ПІІ (Додаток б, В. 5). Зростання відсоткових ставок, як і у випадку з товарною продукцією, знижує конкурентоспроможність експорту.
Збільшення обсягів валових внутрішніх інвестицій і завезених ПІІ призводить до зростання імпорту послуг (регресійна модель 9.83), а збільшення рівня відсоткових ставок і індексу цін - до скорочення попиту на імпортовану продукцію.
Протягом двох останніх десятиліть XX ст. та початку XXI імпорт послуг в Австралії за винятком 2000 p., постійно перевищував їхній експорт. У результаті в період з 1980 по 2004 роки сумарне сальдо торгівлі послугами Австралії склало -47,3 млрд дол. При цьому баланс торгівлі товарами і послугами Австралії за останні двадцять п'ять років лише тричі в 1991,1997 і 2001 роках набував позитивних значень, а його сумарне сальдо склало - 115 млрд дол.
Коефіцієнти регресійної моделі (9.84) свідчать про те, що збільшення припливу ШІ й імпорту послуг призводить до зростання вивозу з Австралії доходів від іноземних інвестицій. За цією статтею платіжного балансу в період з 1980 по 2004 роки з Австралії було вивезено 358,2 млрд дол.
Вивезення австралійських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. Разом з тим суми доходів австралійських інвесторів за кордоном (119,1 млрд дол. за період з 1980 по 2004 роки) значно менші доходів, що вивозяться іноземними корпораціями з національної економіки (табл.9.31).
Таблиця 9.31
Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Австралії в 1980-2004рр, млрд дол.
Показники | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2004
Баланс поточних операцій | -4.447 | -9.172 | -15.950 | -19.322 | -15,412 | -39,658
Експорт товарів | 21,892 | 22.886 | 39.641 | 53,219 | 64,024 | 87.096
Імпорт товарів | 20.521 | 23.854 | 39.284 | 57,442 | 68.865 | 105,238
Експорт послуг | 3,862 | 4.219 | 10.201 | 16,155 | 18,678 | 25,418
Імпорт послуг | 6.568 | 7.676 | 13.772 | 17,110 | 18,388 | 26,178
Доход від інвестицій, кредит | 0,956 | 1,431 | 3.227 | 5,257 | 8,976 | 14,046
Доход від інвестицій, дебет | 3.644 | 5.934 | 16.403 | 19,293 | 19,790 | 34,533
Вивезені ПІІ | 0.460 | 1.879 | 1.012 | 3.266 | 3.275 | 17,699
Завезені ПІІ | 1,869 | 2.062 | 8.110 | 12.026 | 13,618 | 42,468
У регресійній моделі (9.85) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Австралії. Значення зведених коефіцієнтів моделі свідчить про те, що найбільший вплив на баланс поточних операцій Австралії здійснює товарний імпорт. За ним за ступенем впливу йдуть товарний експорт, вивезення доходів від іноземних інвестицій, експорт і імпорт послуг, ввезення з-за кордону доходів від іноземних капіталовкладень.
Вищесказане дозволяє зробити висновок про те, шо позитивний внесок поточних операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Австралії, поступається негативному внеску операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів. Унаслідок цього баланс поточних операцій країни протягом двох останніх десятиліть XX та на початку XXI ст. постійно набував негативного значення. Його сумарне негативне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 357,6 млрд дол.
Отже, вплив іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій на конкурентоспроможність економік більшості досліджених країн Азії (Японії, Сингапуру, Китаю та Південної Кореї) в цілому позитивний. Наведене твердження не характерне для Австралії, в якій діяльність іноземних інвесторів, через внесок у негативне сальдо балансу поточних операцій є однією з причин збільшення заборгованості національної економіки.
Діяльність філій ТНК у країнах Європейського Союзу
Проаналізуємо наслідки діяльності філій ТНК для їнах Європейського Союзу економік країн регіону. Як уже відзначалося, серед найбільшу інвестиційну привабливість мас економіка Великої Британії, до якої в період з 1980 по 2004 роки надійшло 749,6 млрд дол. прямих іноземних капіталовкладень. За нею йдуть Франція - 482,1 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, Німеччина - 418,1 млрд, Нідерланди - 345,9 млрд і Італія - 134,5 млрд дол. (Додаток 8).
Ситуацію в Німеччині оцінимо за допомогою рефссінних моделей (9.86) -(9.92). У них встановлена взаємозалежність між такими макроскономічними показниками Німеччини: товарним експортом (Е); товарним імпортом (1); експоріом послуг (ES); імпортом послуг (IS); доходами від іноземних інвестицій, отриманими за межами країни (1С); доходами від іноземних інвестицій, отриманими в країні (ID); балансом поточних операцій (СА); валовим внутрішнім продуктом (GDP); валовими внутрішніми інвестиціями (GFI); прямими іноземними інвестиціями, спрямованими до країни (FDI in); прямими іноземними інвестиціями, вивезеними з країни (FDI out); середньозваженою процентною ставкою (IR); реальним обмінним курсом національної валюти (RER); номінальним обмінним курсом національної валюти (NER):
Е " 410,496 + 0,464 FDI in + 1,012 FDI out +0,866 GFI - 8,898 IR -3,153 RER (9.86)
I = 544,799 + 0,876 FDI in + 2,204 FDI out - 156,936 NER (9.87)
I" 27,042 + 0,691 FDI in + 0,638 FDI out + 0,168 GDP (9.88) ES = 44,383 + 0,046 FDI in + 0,127 FDI out + 0,030 GDP - 0,401 RER (9.89)
IS - - 2,646 + 0,099 FDI in + 0,316 FDI out + 0,048 GDP (9.90)
ID = 130,394 + 0,457 FDI in - 45,685 NER (9.91) CA * - 9,223 + 0,138 FDI in + 0,178 FDI out + 0,969 E -1,123 I + 1,966 ES - 1,090 IS + 0,8291С - 1,229 ID (9.92)
У рівнянні (9.86) визначено фактори, що впливають на товарний експорт Німеччини. Значення зведених коефіцієнтів регресійної моделі (Додаток б, Д. J) свідчать, що найбільший вплив на збільшення німецького експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть вивезені ПП й інвестиції, завезені в Німеччину.
Наявність взаємозв'язку між вивезеними ПІІ і зростанням товарного експорту пояснюється тим, шо німецькі ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, виробленої в Німеччині.
На зміну обсягів німецького товарного експорту також впливають відсоткова ставка і реальний обмінний курс національної валюти. При цьому зниження відсоткової ставки і реального обмінного курсу німецької марки підвищує конкурентоспроможність товарів, вироблених у Німеччині, а їхнє збільшення призводить до зворотних результатів.
У регресійних моделях (9.87) і (9.88) установлений взаємозв'язок між товарним імпортом Німеччини, завезеними і вивезеними ПІІ, обсягом ВВП, номінальним обмінним курсом. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягів ВВП, завезених і вивезених ПП, призводить до збільшення товарного імпорту Німеччини, а девальвація національної валюти знижує конкурентоспроможність імпорту.
Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що німецькі ТНК реалізовують на національному ринку частину продукції, випущеної в іноземних філіях.
У цілому ж товари, які вироблені в Німеччині, більш конкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією. У результаті Німеччина протягом останніх двадцяти п'яти років постійно мала позитивний торговий баланс. Його сумарне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 1 трлн 561 млрд дол., що є кращим показником у Європі, а у світовій економіці поступається лише відповідному показнику Японії.
Однак наприкінці 90-х років темпи приросту німецького товарного імпорту перевищували відповідні показники експорту. Внаслідок цього спостерігалося поступове зменшення позитивного сальдо торгового балансу Німеччини: 78,9 млрд дол. у 1998 p., 72 млрд у 1999 p. і 57 млрд. дол. у 2000 р.
У торгівлі послугами спостерігається протилежна ситуація. Протягом останніх двадцяти п'яти років сальдо послуг платіжного балансу Німеччини постійно набувало негативних значеннь. Його сумарне негативне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 765,5 млрд дол.
У регресійних моделях (9.89) і (9.90) представлені фактори, що виливають на торгівлю послугами Німеччини. Як і у випадку з товарною торгівлею, зростання обсягів завезених ПІІ призводить до збільшення експорту й імпорту послуг. Аналогічний вплив на торгівлю послугами також здійснюють вивезені іноземні інвестиції і зростання обсягів ВВП. Із рівняння (9.89) також випливає, шо збільшення реального обмінного курсу німецької марки стримує експорт послуг з Німеччини.
Як і в інших країнах, наявність у Німеччині компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу в зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.91) представлені фактори, шо впливають на цей процес. До них належать завезені ПІІ і номінальний обмінний курс. Причому приплив прямих іноземних інвестицій стимулює збільшення відтоку з Німеччини доходів від іноземних капіталовкладень, а девальвація національної валюти призводить до зворотніх результатів.
Це пов'язано з тим, шо при девальвації національної грошової одиниці для іноземних інвесторів стає менш вигідним вивезення доходів в іноземній валюті, а більш привабливим стають реінвестування і закупівля товарів для експорту.
За цією статею платіжного балансу з Німеччини за останні двадцять п'ять років був вивезений 1 трлн 485 млрд дол. Однак доходи німецьких інвесторів за кордоном перевищують цю суму: 1 трлн 556 млрд дол. за період з 1980 по 2004 роки. У результаті сумарний баланс