У Сполучених Штатах Америки більшість промислових зразків, включаючи алгоритми і бізнес-схеми, підпадає під дію патентного законодавства, однак у деяких штатах ви-знається можливість застосування до них норм авторського права.

З метою ліквідації відмінностей у патентних системах ЄС і США, які полегшували доступ до європейських програмних новинок, блокуючи можливості ознайомлення з американсь-кими розробками, Європейський парламент у вересні 2003р. затвердив Директиву про патентоспроможність винаходів, які реалізовано за допомогою персональних комп'ютерів, запровадивши так звані софтверні патенти. Однак прагнення ЄС запровадити патентування винаходів у сфері програмного забезпечення викликало критику фахівців у цій галузі. Про-тивники такого підходу звертають увагу на те, що користь від цього отримають великі корпорації, а невеликі фірми, які не мають достатніх ресурсів, щоб займатися правовим захистом власних винаходів та ліцензіями, зазнають збитків. Звер-тається також увага на те, що нові правила підірвуть можли-вості створення та поширення безплатних комп'ютерних про-грам, зміцнять позиції потужних компаній — власників патентів, що буде перешкоджати розвитку інформаційного суспільства та сприятиме зростанню "цифрової" нерівності.

Щодо баз даних (об'єктивної форми представлення та організації сукупності даних, систематизованих таких чином, щоб вони могли бути знайдені й опрацьовані з допомогою ЕОМ), то їх правова охорона подібна до охорони збірок літературних творів. Відтак ці інтелектуальні продукти охороняються незалежно від того, чи є їх складові (дані, на яких вони ґрунтуються) об'єктами авторського права. Водночас, якщо бази даних включають об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються, авторське право на них визначається лише за дотримання авторських прав на кожний із творів, що належить до бази даних. При цьому існування авторського права на базу даних не перешкоджає іншим особам самостійно здійснювати підбір і організацію даних, що входять у цю базу. За сучасних умов як бази даних охороняються також так звані цифрові фотографії, отримані з допомогою цифрової фотокамери, оскільки використовуючи останню фотограф є автором не фотографічного твору, а цифрового зображення певного об'єкта, що охороняється авторським правом як база даних.

Література

1 Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью. — М., 2003. — С. 81.

2 Overview of contractual arguments. —

3 Інтелектуальна власність. — 2002. — № 12. — С. 52.

4 Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. — СПб.: Питер, 2001. — С. 75. 6 Там же.— С. 83.

6 Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью. — С. 84—85.

7 Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества. Науч. изд. — М.: Академия: Наука, 1998. — С. 323.

8 Ушанков ВА. Становление информационной системы: ценностные характеристики // Проблемы современной экономики. — 2002. — № 3—4. — С. 48.

9 Николаева Т.П. Информационная экономика: тенденции развития за рубежом и в России. — СПб.: НИИ химии, 1999, — С. 100.

10 Sakaiya Т. The Knowledge — Value Revolution or a History of the Future. London.: Bellew Publishing, 1992. — P. 253.

11 Методические рекомендации по определению рыночной стоимости интеллектуальной собственности. — М., 2002

12 Там же.

13 Зинов В., Шамшин С. Сравнение различных методов оценки стоимости интеллектуальной собственности // Інтелектуальна власність. — 2002. — № 4. — С. 38.

14 Dorr A. Munch С. Protecting Trade Secrets, Patents, Copyrights and Trademarks USA. — N. Y., 1990. — P. 91—92.

15 Kitch EM. Patents: Monopolies of Property Rights? // Palmer J., Zerba R.O. (Eds.). Research in Law and Economics. — Vol. S. London: JAI Press Inc. 1986.

16 Шастишко AJE. Неинституциональная экономическая теория — M., 1999. — С. 72.

17 Елисеев A.Н., Шульга И.Е. Институциональный анализ интеллектуальной собственности. Учеб. пособие. — М., 2005. — С. 80—98.

18 Інтелектуальний капітал. — 2004. — № 3. — С. 32.