економічних факторів на перебіг інвестиційного проекту.в комплексі, адже між ними виникають кореляційні відносини. З цієї причини застосування даного методу на практиці як самостійного інструмента аналізу ризику досить обмежене.

Метод сценаріїв

У цілому метод дає досить наочну картину для різних варіантів реалізації інвестиційних проектів, повну Інформацію про чутливість і можливі відхилення, а застосування програмних засобів Excel дозволяє значно підвищити ефективність подібного аналізу шляхом практично необмеженого збільшення числа сценаріїв і введення додаткових змінних величин.

Для проведення сценарного аналізу розроблена методика, що дозволяє враховувати всі можливі сценарії розвитку, а не три варіанти (оптимістичний, песимістичний, реалістичний), як це зазвичай пропонується.

Алгоритм сценарного аналізу.

1. Використовуючи аналіз чутливості, визначаються ключові фактори інвестиційного проекту.

2. Розглядаються можливі ситуації, обумовлені коливаннями цих факторів. Для цього рекомендується будувати "дерево сценаріїв". ,

3. Методом експертних оцінок визначаються ймовірності кожного сценарію.

4. За кожним сценарієм з урахуванням його ймовірності розраховується NPV проекту, в результаті чого можливо отримати масив значень NPV.

5. На основі двних масиву розраховуються критерії ризику інвестиційного проекту.

Сценарний аналіз рекомендується використовувати із звичайною кількістю сценаріїв та дискретними значеннями факторів. У випадку великої кількості сценаріїв і безперервних значень факторів рекомендується застосовувати імітаційне моделювання. Використовуючи сценарний аналіз, можна розглядати безліч стандартних варіантів подій. При цьому можна сполучити сценарний аналіз з іншими методами кількісного аналізу ризиків, наприклад, з методом дерева рішень чи аналізом чутливості.

Аналіз імовірнісних розподілів потоків платежів

Застосування цього методу для аналізу ризиків дає можливість одержати корисну інформацію про очікувані значення NPV і чистих надходжень, а також здійснити аналіз їхніх імовірнісних розподілів.

Разом з тим його використання передбачає, що ймовірності для усіх варіантів грошових надходжень відомі або можуть бути точно визначеними. Насправді в деяких випадках розподіл імовірностей може бути заданий з високим ступенем вірогідності на основі аналізу минулого досвіду при наявності достатніх обсягів фактичних даних. Проте здебільшого такі дані недоступні, тому розподіли задаються виходячи з припущень експертів, а відтак Тм властивий високий рівень суб'єктивізму.

Метод дерева рішень

Даний метод може бути використаним у ситуаціях, коли прийняті в певний момент часу управлінські рішення залежать від рішень, прийнятих раніше, і в свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій. Обмеженням практичного використання даного методу є вихідна передумова про те. що проект повинен мати доступне для огляду чи припустиме число варіантів розвитку, тобто бути багатоальтер-нативним

Метод Монте-Карло (Імітаційне моделювання)

Застосування даного методу на практиці демонструє широкі можливості його використання в інвестиційному проектуванні, особливо в умовах невизначеності і підвищеного ризику. Даний метод зручний для практичного застосування тим, що вдало корелює з іншими економіко-статистичними методами, а також з теорією ігор. До того ж він надає більш оптимістичні оцінки порівняно з іншими методами.

Розмаїття ситуацій невизначеності в практичній діяльності вітчизняних підприємств уможливлює застосування кожного з описаних методів як дієвих інструментів аналізу ризиків, однак найбільш перспективними для застосування є методи сценарного аналізу й імітаційного моделювання, які в будь-який момент часу можуть бути доповнені чи інтегровані до класичних методів.

Алгоритм імітаційного моделювання

(інструмент "РИЗИК-АНАЛІЗ") включає такі етапи:

1. Визначення ключових факторів інвестиційного проекту.

Для цього пропонується застосовувати аналіз чутливості за усіма факторами (ціна реалізації, обсяг продажів, собівартість продукції тощо), використовуючи спеціалізовані пакети типу Project Expert чи Альт-Інвест для скорочення часу розрахунків.

Ключовими є фактори, зміни яких найбільш впливають на відхилення NPV.

2. Визнвчення максимального і мінімального значень ключових факторів, вибір характеру розподілу ймовірностей.

3. Проведення імітації ключових факторів.

Цей етап здійснюється з урахуванням отриманих для кожного фактора значень, на основі чого розраховуються варіанти NPV.

4. Розрахунок критеріїв, що кількісно характеризують ризик інвестиційного проекту (математичне очікування NPV, дисперсія, середньоквадратичне відхилення тощо).

Ефективність застосування викладених технологій інвестиційного проектування обумовлена тим, що вони можуть бути легко реалізовані звичайним користувачем персональної техніки у середовищі MS Excel, а універсальність використовуваних у технологіях математичних алгоритмів дозволяє застосовувати їх для різних ситуацій невизначеності, а також модифікувати і доповнювати іншими інструментами.

9.9. Особливості управління системою ризиків на підприємстві

Для ефективного аналізу і управління системою ризику інвестиційного проекту пропонується алгоритм ризик-менеджменту, зміст і завдання якого представлені на рис. 9.6.

Алгоритм здійснення ризик-менеджменту складається з чотирьох етапів.

1. Оцінка ризиків, як правило, починається з якісного аналізу, метою якого є їхня ідентифікація. Здійснення такої оцінки стає можливим в ході вирішення наступних практичних завдань:

- виявлення всіх ризиків, властивих інвестиційному проекту;

- опис ризиків;

- класифікація й групування ризиків;

- аналіз вихідних припущень.

На жаль, переважна більшість вітчизняних розробників інвестиційних проектів зупиняються на цій початковій стадії, яка є підготовчою фазою повноцінного анапізу.

2. Другою, більш складною, фазою ризик-аналізу є кількісний аналіз, метою якого є обчислення ризику, що вимагає вирішення наступних завдань;

- формалізація невизначеності;

- розрахунок ризиків;

- оцінка ризиків.

3. На третьому етапі ризик-аналіз плавно трансформується з апріорних, теоретичних суджень, у практичну діяльність з управління ризиком. Це відбувається в момент закінчення проектування стратегії ризик-менеджменту, тобто на початку її реалізації. Цей етап завершується інжинірингом інвестиційних проектів.

4. Четвертий етап - контроль, який за своєю сутністю є початком реінжинирингу (перепроектування) інвестиційних проектів, завершує процес ризик-менеджменту і забезпечує йому циклічність.

Рис. 9.6.Алгоритм управління ризиком інвестиційного проекту

9.10. Напрямки підвищення ефективності використання Інвестиційних ресурсів підприємством

Стратегія підприємства щодо інтенсифікації залучення і використання інвестиційних ресурсів повинна ґрунтуватися на оцінці ймо" вірності, надійності інвестицій, і, передусім, на оцінці правильного вибору інноваційних рішень. Для того щоб забезпечити обґрунтований вибір інноваційних рішень, підприємства здійснюють конкурентну боротьбу за:

- найкращих науковців, фахівців, здатних науково обґрунтувати управлінські рішення;

- отримання ліцензії на діяльність;

- найкращий зразок нової техніки (технології);

- якнайшвидше впровадження нової техніки (технології);

- модифікацію застарілих і розробку нових технологій.

Виходячи з того, що основними факторами, які впливають на інвестиційні ресурси, є обсяги капіталовкладень, строки здійснення інвестиційних проектів, а також їх прогресивність та економічність, ефективними напрямками підвищення ефективності інвестиційної діяльності на підприємстві спір, вважати:

1) здійснення ретельної експертизи інвестиційних проектів;

2) концентрацію зусиль підприємства на скороченні періоду впровадження і здійснення інвестиційного проекту;

3) запобігання масштабним проектам через їх низьку мобільність до інновацій;

4) залучення позик на короткий термін;

5) перевірку і наукове обґрунтування надійності проекту.

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.

4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.

6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.

9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.

* * *

10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.

11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.

12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.

13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.

14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.

15. 15.Демченков B.C., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: М.: Финансы и статистика, 1990. - 182 с.

16. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.

17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

18. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.

19. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. - М.: Наука, 1997. - 367 с.