Організація роботи центрального інструментального складу й інструментально-видавальних комор

План

1. Інструментально-видавальних комор

2. Приймання інструменту.

3. Зберігання інструменту.

4. Облік інструменту.

5. Планування і регулювання запасу інструменту в ЦІС.

Основними функціями ЦІС є приймання, зберігання, облік, видача інструменту й пристроїв цехам, а також планування й регулювання запасу інструменту в ЦІС.

Приймання інструменту.

У ЦІС надходить весь інструмент, виготовлений в інструментальному цеху, закуплений на стороні, а також відновлений у майстернях з відновлення й відремонтований у майстернях з ремонту інструменту й оснащення.

Інструмент, що надходить зі сторони, приймається за супровідними документами (рахунками-фактурами, накладними); під час приймання його кількість перевіряється працівниками ЦІС, а якість — контрольним пунктом у ЦІС.

Інструмент, що надходить у ЦІС із інструментального цеху й майстерень із ремонту й відновлення, приймається за накладними без контролю якості.

Приймання поламаного й зношеного інструмента здійснюється ЦІС. Після відповідної перевірки частина інструмента направляється в майстерні з ремонту й відновлення, а частина — на склад вторинних матеріалів (неліквіди).

Зберігання інструменту.

У кожному відділенні ЦІС зберігається оснащення певного класу (ріжучий, абразивний, вимірювальний та ін.) на стелажах і в шафах відповідної конструкції. Інструмент розкладається по стелажах у такому порядку:—

нормалізований інструмент — за індексами в порядку зростання;—

спеціальний — за номерами виробів, деталей і операцій, для яких призначений;—

вимірювальний інструмент, що розкладається за класами точності й посадками.

В одному осередку стелажа зберігається інструмент одного типорозміру. Місця зберігання інструмента нумеруються.

Облік інструменту.

На кожний типорозмір інструменту, що зберігається у ЦІС, заводять облікову картку" в якій вказуються найменування, розмір або профіль, індекс, установлену норму запасу за системою "максимум-мінімум" і рух інструменту (надходження, видачу, залишок), а також стелаж, полицю, осередок, де знаходиться інструмент певного типорозміру.

Облік надходження здійснюється на основі документів, що надходять разом з партією інструменту, а облік видачі — за документами видачі інструменту в цехові ІРК. Видача інструменту цехам провадиться в межах установленого для кожного цеху ліміту. Новий (відновлений або відремонтований) інструмент видається цехам в обмін на відпрацьований (зношений або поламаний) тільки через цехові ІРК на їхню вимогу.

Планування і регулювання запасу інструменту в ЦІС.

Для підтримування запасу інструменту в ЦІС не нижче мінімально допустимого застосовують дві системи планування поповнення запасів: "на замовлення" і "на склад".

Система "на замовлення" полягає в тому, що відповідно до виявленої потреби в певному інструменті заздалегідь подається замовлення на його виготовлення або придбання. Так, якщо за планом передбачено випуск продукції в другому кварталі, то оснащення потрібно замовити в першому з необхідним випередженням і в потрібній кількості. Однак, як показує практика, розрахунок потреб в інструменті, зроблений за системою "на замовлення", не завжди відповідає дійсним потребам, і, як правило, за одним типорозміром утвориться дефіцит, а іншими ЦІС затоварюється. Така система планування, зазвичай, застосовується для інструменту, що потрібен в невеликих кількостях і використовується одноразово.

Потреби підприємства в інструменті покриваються на 25— ЗО % за рахунок відновлення й ремонту.

Система "на склад" передбачає встановлення максимальної й мінімальної величини запасу інструменту на ЦІС й розрахунок норми запасу, що відповідає точці замовлення. Ця система планування запасу на складі одержала назву системи "максимум-мінімум".

Мінімальна норма запасу (Zmіn) — це страховий запас інструменту, що створюється, виходячи із практичних даних залежно від видачі інструменту (Кв) на випадок затримки виконання замовлення на виготовлення або купівлю інструменту чи перевикористання його цехами:

Максимальна норма запасу (Z mах) використовується для попередження створення зайвих запасів інструменту на складі й досягається в момент надходження замовлення:

Максимальний перехідний (поточний) запас (ZJ дорівнює розміру партії:

Величина Z змінюється від максимального запасу на початку періоду між надходженнями до нуля наприкінці періоду.

Норма запасу, що відповідає крапці замовлення (Z ), за якої видається замовлення на виготовлення або придбання чергової партії інструменту, визначається за формулою

За умов зниження поточного запасу на складі до крапки замовлення подається заявка в інструментульний відділ для оформлення замовлення на виготовлення або придбання чергової партії інструменту.

Основними функціями цехових інструментально-видавальних комор є: одержання інструменту з ЦІС, його зберігання, облік, видача на робочі місця й приймання з робочих місць, відправлення в майстерню централізованого заточування й у ЦІС для ремонту й відновлення, списання зношеного інструмента для його утилізації, планування й регулювання запасу оснащення в ІРК.

Одержання інструменту в ЦІС провадиться відповідно до встановленого для цехів лімітом і в загальному на відпрацьований інструмент. Зберігання інструменту в ІРК організоване аналогічне до його зберігання в ЦІС. Інструмент, якому потрібне заточування, ремонт або перевірка, зберігається в ІРК окремо від придатного до вживання (у спеціальному відділенні).

Облік інструменту в ІРК здійснюється так само, як у ЦІС, за картами обліку. Інструмент обліковується на основі вимог, накладних або лімітних карт. На видачу він списується на основі активу вибуття (зношування, поломки, втрати) інструмента, в яких вказуються причини й винуватці виходу інструмента з ладу. За цими актами інструмент передається в ЦІС.

Видача інструменту на робочі місця провадиться за різними системами. Інструмент довгострокового користування й дорогий видається робітникам з дозволу майстра ділянки й записується в інструментальну книжку, яку робітник отримує під час зарахування в цех (другий екземпляр книжки зберігається в ІРК). Видача інструмента короткострокового користування здійснюється за одно- і двомарочними системами, а також за системою письмових вимог.

За одномарочною системою робітникові видається кілька марок з його табельним номером і робиться запис в інструментальній книжці. Під час отримання інструменту робітник здає марку в ІРК, а замість неї отримує інструмент. Його марку кладуть у той осередок, з якого взято інструмент, або вішають на дошку з табельними номерами робітників.

За двомарочної системи вводяться інструментальні марки з індексом інструмента, які зберігаються разом з інструментом. Після видачі останнього марку робітника кладуть в осередок, з якої беруть інструмент, а марку з індексом інструмента вивішують на контрольній дошці з табельним номером робітника, що отримує інструмент. Двомарочна система в будь-який момент дає змогу встановити, який інструмент обліковує за тим або іншим робітником.

Система письмових вимог полягає в тому, що в робітника є книжка з відривними бланками-вимогами, в які він записує потрібний йому інструмент і передає в ІРК. Після видачі інструменту вимогу кладуть у картотеку з табельними номерами робітників. Після того, як робітник повертає інструмент, він отримує вимогу назад.

Система забезпечення робочих місць може бути активною і пасивною. За активної системи інструмент надається й повертається в ІРК допоміжними робітниками, а за пасивної — основні робітники отримують і здають інструмент в ІРК.

Планування й регулювання запасу інструменту в ІРК здійснюються за системою "максимум — мінімум".

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаєв 10.Е. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства: организационно-экономические аспекты. — Пенза: Изд-во Пепз. гос. ун-та, 1996. — 152 с.

2. Апискип ЮЛ., Моисеева М.К., Проскуряков AM. Новая техника: повышение эффективности создания и освоения. — М.: Машиностроение, 1984. — 192 с.

3. Афитов Э.Л„ Новицкий Н.И., Цыганков В Д. Организация вспомогательных цехов и обслуживающих хозяйств предприятия: Учеб. пособие по курсу "Организация и планирование производства. Управление предприятием". — Минск: МРТИ, 1992.— 609 с.

4. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования* — Л.: Машиностроение, 1989.

5. Беленький П.Е. и др. Управление техническим и организационным развитием предприятия. — К.: Техника, 1992. — 126 с.

6. Васильев ВЛ. Организация производства в условиях рынка. — М.: Машиностроение, 1993.

7. Вейе Г., Геринг У. Введение в общую экономику и организацию производства: Пер. с пем. — Красноярск: Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1995.

8. Войчинский AM., Диденко Н.И., Лузин В.П. Гибкие автоматизированные производства. — М.: Радио и связь, 1987. — 272 с.

9. Гарбер КД., Новицкий Н.И. Учеб. пособие по курсу "Организация, планирование и управление радиотехническим предприятием". — Ч. 1. — Минск: МРТИ, 1984. — 88 с.

10. Генкин ВМ. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. — М.: НОРМА — ИИФРА-М, 1999.