завжди інтелектуальний ресурс, фактор, це творчий підхід до вибору напряму діяльності. Відповідно до думки А. Сена, можливості спираються на особистісні дані та той економічний і соціальний вибір, який надає людині суспільство. Сам факт наявності товарів в економіці країни ще не визначає можливості індивіда користуватися ними, як і факт існування інституту власності. Або людина сама домагалася її, або отримала дохід від діяльності в іншій галузі економіки і використала його для здобування власності, або, якщо їй це не вдалося, вона чекає підтримки від держави (чи інших сил і факторів), котра може надати їй допомогу. Права людини в цьому випадку визначаються двома факторами: чим людина володіє або що контролює (землю, робочу силу, інтелектуальні ресурси) і що вона може одержати взамін.
Права, які ґрунтуються на управлінні власністю, на володінні нею, або на здійсненні торгових операцій з нею, важливі лише як інструмент — засіб підвищення людських можливостей. Кінцевою метою обміну цінностями, одержаними в результаті набутого права, є власність, або людський добробут.
Розвиток людини будується на концепції рівності, що передбачає однакові можливості для людей розвивати свої здібності й застосовувати їх. Одночасно розвиток людини — це процес розширення функцій й посилення інтелектуального потенціалу людини, а отже, відображаючи кінцеві результати їх здійснення, він одночасно є і процесом, і результатом, що показує можливості інтелектуального потенціалу людини47.
У найширшому плані реалізація прав і здібностей індивіда, розширення його економічного, соціального й інтелектуального вибору, забезпеченості базових потреб (освіта, здоров'я, безпека життєдіяльності) залежать від двох груп умов.
У політичному аспекті розвиток людини неможливий без демократичних інститутів і процедур і водночас сильної держави, здатної забезпечити дієву демократію, дотримання законів, розумний баланс економічної ефективності й соціальної справедливості, що є, крім усього, умовою збереження і примноження власності.
В економічному аспекті розвиток людського, інтелектуального насамперед, потенціалу в сучасному суспільстві передбачає як економічне зростання, так і практику перерозподілу й використання ресурсів в інтересах суспільства і людини. Проте здійснити цю мету можна в результаті максимального використання інтелектуального потенціалу як найбільш ефективного виду і способу діяльності в сучасну епоху.
Література
1 Михайлова Т.М. Труд как историко-философская проблема. — М.,1998. —С. 71.
2 Маркс К. Капитал. — М., 1983. — Т. 1. — С. 53.
3 Гегель ГЯ.Ф. Философия права. — М., 1990. — С. 228—230.
4 Муньє Э. Манифест персонализма. — М., 1999. — С 21.
5 Булгаков С.Н. Философия хозяйства. — M.1990. — С. 89.
6 Соловьев B.C. Оправдание добра: Нравственная философия. — М., 1996. — С. 296.
7 Там же. — С. 310—311.
8 Козловски П. Культура постмодерна: общественно-технические последствия технического развития. — М., 1997. — С. 153.
9 Левина ИХ. Природа и структура труда в экономике XXI века // Философия хозяйства. — 2006. — № 1(43). — С. 188.
10 Там же. — С. 191.
11 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда // Вопр. философии. — 1997. — № 3. — С. 6.
12 Там же. — С. 5.
13 Там же.
14 Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. — Т. 23. — С. 40—53.
15 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С 6.
16 Там же.
17 Там же. —С. 7.
18 Осипов Ю. М. Философия хозяйства. — М., 2003. — С. 165—166.
19 Там же. — С. 169.
20 Там же. — М. 173.
21 Ильенков Э.Л Философия и культура. — М., 1991. — С. 75—114.
22 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С.8.
23 Осипов Ю. М. Философия хозяйства. —
24 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С.9.
25 Там же. — С. 10.
28 Осипов Ю. М. Философия хозяйства. — С. 169.
27 Макконелл К.Р., Брю СЛ. Экономика. Принципы, проблемы, политика. - М., 1992. — С. 98—118.
28 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С.10.
28 Там же. — С. 11.
30 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — С. 171—172.
31 Там же. —С. 172.
32 Там же.
33 Там же.
34 Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С. 12.
35 Історія економічних вчень / За ред. В.Д. Базилевича. — К., 2004. — С. 1148.
36 Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. — М., 2000. — С. 81.
37 Історія економічних вчень / За ред. В.Д. Базилевича. — С. 1161.
38 Глинчикова AT. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда. — С. 14.
39 Psachropoulos G., Woodhall М. Education for Development. An Analysis of Investment Choices. — Oxford, 1995.
40 Кант И. Критика практического разума // Сочинения: В 6 т. — М., 1965. — Т. 4, Ч.1. — С. 68.
41 Аристотель. Сочинения: В 4 т. — М., 1974. — Т. 4. — С. 245.
42 Плаксу нова ТА. Экономический рост и становление концепции экономического развития // Философия хозяйства. — 2004. — № 5 (35). — С. 105.
43 Історія економічних вчень / За ред. В.Д. Базилевича. — С.1158.
44 Плаксунова Т.А. Экономический рост и становление концепции экономического развития. — С. 106.
45 ПРООН 1994. Доклад о развитии человека за 1994 год. — Нью-Йорк, 1995. — С.15.
46 Плаксунова ТА. Экономический рост и становление концепции экономического развития. — С. 108.
47 Там же. — С. 113.