На ОБПЛ створюються заділи трьох видів: технологічні, транспортні та резервні (страхові).

Технологічний заділ відповідає тій кількості виробів, що в кожен певний момент часу перебуває в процесі обробки на робочих місцях.

Транспортний заділ складається з такої кількості виробів, що в кожсп момент часу перебуває в процесі транспортування на конвеєрі.

На ОБПЛ із застосуванням пульсуючого або робочого конвеєра транспортний заділ збігається з технологічним.

Резервний (страховий) заділ створюється на найбільш відповідальних і нестабільних за часом виконання операціях, а також на контрольних пунктах. Цей заділ перебуває в тій стадії технологічної готовності, що відповідає певній операції, і має заповнювати недостачу деталей під час відхилення від заданого такту на кожній операції. Величина цього заділу встановлюється на основі аналізу ймовірності відхилення від заданого такту роботи на певному робочому місці (у середньому 4—5 % змінного завдання).

Загальна величина заділу на ОБПЛ визначається за формулою

Величина незавершеного виробництва на ОБПЛ у нормо-годинах (без обліку витрат праці в попередніх цехах) розраховується за формулою

Для ОБПЛ тривалість виробничого циклу визначається графічно (складається стандарт-план роботи лінії), а також аналітично (розрахунок здійснюється за формулами).

Тривалість виробничого циклу — це період від надходження предмета праці на першу операцію потокової лінії до його виходу з неї. Стандарт-план визначає спосіб і період передачі деталей з операції на операцію.

Як зазначалося, однопредметні перервно-потокові лінії (ОППЛ) широко застосовуються в механообробних цехах масового і великосерійного виробництв, а також у складальних цехах, якщо робота пов'язана з використанням устаткування або якщо на деяких проміжних операціях з'являється брак. У всіх цих випадках технологічні операції синхронізовані. Унаслідок нерівності або некратності операцій тактові (ритмові) на таких лініях неможливо досягти безперервності обробки предметів, роботи устаткування і праці робітників-операторів. Через порушення безперервності виробничого процесу необхідно створювати міжопераційні оборотні заділи. Крім того, це призводить до простоїв устаткування.

Рух предметів праці на ОППЛ здійснюється послідовно. На кожній операції обробка - визначеної кількості предметів праці відбувається безупинно, а на наступні операції вони подаються частинами, найчастіше поштучно, безпривідними транспортними засобами, що працюють з вільним ритмом.

Для того щоб звести до мінімуму наявність оборотних заділів, а також час простоїв устаткування і робітників, необхідно установити найбільш доцільний регламент роботи лінії. З цією мстою визначаються такі календарно-планові нормативи:—

укрупнений такт (ритм) потокової лінії;—

кількість робочих місць за операціями і на всій потоковій лінії;

- стандарт-план роботи потокової лінії;—

розмір і динаміку руху міжопераційних оборотних заділів;—

тривалість виробничого циклу.

Розрахунок укрупненого такту (ритму) потокової лінії здійснюється за формулою, аналогічною до формули визначення такту для ОБПЛ. Однак потрібно врахувати деякі особливості. По-перше, ОППЛ, як правило, працює з вільним тактом (ритмом), тому в ефективний фонд часу роботи лінії не включаються регламентовані перерви. По-друге, за наявності браку за деякими проміжними операціями технологічного процесу визначаються своя програма запуску і свій такт (ритм) для кожної операції.

Кількість робочих місць (одиниць устаткування) для ОППЛ за кожною операцією і па всій потоковій лінії, а також коефіцієнт їхнього завантаження визначаються так само, як і для ОБПЛ (див. формулу 14.5). При цьому середньозважений коефіцієнт завантаження устаткування на ОППЛ пе має бути нижчий 0,75.

Стандарт-план ОППЛ складається на період обороту. Робота з цього плану повторюється доти, поки діє певна виробнича програма.

Період обороту — це важливий параметр перервно-потокової лінії, від вибору якого залежать такі показники, як використання устаткування і часу роботи робітників, розміри заділів та ін. Як правило, у практичній діяльності за величину періоду обороту на ОППЛ приймається одна зміна або півзміни.

Стапдарт-план потокової лінії будується у вигляді таблиці. У ній записуються всі операції технологічного процесу і норми часу їхнього виконання; проставляється такт потоку і визначається необхідна кількість робочих місць за кожною операцією й у цілому на лінії; закріплюються номери за робочими місцями і визначається їхнє завантаження; будується графік роботи устаткування за кожною операцією і розраховується потрібна кількість виробничих робітників для кожної операції; будується графік регламентації праці на лінії і розподіляється завантаження між виробничими робітниками шляхом підбору робіт; розраховується остаточна кількість виробничих робітників, яким присвоюються умовні знаки або номери, і встановлюється порядок обслуговування робочих місць.

Як правило, на ОППЛ утворюються заділи чотирьох видів: технологічні, транспортні, страхові і міжопераційні оборотні. Методика розрахунку перших трьох аналогічна заділам на ОБПЛ (див. формулу 14.8).

Міжопераційний оборотний заділ — це кількість предметів праці, призначених для вирівнювання продуктивності на суміжних операціях, що знаходяться на робочих місцях у очікуванні процесу обробки. Оборотні заділи дають змогу організовувати безперервну роботу на робочих місцях протягом більш-менш тривалого часу. Характерною ознакою оборотних заділів є зміна їхньої величини протягом години від нуля до максимальної величини. Розміри їх, як правило, настільки значні, що весь розрахунок заділів на таких лініях зводять до розрахунку тільки міжопераційних оборотних заділів, незважаючи на порівняно невелику частину трьох перших заділів.

Розрахунок міжопераційних оборотних заділів виробляється за стандарт-планом ОППЛ між кожною парою суміжних операцій. Для цього весь період обороту розбивається на частини, кожна з яких характеризується незміною кількістю працюючих одиниць устаткування на суміжних операціях. Розмір оборотного заділу між двома суміжними операціями на кожному приватному періоді визначається за формулою

Розрахункова величина міжопераційних оборотних заділів може бути позитивною або негативною. Позитивна величина заділу свідчить про збільшення його за період х , негативна — про зменшення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаєв 10.Е. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства: организационно-экономические аспекты. — Пенза: Изд-во Пепз. гос. ун-та, 1996. — 152 с.

2. Апискип ЮЛ., Моисеева М.К., Проскуряков AM. Новая техника: повышение эффективности создания и освоения. — М.: Машиностроение, 1984. — 192 с.

3. Афитов Э.Л„ Новицкий Н.И., Цыганков В Д. Организация вспомогательных цехов и обслуживающих хозяйств предприятия: Учеб. пособие по курсу "Организация и планирование производства. Управление предприятием". — Минск: МРТИ, 1992.— 609 с.

4. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования* — Л.: Машиностроение, 1989.

5. Беленький П.Е. и др. Управление техническим и организационным развитием предприятия. — К.: Техника, 1992. — 126 с.

6. Васильев ВЛ. Организация производства в условиях рынка. — М.: Машиностроение, 1993.

7. Вейе Г., Геринг У. Введение в общую экономику и организацию производства: Пер. с пем. — Красноярск: Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1995.

8. Войчинский AM., Диденко Н.И., Лузин В.П. Гибкие автоматизированные производства. — М.: Радио и связь, 1987. — 272 с.

9. Гарбер КД., Новицкий Н.И. Учеб. пособие по курсу "Организация, планирование и управление радиотехническим предприятием". — Ч. 1. — Минск: МРТИ, 1984. — 88 с.

10. Генкин ВМ. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. — М.: НОРМА — ИИФРА-М, 1999.