- строк окупності інноваційного проекту (Ток);

- фупа показників фінансового стану підприємства-учасника проекту.

Показники комерційної ефективності відбивають тільки основні результати (без супутніх), одержувані при реалізації інновацій з урахуванням механізмів розподілу наново створеної вартості й інтересів кожного з учасників інноваційного проекту.

Чистий дисконтований дохід (ЧДД) визначається або як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період Т, приведена до розрахункового року t, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Показник чистого дисконтованого доходу відповідає показнику NPV (Net Present Value), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Якщо протягом розрахункового періоду не відбувається інфляційних змін цін чи розрахунок здійснюється в базових цінах, то величина ЧДД при постійній нормі дисконту обчислюється за формулою (10.7):

Таблиця10.3

Наохооження і відтоки реальних грошей в ході здійснення інноваційного проекту

(у порівнянні з базовим варіантом)

Надходження реальних грошей (Н) | Відтоки реальних грошей (В)

Показники (джерела) | Умовні позначки | Показники (джерела) Умовні | Умовні позначки

1 | 2 | 3 | 4

І. Інвестиційна сфера

1. Ліквідаційне сальдо (залишкова вартість основних фондів) | Фл | 1. Капіталовкладення в нову техніку (технологію)

2. Нематеріальні активи - патенти, ліцензії, ноу-хау, результати НДДКР. (одноразові, первісні платежі)

3. Приріст оборотного капіталу | Кнт

Кна

DКоб

Разом | DН1 | Разом | DВ1

Продовження табл. 10.3.

1 | 2 | 3 | 4

ІІ. Операційна (виробнича) сфера

1. Додаткова виручка від реалізації продукції

2. Економія поточних витрат за рахунок здійснення заходу

3. Виручка від реалізації інтелектуальної власності

4. Перевищення суми амортизаційних відрахувань у порівнянні з базовою технікою (технологією)

5. Знос нематеріальних активів

6. Ліквідаційна вартість оборотних фондів 7. Відрахування у фонд розвитку і НДДКР | DВР

ЕПВ

ВРІВ

DА

ЗНА

ФЛ ОБ

ПНДДКР | 1. Додаткові змінні витрати на виробництво продукції

2. Додаткові поточні витрати, пов'язані із здійсненням заходу

3. Перевищення суми амортизаційних відрахувань у базовому варіанті в порівнянні з новою технікою (технологією)

4. Платежі з оренди залучених основних фондів

5. Платежі роялті при ліцензуванні, оплаті послуг ноу-хау, з НДДКР

6. Платежі на відтворення мінерально-сировинної бази, на приріст продукції

7. Плата за надра на приріст продукції

8. Відрахування в дорожній фонд на приріст продукції

9. Відрахування в страховий фонд

на приріст продукції

10. Відрахування у фонд НДДКР

11. Податок на додану вартість на

приріст продукції

12. Акцизний збір на приріст продукції-

13. Податок на майно на приріст основних фондів

14. Податок на прибуток на приріст продукції й економію поточних витрат | DВВП

DВДПВ

DАНТ

По

Пр

Ппр

Пн

Вд

Встр

ВНДДКР

ПДВ

Аз

Пм

Пп

Разом | DН2 | Разом | DВ2

III. Фінансова сфера

1. Власний капітал (прибуток, амортизаційні відрахування, акції тощо).

2. Короткострокові кредити

3. Довгострокові кредити | КВЛ

ККР

КД | 1. Сплата відсотків по кредитах

2. Погашення заборгованості по

кредитах

3. Виплата дивідендів | ПКР

ЗКР

Д

Разом | DН3 | Разом | DВ3

Усього (І + II + III) | DН | Усього (І + ІІ + ІІІ) | DВ

де DН, DН1DН2, DН3- надходження реальних грошей відповідно: в загальній, інвестиційній, операційній і фінансовій сферах;

DВ, DВ1, DВ2, DВ3- відтоки реальних грошей відповідно: в загальній, інвестиційній, операційній і фінансовій сферах.

де Рt - фінансові результати, одержані в році t;

Вt - фінансові витрати, здійснені в році t; Е - коефіцієнт дисконтування;

Т- розрахунковий період.

Ефект, що досягається в році t (Еt), визначається як різниця між фінансовими результатами (Рt) та витратами (Bt) за формулою (10.8):

У розрахунках комерційної ефективності кожен господарюючий суб'єкт індивідуально оцінює необхідну норму доходу на вкладений капітал з урахуванням альтернативних вкладень з подібними ризиками. Величини Р, і В, представляють собою Відповідно річні надходження і відтік реальних грошей. Якщо величина ЧДД негативна, це означає, що прибутковість нижче мінімального коефіцієнта окупності (для інвестора проект буде збитковим і від нього варто відмовитися). Позитивне значення ЧДД свідчить про доцільність ухвалення рішення про фінансування і реалізацію такого інноваційного проекту.

Індекс дохідності інвестицій, чи індекс рентабельності (ІД), визначається як відношення суми приведених доходів до приведених інвестиційних витрат для здійснення інновації. Цей показник відповідає показнику PI (Profitability Index), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, і обчислюється за формулою (10.9):

де Рt - фінансові результати (надходження реальних грошей), одержані в році t;

Вt - фінансові витрати (відтік реальних грошей) без урахування вкладень в інновації в році t,

Кt - капітальні вкладення в інновації в році t,

T- розрахунковий період.

Індекс дохідності тісно пов'язаний з показником ЧДД. Якщо при розрахунку ЧДД у показниках Р, і В, враховуються капіталовкладення і джерела їхнього фінансування (кредити і відсотки по них), то в ІД інвестиції і пов'язані з ними витрати в чисельнику не враховуються. Якщо ЧДД має позитивне значення, то ІД > 1, і навпаки. Якщо ІД > 1, інноваційних проект можна вважати ефективним, якщо ІД< 1 - збитковим.

Інноваційні заходи можна ранжйрувати за величиною індексу дохідності для ухвалення рішення про їх реалізацію. У цьому випадку перелік запланованих заходів фінансується в порядку зменшуваної прибутковості. На відміну від ЧДД, індекс дохідності дає можливість врахувати тимчасову вартість грошей і капіталомісткість проекту, але майже не враховує альтернативного використання капіталу.

Середньорічна рентабельність інвестицій (Rcp) показує, який дохід приносить кожна вкладена у проект гривня інвестицій. її зручно використовувати при порівнянні альтернатив. Показник середньорічної рентабельності відповідає показнику ROI (Return of Investment), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів. Якщо середньорічна рентабельність вище дохідності безризикоеих вкладень, проект вважається ефективним.

Внутрішня норма дохідності (ВНД) - це ставка дисконту (Евн), при якій величина приведених доходів дорівнює приведеним капіталовкладенням в інноваційний проект, вона визначається за формулою (10.10):

Відповідно, величина Евн може бути визначена з рівняння (10.11):

Показник внутрішньої норми дохідності відповідає показнику IRR (Internal Rate of Return), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.

З економічної точки зору ВНД - це максимальна ставка плати за залучення коштів, при якій проект залишається беззбитковим. При кредитному фінансуванні проекту - це максимальна процентна ставка, за якою можна взяти кредит. При фінансуванні проекту за допомогою власних засобів - це максимальна норма дивідендних виплат. ВНД може також трактуватися як мінімальний рівень прибутковості інвестиційних витрат.

Розраховану величину Евн порівнюють з бажаною інвестором нормою дохідності на капітал. Якщо значення ЕВн дорівнює чи перебільшує очікувану інвестором норму доходу на капітал, здійснення інноваційного проекту є виправданим. У протипежному разі проект є недоцільним.

Строк окупності (період повернення інвестованих ресурсів) (Ток) - період часу, за який початкові від'ємні значення накопичених коштів повністю компенсуються позитивними значеннями. Показник строку окупності відповідає показнику РВ (Payback period), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.

Строк окупності (Ток) визначається з формули (10.12):

де СРГt - сальдо реальних грошових доходів в році t.

У випадку використання впасного капіталу для інвестицій строк окупності (Ток) можна визначати з виразу (10.13):

де ПРГt - потік реальних грошових доходів в році ґ,

Пчt - чистий прибуток від реалізації продукції в році t;

Арt- амортизаційні відрахування на реновацію в році t,

Kt - капіталовкладення в інноваційні заходи в році t.

При оцінці комерційної ефективності інноваційних заходів необхідно розрізняти:

1) ефект, обумовлений більш високим технічним рівнем виробництва продукції в результаті розробки і застосування інновацій;

2) ефект фінансового важепя, обумовлений способами й умовами фінансування проекту.

Метою оцінки ефективності інноваційних заходів є виявлення переваг того чи іншого варіанта здійснення проекту на основі його техніко-технопогічних параметрів. Передбачається, що фінансування кожного з розглянутих (взаємовиключних) варіантів здійснюється за рахунок власних коштів підприємства. Це дає можливість порівнювати різні варіанти і сценарії реалізації інноваційного проекту без урахування витрат на фінансування проекту. Після відбору найбільш ефективних варіантів здійснюються розрахунки комерційної ефективності з урахуванням можливих схем фінансування. Такий підхід дає можливість одержати реальні значення технічної й економічної ефективності різних варіантів інновацій і порівняти їх між собою, оскільки навіть ефективне рішення можна зробити економічно невигідним за умов невдалої схеми фінансування. З іншого боку, ніяка схема фінансування не зробить вигідним упереджено неефективний проект. Щоб не помилитися у виборі найкращого варіанта, потрібен ґрунтовний аналіз якомога більшого числа альтернатив.

Оскільки ефективність інноваційних проектів оцінюється показниками комерційної ефективності, у розрахунках використовується комерційна норма дисконту, яка визначається з урахуванням альтернативної ефективності використання капіталу з ризиковими застереженнями.

Безризикова комерційна норма дисконту, використовувана для оцінки комерційної ефективності проекту в цілому, може встановлюватися відповідно до Вимог мінімально припустимої майбутньої прибутковості вкладених засобів, обумовленої депозитними ставками банків першої категорії надійності (після виключення інфляції), а також (у перспективі) ставки LIBOR за річними еврокредитами, звільненої від інфляційної складової (близько 4-6%).

LIBOR (London Interbank Offered Rate) - річна процентна ставка, прийнята на лондонському ринку банками першої категорії для оплати їхніх взаємних різнотермі-нових кредитів у різних видах валюти. Зазвичай вона є основою для визначення ставок, застосовуваних до валютних позик на основних європейських біржах. Ставка LIBOR включає інфляцію, тому для розрахунку норми дисконту із середньорічної її величини слід відняти