Поняття цін, їх види та функції, ціноутворення

План

1. Показники оцінки витратності виробництва.

2. Поняття цін, їх види та функції.

3. Методи ціноутворення.

4. Вибір стратегії ціноутворення на підприємстві.

Показники оцінки витратності виробництва

Оцінка витратності виробництва продукції на конкретному підприємстві здійснюється з метою визначення його виробничого потенціалу та можливостей оптимізації виробничої програми. Основними показниками оцінки витратності виробництва є:

1) потреба в сировинно-матеріальних ресурсах на одиницю виробленої підприємством продукції (Ссм1), яка обчислюється за формулою (11.9):

де Нсмі - норми витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції,' в натуральних вимірниках (т, кг, мэ, л, км, кВт-години тощо);

Цсмі - покупна ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю;

2) загальні витрати на основну сировину та матеріали, паливо та електроенергію, газ та воду, напівфабрикати в собіввртості продукції (Ссм) визначаються за формулою (11.10):

де Нсмі - норми витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції, в натуральних вимірниках (т, кг, м , л, км, кВт-години тощо);

Цсмі - ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю;

Q - обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях (виробнича програма підприємства);

3) сума умовно-змінних витрат у собівартості продукції (Сзм) визначається за юрмулою (11.11):

де Взі - умовно-змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників-відрядників з відрахуваннями;

4) сума умовно-постійних витрат у собівартості продукції (Суп) обчислюється за формулою (11.12):

де Вп - умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загаль-новиробничі витрати.

Після розрахунку суми умовно-змінних та умовно-постійних витрат на виробництво продукції обчислюють їх питому вагу (азм, Суп) в загальній виробничій собівартості виробництва продукції (Сзаг) за формулами (11.13-11.14):

5) матеріалоємність виробництва (Мє) - показник, який характеризує суму матеріальних витрат (Сем) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (11.15):

де Ссм- сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, необхідні для виготовлення певної продукції (без енерговитрат);

Ц - ціна одиниці виготовленої продукції відповідно до асортименту;

Qi - обсяг конкретного виду виготовленої продукції в натуральних одиницях в межах асортименту; п - асортимент продукції;

6) енергоємність виробництва (Еє) - показник, який характеризує суму витрат на оплату енергоресурсів (Се) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (11.16):

7) зарплатоємність виробництва (ЗПє) - показник, який характеризує суму витрат на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства (ФОП) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (11.17);

8) собівартість обсягу виготовленої продукції (Сзаг) розраховується як сума всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства, на якому величина залишків незавершеного виробництва не є стабільною. За валовою продукцією обчислюється виробнича собівартість, за товарною і реалізованою - повна.

Собівартість товарної продукції (Стп) обчислюється за формулою (11.18):

де Свп - собівартість валової продукції;

Знв0, Знв1- вартість залишків незавершеного виробництва за собівартістю на початок і кінець розрахункового періоду відповідно.

Собівартість реалізованої продукції (Срп) обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції за формулою (11.19):

де С тп - собівартість товарної продукції;

Звщв0, Звідв1- собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, яка не перейшла у власність покупця; Зскл0, Зскл1- собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду;

9) собівартість одиниці виготовленої продукції (Сод) визначається за складеною калькуляцією або шляхом ділення загальної собівартості продукції (Сзаг) на обсяг її виробництва в натуральному вираженні (Q) за формулою (11.20):

10) витрати на 1 грн продукції (витрати на 1 грн валової продукції, витрати на 1 грн товарної продукції, витрати на 1 грн реалізованої продукції) (Zвп, Zтп, Zрп) обчислюються шляхом ділення собівартості продукції (Сзаг) (собівартості валової продукції Свп, собівартості товарної продукції Cтп, собівартості реалізованої продукції Срп на її обсяг у вартісному вираженні (обсяг валової продукції ВП, обсяг товарної продукції ТП, обсяг реалізованої продукції РП), тобто за формулами (11.21-11-23):

Поняття цін, їх види та функції

Ціна є грошовим вираженням вартості товару. Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності. Функції'цін:

1) вимірювально-інформаційна функція полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг).

Ціна є критеріальним орієнтиром при обґрунтуванні підприємством рішення щодо доцільності і вигідності виробництва визначеного виду товарів (послуг), а також щодо розширення чи скорочення виробництва;

2) розподільна функція передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;

3) стимулююча функція полягає в тому, що ціна має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;

4) регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

В практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін: * за обсягами реалізації продукції виділяють оптові і роздрібні ціни;

- за якістю виготовленої продукції розрізняють ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо;

- за часом дії розрізняють постійні, тимчасові (на освоювану продукцію), сезонні ціни (відповідно до пори року);

- за територіальною ознакою виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;

- за ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) розрізняють тринадцять базисів постачання, зібраних в чотири групи:

"Е" - термін - EX Works (продавець передає товар покупцю на своїй території).

"F" - терміни - FCA, FAS і FOB (продавець зобов'язаний доставити товар перевізнику, визначеному покупцем);

"С" - терміни - CFR, CIF, CPT і СІР (продавець повинен укласти контракт на перевезення без прийняття на себе ризиків втрати або ушкодження товару або додаткових витрат внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення);

"D" - терміни - DAF. DES, DEQ, DDU і DDP (продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення.

Більш детальна класифікація цін наведена в табл. 11.9.

Отже, ціна має враховувати корисність товарів чи суму якісних властивостей, заради яких цей товар придбавається.

За ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються.

Під визначеною ціною розуміють фіксовану вартість товару.

Під ціною, що визначається, розуміють непряме посилання на умови обчислення ціни до моменту здійснення платежу.

За способом фіксації ціни бувають: тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі.

Таблиця11.9

Класифікація цін відповідно до ступеня урахування транспортних витрат

Група Е | EXW відправлення Франко-завод (... назва місця)

Основне перевезення но оплачено

Група F | FCA Франко-перевізник (... назве місця призначення)

FAS Франко уздовж борта судна (... назва порту оїдоаитажсння)

FOB Франко-борт (... назва порту відвантаження)

Основне перевезення оплачемо

Група С | CFR Вартість і фрахт (... назва порту призначення)

CIF Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення)

СРТ Фрахт / перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

СІР Фрахт / перевезення і страхування оплачені до (... назва місця призначення)

Прибуття

Група D | DAF Постачання до кордону (... назва місця доставки)

DES Постачання із судна (... назва порту призначення)

DEQ Постачання з пристані (... назва порту призначення)

DDU Постачання без оплати мита (... назва місця призначення)

DDP Постачання з оплатою мита (…назва місця призначення)

Тверда ціна встановлюється в момент укладення контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не запежить від періодичності постачання то* вару (послуги).

Періодично тверді ціни на товар передбачають встановлення певної фіксованої суми, дійсної на визначений період часу.

Рухлива ціна - це ціна, яка переглядається, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його постачання зміниться. Рухливі ціни, на відміну від періодично твердих, за умов істотних змін на ринку передбачають перегляд і коригування на певний відсоток.

Плаваюча ціна - це ціна, обчислена шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін виробничих витрат в період укладання угод (формування портфелю замовлень).

За ступенем оприлюднення розрізняють опубліковані ціни, до яких відносяться довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактичних угод, ціни пропозицій окремих фірм та розрахункові ціни.

Коли йдеться про продаж унікального товару, який раніше на ринок не постачався і який надто складно порівняти з аналогами, застосовується розрахункова ціна. При її обчисленні враховуються технічні й комерційні умови замовлення, наводиться порівняння з аналогічними товарами.

Методи ціноутворення

В своїй діяльності підприємство може зіткнутися з досить неординарними ситуаціями на ринку. Відповідно до кожної ситуації воно повинно застосовувати різні стратегію і тактику поведінки. Так. прагнення до виживання підприємства в жорсткому ринковому середовищі змушує його йти на цінові поступки доти, доки ціна покриває витрати.

Якщо пріоритетом розвитку підприємства є досягнення високих поточних фінансових