Залежно від порядку визначення розрізняють:

- балансовий прибуток - це прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності. Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку;

- оподатковуваний прибуток - це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника податку на прибуток;

- чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів і зборів, сплачуваних за рахунок прибутку.

Залежно від методики оцінки виділяють:

- номінальний прибуток - це фактично отримана величина прибутку;

- реальний прибуток - це номінальний прибуток, перерахований з огляду на Інфляцію.

Залежно від мети визначення розрізняють:

- бухгалтерський прибуток - це прибуток, який відповідає балансовому;

- економічний прибуток - це прибуток, який є різницею між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей.

Витратами втрачених можливостей прийнято вважати витрати на споживання будь-якого ресурсу, визначені з точки зору використання його не найкращим альтернативним способом.

Залежно від розмірів підприємства розрізняють:

- мінімальний прибуток - це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства відповідно до встановленого мінімального рівня рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;

- цільовий прибуток - це прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства і залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним, тобто відповідати нормі прибутку на вкладений капітал чи необхідним, тобто відповідати потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток;

- максимальний прибуток - це прибуток, який підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам, тобто граничні доходи і витрати ростуть відповідно до зростання обсягів виробництва.

Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень закупівельних цін на сировинні ресурси, які повинні бути найнижчими. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі сировини, застосування цінових знижок. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню закупівельних цін сприяє придбання товарів в іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валюти) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари).

Зростання розмірів прибутку пов'язане зі збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої кон'юнктури в окремі періоди року. Збільшення ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі). Розмір прибутку також залежить від обсягів діяльності підприємства, кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової діяльності шляхом включення до асортименту підприємства взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, пов'язаних з реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів.

При однаковій величині доходів в різні періоди підприємство може мати різний розмір прибутку, що пояснюється неоднаковими витратами обігу, які, в свою чергу, формуються під впливом таких факторів, як:

- обсяг товарообігу;

- номенклатура та асортимент товарів;

- джерела надходження товарів;

- рівень продуктивності праці на підприємстві;

- ступінь використання ресурсів;

- структура капіталу.

Особливості здійснення багатофакторного аналізу прибутку

На прибуток від реалізації товарної продукції впливають різні фактор, основними з яких є:

зміни в обсягах реалізації;

- зміни в структурі й асортименті продукції;

- зміни відпускних цін на продукцію;

- зміни цін на сировинно-матеріапьні ресурси;

- зміни в рівні витрат матеріальних і трудових ресурсів.

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (ДП) здійснюється за формулою (13.16):

де П1- прибуток звітного періоду;

П0- прибуток базового періоду.

2. Розрахунок впливу на прибуток змін відпускних цін на продукцію (DП1) здійснюється за формулою (13.17);

де ВР1= У Ці х Q1- виручка від реалізації продукції в звітному періоді в цінах звітного періоду;

Ці - ціна виробу в звітному періоді;

Q1- кількість виробів, реалізованих у звітному періоді;

BP1,0= У Цо х Q1- обсяг реалізації продукції в звітному періоді в цінах базового періоду;

Цо - ціна виробу в базовому періоді.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсягах реалізації продукції (DП2) за базовою собівартістю здійснюється за формулою (13.18):

де К1- коефіцієнт зростання обсягів реалізації продукції за їх собівартістю, тобто

К1 = С1,0/С0;

С1,0- фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період у цінах і тарифах базового періоду;

С0- собівартість базового періоду.

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в структурі й асортименті продукції (DП3) здійснюється за формулою (13.19):

де К2- коефіцієнт зростання обсягу реалізації за відпускними цінами тобто

К2= BPl,0/BP0

BP1,0- обсяг реалізації в звітному періоді за цінами базового періоду;

ВР0- обсяг реалізації в базовому періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток економії внаслідок зниження собівартості продукції (DП4) здійснюється за формулою (13.20);

де С1,0- собівартість реалізованої продукції звітного періоду в-цінах і за умовами базового періоду;

С1- фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції при одночасному зростанні обсягів реалізації (DП5) здійснюється за формулою (13.21):

7. Окремо за даними бухгалтерського обліку визначається вппив на прибуток зміни цін на матеріали і тарифів на послуги (ДПв), а також економії, викликаної порушеннями господарської дисципліни .(ДП7). Сума факторних відхилень {ДЩ дає можливість визначити загальну зміну прибутку від реалізації за звітний період (ДП), що виражається формулою (13.22):

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.

4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.

6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.

9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.

* * *

10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.

11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.

12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.

13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.

14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.