1) рекомендаційні повноваження ґрунтуються на тому, що лінійне керівництво при виникненні потреби може (але не зобов'язано) звернутися за консультацією до спеціалізованого консультативного апарату;

2) обов'язкові узгодження потрібні в тому випадку, копи управлінський апарат відчуває труднощі у спілкуванні з лінійним керівництвом; у цьому випадку підприємство розширює повноваження апарату до обов'язкового узгодження з ним певних рішень, однак лінійні керівники не зобов'язані дотримуватися рекомендацій апарату;

3) паралельні повноваження мають за мету розширити обсяг повноважень управлінського апарату вищим керівництвом шляхом надання йому права відхилення рішень лінійного керівництва для урівноваження влади та попередження поминок;

4) функціональні повноваження полягають в тому, що управлінський апарат, наділений функціональними повноваженнями, може запровадити чи заборонити певні дії в межах своєї компетенції, тим самим усуваючи різницю між лінійними та штабними обов'язками для досягнення практичних цілей;

5) лінійні повноваження всередині управлінського апарату виникають в разі розгалуженого адміністративного апарату управління підприємством, або у випадку об'єднання підприємств.

Отже, керівництво повинно вирішити, лінійною чи апаратною буде управлінська діяльність. Однак розгляд апаратної діяльності як несуттєвої для досягнення поставленої мети неприпустимий. Всі види здійснюваної діяльності повинні полегшувати досягнення мети. Якщо певний вид діяльності цьому не сприяє, його слід усунути, а не переводити до розряду апаратно-штабних.

Не останню роль в управлінні відіграє обраний ним стиль.

Найбільш раннім підходом до оцінки стилю управління був погляд, заснований на оцінці особистих якостей. Відповідно до особистісної теорії лідерства (також відомої як теорія великих людей), кращі з керівників мають визначений набір загальних якостей (рівень інтелекту, знання, вражаюча зовнішність, чесність, здоровий глузд, ініціативність, соціальна й економічна освіта і високий ступінь впевненості в Собі). Тому, якщо в людині виявляють ці якості, то, можливо, їхній розвиток, в майбутньому допоможе цій людині стати гарним керівником. Однак на практиці з'ясувалося, що людина не стає керівником тільки завдяки тому, що має потрібний для цього набір особистих властивостей, тому що структура особистих якостей керівника повинна співвідноситися з особистими якостями, діяльністю і метою діяльності його підлеглих. Саме на цих підвалинах виник поведінковий підхід, який став основою для більш точного визначення поняття "стиль управління", під яким слід розуміти стійку систему способів, методів і форм практичної діяльності менеджера, звичну манеру поведінки керівника стосовно підлеглих, націлену на вплив і спонукання їх до досягнення поставлених цілей. Ступінь делегованих керівником повноважень, використовувані ним типи влади, його турбота про людські відносини чи про виконання завдань відбивають стиль керівництва, що характеризує його як лідера.

Але і цей підхід не є досконалим. Як показали подальші дослідження, для забезпечення ефективного керівництва слід ураховувати ситуаційні фактори, які включають потреби й особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги і вплив мікросередовища, наявну інформацію. Це означає, що керівник-лідер повинен адекватно поводитися в різних ситуаціях.

Кінцевою метою діяльності керівника є досягнення поставленої підприємством мети. А звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих, ступінь впливу на них впасне і є стилем управління.

За традиційною системою класифікації стиль може бути автократичним і ліберальним (це буде стиль, зосереджений на роботі чи на людині).

Автократичний лідер є авторитарним керівником. Автократичний керівник має достатню владу, щоб нав'язати свою волю виконавцям. Автократ навмисно апелює до потреб більш низького рівня своїх підлеглих, виходячи з припущення, що це той самий рівень, на якому вони оперують.

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.

4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.

6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.

9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.

* * *

10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.

11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.

12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.

13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.

14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.

15. 15.Демченков B.C., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: М.: Финансы и статистика, 1990. - 182 с.

16. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.

17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

18. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.

19. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. - М.: Наука, 1997. - 367 с.

20. Комлев Е.Б. Анализ конкурентоспособности товаров / Маркетинг в России и за рубежом. - 2000. - №3. - с. 45-59.

21. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 294 с.

22. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. -К.: КНЕУ, 2001.-387 с.

23. Муравьев А.И., Игнатьев A.M., Крутик А.Б. Малый бизнес: экономика, организация, финансы / А.И. Муравьев, A.M. Игнатьев, А.Б. Крутик: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и дол. - Спб.: "Издательский дом "Бизнес-пресса", 1999. - 608 с.

24. Основні акти антимонопольного та конкурентного законодавства України: Збірник матеріалів Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. - Дніпропетровськ, 2001. - 160 с.

25. Оценка бизнеса: Учебник / Под ред. А.Г.Грязновой, М.А.Федотовой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 512 с.

26. Савицкая Г.А. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: Нов. знание, 2000. - 688 с.

27. Савчук В.П. финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. - К.: Издательский дом "Максимум", 2001. - 600 с.

28. Соколова Л.В. Конкурентоспособность предприятия и критерии ее оценки / Маркетинг и реклама. - 1999. - №5-6. - с. 31-33.

29. Харів П.С. Економіка підприємства: Збірник задач і тестів: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2001. - 301 с.

30. Шах А.Д., Погостин С.З. Организация, планирование и управление предприятием химической промышленности: Учебник. - М.: Высшая школа, 1974. - 440 с.

31. Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии: Уч. пособ. для студ. эконом, ф-тов вузов. - РнД: Март, 2000. - 544 с.

32. Экономика и статистика фирм: Учебник / В.Е.Адамов, С.Д.Ильенкова. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 288 с.

33. Экономика предприятия: Учеб. для вузов / В.Я.Горфинкель, Е.М.Купряков, В.П.Прасолова и др. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 2002. - 520 с.

34. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И.Волкова. — М.: ИН-ФРА-М, 2002.-601 с.

35. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.А.Швандера-е изд., перераб и доп. - М.. ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 718 с.

36. Экономика предприятия: Учебник для вузов /Под ред. проф. В.Я.Горфинкеля. 3-е изд., переб. и доп. - М,: ЮНИТИ-ДАНА. 2002. - 718 с.

37. Экономический механизм управления развитием предприятий/ И.В.Алексеев и др.-Львов: Світ, 1991.- 154 с.

38. Porter М.Е. Competitive Advantages: Creating and Sustaining Superior Performance. N.Y.: Free Press, 1985.

39. Ruekert R.W. Developing a Market Orientation: an Organizational Strategy Perspective // International Journal of Research in Marketing. - 1992. - V. 9. - P. 225-245.

40. Sharp B. Marketing Orientation: More Than Just Customer Focus // International Marketing. Review - 1991. - V. 8. - № 3. - P. 20-25.