Участь працівників банків у процедурі відмивання грошей стає причиною того, що для розпізнавання такої процедури дуже корисною виявляється інформація відносно самих банківських працівників і службовців. Дані про них можна розподілити на дві категорії. Перша стосується усіх випадків порушень і недоліків у професійній діяльності персоналу банку. Тут йдеться особливо про операції, пов'язані насамперед з ідентифікацією клієнтів і реєстрацією угод, з комплектуванням банківської документації, веденням у належному порядку картотек клієнтури, а також про кількість допущених помилок і порушень, їх характер, "якість" і т. ін. Збирання такої інформації може проводитися в рутинному порядку - підведення підсумків внутрішньобанківського контролю або перевірки ,4зверху". До другої категорії відноситься інформація про кадри. Для розпізнавання спроб відмивання грошей особливо корисною може бути інформація про можливі зв'язки банківських працівників з підозрілими клієнтами, про майнові і грошові зв'язки службовців з господарюючими суб'єктами, які користуються сумнівною репутацією, і т. ін.

Завершує частину даних, необхідних для розпізнавання, різного виду "історична" інформація, яка стосується випадків і подій, пов'язаних з відмиванням грошей чи з підозрами в цих злочинах. Це може бути інформація, взята з нотаток про розпізнавання клієнтів чи осіб, не пов'язаних з банками діловими відносинами, але які намагалися скористатися послугами банків у злочинних цілях, наприклад, намагалися незаконно одержати кредит, або їх викрито в шахрайстві з чеками, чи вони брали участь у злочинах, але їхня провина на суді доведена не була.

Такі дані повинні стати основним знаряддям, яке запобігає повторному використання банків такою категорією злочинних елементів. До складу таких даних повинні ввійти, наприклад, списки викрадених документів, які знаходяться в розшуку, паспортів, описи технологій здійснених злочинів, нотатки банківських працівників, які містять дані про походження активів певних клієнтів банку, які в минулому намагалися їх використовувати з метою злочину, тощо.

Згадана інформація повинна піддаватися збиранню і накопиченню різними працівниками банків, починаючи з касирів, включаючи працівників середньої і вищої керівних ланок і закінчуючи кадровиками і працівниками служби безпеки і внутрішнього контролю. Частина таких даних може бути результатом зовнішнього спостереження за банком. Ряд даних, накопичених у цій інформації, винятково корисні для цілей розпізнавання (наприклад, реєстри про угоди готівкою), однак значна їхня частина - це результат повсякденної діяльності, звичайної банківської процедури в різних підрозділах кредитної установи. Різною може бути й міра доступності такої інформації. Тому в рамках вну-трішньобанківських програм протидії відмиванню грошей вважається важливим завдання розробки основ і принципів обміну (передачі) інформацією між окремими структурами банку, але тільки і винятково лише за згодою голови правління або головного бухгалтера. Доступ до даних, необхідних для розпізнавання, може бути дозволений тільки спеціально уповноваженим особам.

Оброблення даних

Інформація, зібрана і накопичена в реєстрах наявних внесків і отримана з інших банківських джерел, підлягає оброблення в рамках програми розпізнавання, прийнятої і реалізованої в ряді країн. Цей етап включає дії, пов'язані з кореляцією, доповненням, аналізом, переробкою у формі тексту, а також з передачею даних, необхідних для виявлення спроб відмивання грошей. Відповідальність за виконання цієї роботи в цілому покладається на одного з працівників банку. Це звичайно службовець, спеціально призначений керівництвом банку або його відділення. Особа, яка займається оброблення накопичених даних, призначається з урахуванням:

§ якості процедури реєстрації;

§ ступеня участі банку в протидії відмиванню грошей;

§ розмірів банку;

§ виду його діяльності;

§ організаційної структури банку.

Найчастіше для розпізнавання сумнівних операцій призначаються працівники високої кваліфікації і з великим досвідом роботи. Це службовці в ранзі завідувача відділенням, головного бухгалтера, координатори програм протидії відмиванню грошей, відібрані з людей, які заслуговують на довіру і користуються гарною репутацією, керівники структурних підрозділів, начальники відділів внутрішнього контролю, працівники і керівники служби безпеки банків.

Кількість працівників, виділених банками з цією метою, залежить насамперед від розмежування організаційних структур банків. Тому це найчастіше керівники різних ланок, працівники яких відповідають за ведення реєстрів. Аналогічні завдання вирішують у банках економічні відділи і відділи розрахунків. Призначення того чи іншого керівника на цю посаду можна вважати вдалим тільки після оцінювання ефективності його роботи. Значно менше користі приносить перекладання завдання з розпізнавання на плечі завідувача якого-небудь відділу. Заслуговує на велику увагу така ситуація, коли рядовий працівник банку, наприклад, касир, який зіткнувся з підозрілою чи нетиповою трансакцією, негайно ж повідомляє про неї своєму безпосередньому начальнику і приносить йому на стіл відповідну документацію. Між ними відбувається обмін думками і приймається рішення про передачу справи працівникові, який відповідає за подальші дії в рамках процедури розпізнавання.

Інформація повинна оброблятися систематично. Реєстри, які включають операції з готівкою, бажано аналізувати й обробляти частіше, наприклад, відразу ж після закінчення зміни роботи оператора. У тих же випадках, коли інформація накопичується поступово (наприклад, у бухгалтерських звітах, у картотеці клієнтів, в інших видах документації), то обробляти її можна рідше, наприклад, наприкінці тижня чи місяця. Ритмічність процесу обробляти даних залежить від зайнятості службовими справами працівника, який відповідає за розпізнавання, а також від обсягу надходжень інформації або від виникнення яких-небудь несподіванок, небажаних у практиці банківської діяльності.

Оброблення інформації має на меті визначити серед усіх трансакцій такий тип угод, які проходять через банківську систему, що, найімовірніше, може бути використане для відмивання "брудних" грошей. Йдеться насамперед про виявлення угод нетипових (незвичайних), тобто таких, котрі відрізняються від інших, раніше багато раз реалізованих цим клієнтом чи певною категорією клієнтів (наприклад, торговими підприємствами, які займаються збутом електронного устаткування), а також незрозумілих угод, тобто таких, у чиїх фінансових характеристиках немає повноти і завершеності або мета їхньої реалізації невизначена і неясна. Часто такого типу угоди виділялися як підозрілі. Офіційне вживання такого терміну вважається незаконним. Проте в процесі розпізнавання процедури відмивання грошей цей термін вживають для характеристики угод, відносно яких з'являються обгрунтовані підозри у використанні їх для здійснення злочину. Остаточно угода як підозріла буде визначена найчастіше в результаті моніторингу відібраних і класифікованих раніше нетипових і неясних операцій.

Для оброблення інформації застосовують ряд методів. Найчастіше це порівняння, яке полягає в зіставленні елементів, які характеризують певну угоду із заздалегідь підготовленою і прийнятою в ролі шаблона базою даних. Остання є еталоном для порівняння. Це стандартна операція для даного клієнта чи для групи клієнтів, наприклад, для суб'єктів, зайнятих виробництвом косметичної продукщї, фізичних осіб певного віку, зайнятих у даній професії і т. ін. Мета такого методу - встановити подібність і розходження в певних фінансових угодах, а також динаміки тих же самих трансакцій у часі. Порівняння проводиться за допомогою підведення балансу, аналогії або протиставлення (конфронтації).

Підведення балансу можна віднести до трансакцій, реалізованих тим самим клієнтом за два різних проміжки часу. Результатом може стати зіставлення і порівняння кількісних величин, які характеризують угоди, наприклад, суми внесків на рахунок клієнта в березні й квітні.

Аналогія полягає в пошуках подібності між визначеними елементами трансакції й такими, що піддаються порівнянню (наприклад, особистість партнера), напрямками переливу фінансових коштів, частотою використання певної банківської операції тим самим клієнтом і т. ін.

Протиставлення (конфронтація), на відміну від двох вищезгаданих способів, стосується банківських документів і може полягати в порівнянні бухгалтерських звітів, дослідженні різних примірників того самого документа, наприклад, звірення оригіналу з копіями, різних документів, що кореспондують між собою, документів, розроблених за тим самим зразком і т. ін.

інший метод, який застосовують під час оброблення інформації, - структурний аналіз, який полягає у виділенні і дослідженні окремих фінансових операцій. Як приклад можна навести структурний аналіз операції з використанням акредитива. Крім документів (наприклад, фактур), можуть бути перевірені умови акредитива, такі як час і спосіб транспортування, особливості, які стосуються експортованого товару, терміни акредитива і т. ін. Цей метод дає можливість знайти незаконність проведення операції з використанням такого фінансового інструмента, випадки шахрайства, а також відмивання грошей.

Для оброблення інформації можна використовувати ще метод систематизації й угруповання даних про фінансові угоди, який полягає в об'єднанні певних виділених елементів з метою встановлення між ними причинно-наслідкових зв'язків. Він дозволяє, наприклад, виділити повторювані операції і вичленувати групи суб'єктів, які можуть потенційно стати учасниками процедури відмивання грошей.

Виявлення нетипових і неясних угод за допомогою перерахованих методів може бути полегшене, якщо заздалегідь у практиці банківської діяльності будуть визначені симптоми використання банків з метою відмивання "брудних" грошей. У зв'язку з цим рекомендується створити каталог „симптомів" різних видів відмивання грошей, у якому повинні бути названі чіткі критерії. Такий каталог може містити симптоми, пов'язані з:

§ поведінкою працівників банків;

§ нетиповими операціями з готівкою або серією таких операцій, чи володінням банківським рахунком; усе це варто погоджувати з певними клієнтами (симптоми суб'єктивні) і використанням ними певного виду банківських послуг (симптоми об'єктивні);

§ нетиповими безготівковими операціями;

§ видом діяльності, проведеної клієнтом банку;

§