Методика розрахунку та різні організації виробництва
Методика розрахунку та різні організації виробництва
План
1. Методи розрахунку виробничого циклу.
2. Організація потокового виробництва.
3. Організація автоматизованого виробництва.
4. Гнучке інтегроване виробництво.
Методи розрахунку виробничого циклу
Розрізняють простий і складний виробничі цикли. Простий виробничий цикл представляє собою цикл виготовлення деталі, а складний - цикл виготовлення виробу.
Тривалість виробничого циклу залежить від способу передачі деталі (виробу) з однієї операції на іншу.
Існують три види руху деталей (виробів) у процесі їх виготовлення:
- послідовний;
- паралельний;
- змішаний (паралельно-послідовний).
При послідовному виді руху кожна наступна операція починається тіпьки після закінчення обробки всієї партії деталей на попередній операції.
Тривалість операційного циклу партії оброблюваних послідовно деталей визначається за формулою (12.9):
де п - кількість деталей в оброблюваній партії, штук; к - число операцій технологічного процесу; tшт— норма часу на виконання і-ої операції, хвилин.
Якщо при виконанні окремих послідовних операцій наявні паралельні робочі місця, то тривалість операційного циклу визначатиметься за формулою (12.10):
де Мі - кількість робочих місць, зайнятих виготовленням партії деталей на кожній операції.
При послідовному виді руху деталей (виробів) відсутні перерви в роботі устаткування і робітника на кожній операції, можливе високе завантаження устаткування протягом зміни, але виробничий цикл має найбільшу величину, що зменшує оборотність обігових коштів.
Паралельний вид руху характеризується передачею деталей (виробів) на наступну операцію негайно після виконання попередньої операції незалежно від готовності інших деталей (виробів) у партії. Деталі передаються з операції на операцію чи поштучно операційними партіями. Процес відбувається безперервно, якщо досягнута кратність виконання операцій у часі. Це характерно для потокових ліній, такт яких обчислюється і підпорядковано правилу (12.11):
де r - такт потокової лінії, хвилин.
Паралепьний вид руху деталей (виробів) є найбільш ефективним, але можливості його застосування обмежені, тому що обов'язковою умовою такого руху є, як уже зазначалося, кратність тривалості виконання операцій. У протилежному випадку неминучими є втрати (перерви) у роботі устаткування і робітника.
Операційний цикл партії оброблюваних паралельно деталей визначається за формулою (12.12):
де tШТmax- час виконання найбільш тривалої у технологічному процесі операції, хвилин.
При передачі деталей (виробів) операційними партіями розрахунок операційного циклу здійснюється за формулою (12.13):
де р - розмір операційної партії, у штуках.
Паралельно-послідовний (змішаний) вид руху полягає в тому, що виготовлення деталей (виробів) на наступній операції починається до закінчення виготовлення всієї партії на попередній операції з таким розрахунком, щоб робота на кожній операції з обробки партії.деталей (виробів) здійснювалась без перерв. На відміну від паралельного виду руху тут відбувається лише часткове сполучення в часі виконання суміжних операцій.
На практиці існує два види сполучення суміжних операцій за умов, коли:
- час виконання наступної операції більше часу виконання попередньої операції;
- час виконання наступної операції менше часу виконання попередньої операції.
У першому випадку доцільно застосовувати паралельний вид руху деталей і повністю завантажити робочі місця.
В другому випадку прийнятним є паралельно-послідовнйй вид руху з максимально можливим сполученням у часі виконання обох операцій. Максимально сполучені операції при цьому відрізняються на час виготовлення останньої деталі (чи останньої операційної партії) на наступній операції.
Таким чином, тривалість операційного циклу партії оброблюваних паралельно-послідовним (змішаним) способом деталей визначається за формулою (12.14):
де tШТкорі- час виконання найкоротшої із суміжних у технологічному процесі операцій, хвилин.
При передачі деталей операційними партіями (р) розрахунок тривалості операційного циклу здійснюється за формулою (12.15):
Паралельно-послідовний вид руху деталей (виробів) забезпечує роботу устаткування і робітника без перерв. Тривалість виробничого циклу при цьому виді руху довша в порівнянні з паралельним, але менша, ніж при послідовному.
Виробничий цикл виробу (Тцв) може бути розрахований за формулою (12.16):
де Тцд - виробничий цикл виготовлення провідної деталі;
Тцр - виробничий цикл складальних робіт.
При визначенні тривалості виробничих циклів для різних видів руху оброблюваних деталей (виробів) не були враховані перерви. Отже, з урахуванням перерв формула для визначення тривалості операційного циклу видозмінюється. Наприклад, при послідовному русі (в календарних днях) вона приймає вигляд (12.17):
де Тзм - тривалість зміни, хвилин;
nЗМ- кількість змін;
кПЕР- перевідний коефіцієнт (спосіб переведення робочих днів в календарні);
Тмо - час межопераційних перерв, хвилин; Тпр - час природних процесів, хвилин.
Шляхи скорочення виробничого циклу
Виробничий цикл використовується як норматив при оперативному плануванні виробництва, фінансовому управлінні й інших планово-виробничих розрахунках.
Розрахунок тривалості виробничого циклу (Тц) безпосередньо пов'язаний з нормативом оборотних коштів формулою (12.18):
де ОКнв - обсяг оборотних коштів у незавершеному виробництві, грн;
ВПдн - одноденний випуск продукції, грн.
Скорочення виробничого циклу має велике значення для успішного функціонування підприємства, зокрема:
- скорочується оборотність обігових коштів за рахунок скорочення обсягів незавершеного виробництва;
- зростає фондовіддача основних виробничих фондів;
- зменшується собівартість виробів за рахунок скорочення умовно-постійної частини витрат на один виріб тощо.
Тривалість виробничого циклу залежить від двох найважливіших груп факторів: технічного рівня виробництва та організації виробництва.
Обидві групи факторів взаємообумовлюють і доповнюють одна одну. Основними напрямками скорочення тривалості виробничого циклу є:
- удосконалення технології;
- застосування продуктивнішого високотехнологічного устаткування;
- автоматизація виробництва і застосування гнучких інтегрованих процесів;
- спеціалізація і кооперування виробництва;
- організація потокового виробництва;
- залучення висококваліфікованого персоналу тощо.
Організація потокового виробництва
Потокове виробництво є найефективнішою формою організації виробничих процесів.
Потоковим виробництвом є така форма організації виробництва, яка передбачає виготовлення продукції, підпорядковане визначеному такту (ритму) і здійснюване на спеціальних робочих місцях, розташованих за ходою технологічного процесу.
Ознаки потокового виробництва:
- виготовлення одного чи декількох найменувань виробів, близьких за конструктивними ознаками, технологією виробництва і габаритами;
- розчленування технологічного процесу на кратні за трудомісткістю операції, встановлення їх послідовності і закріплення за окремими робочими місцями;
- розташування робочих місць відповідно до порядку здійснення операцій;
- ритмічність обробки чи збірки деталей (виробів);
- застосування спеціальних транспортних пристроїв конвеєрного типу для переміщення предметів праці з однієї операції на іншу з мінімальними перервами.
При потоковому виробництві реалізуються принципи:
- спеціалізації;
- паралельності;
- пропорційності;
- прямоточності;
- безперервності;
- ритмічності.
Потокове виробництво забезпечує найвищу продуктивність праці, низьку собівартість продукції, найкоротшу тривалість виробничого циклу. До того ж воно сприяє досягненню найбільшої ритмічності і безперервності виробництва, які забезпечують узгоджене здійснення всіх операцій виробничого процесу на робочих місцях відповідно до встановленого ритму виготовлення виробів.
Високий рівень організації потокового виробництва ставить особливі вимоги до конструкції виробів і технології їх виготовлення. До числа таких вимог відносять:
- достатній обсяг виготовлення однотипних видів продукції;
- поглиблення спеціалізації підприємства, цехів, дільниць і робочих місць;
- ретельне випробовування конструкції на технологічність;
- науково обґрунтована розробка технологічних процесів.
Первинною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, яка представляє собою сукупність робочих місць, розташованих відповідно до послідовності технологічного процесу і призначених для виконання окремих, закріплених за ними операцій.
Розташування потокових ліній повинне забезпечити:
- прямоточність і найкоротший шлях руху виробу;
- раціональне використання виробничих площ;
- сприятливі умови для транспортування деталей до робочих місць;
- зручність підходів для ремонту й обслуговування;
- достатність площ і оснащення для збереження необхідних запасів матеріалів і готових деталей;
- можливість легкого видалення відходів виробництва.
Приклади розташування устаткування і шляхиіруху виробів наведені на рис. 12.6.
Рис. 12.6.Рух виробу потоковою лінією при розташуванні устаткування: а - односторонньому; б - двосторонньому
Розрізняють такі форми організації потокового виробництва (рис. 12.7):
- безперервно-потокове виробництво забезпечує безперервне проходження предметів праці через усі процеси поштучною передачею і постійним завантаженням робочих місць. Така форма організації повністю відповідає принципам пропорційності, безперервності і ритмічності;
- переривчасто-потокове виробництво має всі ознаки безперервно-потокової форми за винятком синхронізації. Повна синхронізація виробничих процесів не завжди здійсненна внаслідок різної трудомісткості окремих процесів, неоднакової (непропорційної) продуктивності технологічного устаткування, особливостей застосовуваних технологічних прийомів тощо;
- постійні-потокові (прямоточні) лінії характерні Для виробничих підприємств, які мають стійку номенклатуру виробів;
- багатономенклатурні потокові лінії характеризуються тим, що на одному й тому самому конвеєрі можуть оброблятися або виготовлятися вироби декількох найменувань на відміну від однономенклатурних потокових ліній.
Потокові форми організації виробничих процесів характеризуються певним видом руху предметів праці. При безперервно-потоковій формі має місце синхронний рух, при переривчасто-потоковій - паралельний, при прямоточній - паралельно-послідовний. Послідовний рух предметів праці застосовується при непотоковій формі організації процесів, як правило, в одиничному чи дрібносерійному виробництвах.
При організації потокових ліній здійснюється ряд підготовчих робіт:
- визначається необхідна кількість робочих місць;
- відповідно до кількості робочих місць диференціюється виробничий процес з метою виділення більш-менш рівних за трудомісткістю операцій.
Якщо технологічно забезпечити таку рівність неможливо, прагнуть до встановлення кратної трудомісткості операцій. Це обґрунтовує необхідність утримання для здійснення окремих операцій паралельно, а декількох робочих місць;
- встановлюється такт і ритм виробництва;
- обирається транспортний конвеєр, який повинен вписатися в площу, відведену під потокову лінію, або монтуються інші передавальні (транспортні) засоби переміщення предметів праці уздовж потокової лінії;
- обладнуються з дотриманням напежних вимог робочі місця;
- готуються кадри дпя потокової пінії;
- розробляється система обслуговування потокової лінії.
Рис. 12.7.Форми організації потокового виробництва
Технологічні лінії, на яких процес виробництва здійснюється за однією з форм потокової організації, називають потоковими. їх характеризує пропорційна побудова, ритмічність, паралельність і прямоточність здійснення процесів. Потокові лінії найбільш повно відповідають