3. Об'ємні знаки — тривимірні позначення, фігури та їх комбінації, які забезпечують оригінальне оформлення виробу (форма пляшки "Соса-Cola", флакони для парфумів "Сальвадор Далі", фігурне мило, упаковки для цигарок тощо). Однією з основних вимог, які стосуються об'ємних знаків, є оригінальна форма виробу, упаковки, які повинні вказувати на конкретного виробника і не визначатись виключно функціональним призначенням продукції. У деяких випадках об'ємні позначення можуть бути зареєстровані не як товарні знаки, а як промислові зразки. Водночас необхідно відрізняти тривимірний товарний знак від промислового зразка. На відміну від промислового зразка, який є художньо-конструкторським рішенням, що визначає зовнішній вигляд виробу і є невіддільним від нього, товарний знак — це лише засіб індивідуалізації того чи іншого виробу.

4. Комбіновані знаки — знаки, які включають словесні, зображувальні та об'ємні позначення товарів і послуг (слова, символи, малюнки, фігури тощо), сюжетно та композиційно поєднані між собою. Прикладом комбінованих товарних знаків можуть бути етикетки, композиція яких, як правило, включає зображувальні й словесні елементи в кольоровому виконанні.

5. Нетрадиційні знаки — звукові, світлові, запахові позначення товарів і послуг (музичні мелодії, шумові, світлові ефекти, оригінальний звук тощо). Необхідно зазначити, що проблема виокремлення нетрадиційних знаків є дискусійною, оскільки спеціалісти вказують на неоднозначність розрізнювальної здатності таких позначень, нормативну невизначеність, складність забезпечення правової охорони, реєстрації, експертизи та публікації заявок тощо. Водночас практиці відомі окремі випадки активного використання таких знаків, зокрема позивних радіостанцій.

Імена багатьох фірмових найменувань та знаків для товарів І послуг мають цікаву історію. Відомо, що у вересні 2005 р. компанія "Eastman Kodak" відзначила 115-річчя з дня реєст-рації товарного знака "Kodak". У 1880 р. 26-річний америка-нець Джордж Істман отримав патент на винахід машини для виробництва сухих фотографічних пластинок. У 1888 р. був створений перший компактний плівковий фотоапарат, якому Істман придумав назву "Kodak". Він дуже любив букву "К", за-значаючи, що це "найдужча й найенергійніша" буква, яка по-винна починати І закінчувати назву компанії. Перший фото-апарат Kodak коштував 25 дол. США. Він заряджався плівкою на 100 кадрів. Водночас клієнтам надавались послуги з про-явлення плівки, друку фотографій, придбання нової плівки всього за 10 дол. США. Популярність цієї камери була настіль-ки високою, що у 1892 р. компанія Дж. Істамана була перей-менована на "Eastman Kodak Соmраnу". Такою її назва зали-шається дотепер.

Логотип "Nike" (ім'я грецької богині перемоги Ніки) і емблему з крильцями власник фірми Ф. Найт купив свого часу в сту-дента Портлендського художнього училища за 35 дол. США. Марка "Adidas", створена у 1948 p., носить ім'я свого заснов-ника А. Дасслера, якого друзі називали просто Аді, ім'я "Reebok" походить від африканської назви швидкої газелі. На-зву швейцарських годинників "Rоlех" придумав у 1908 р. Г. Вільсдорф, виходячи з того, що вона асоціюється з обертан-ням стрілок на циферблаті, добре запам'ятовується й легко вимовляється. Назва чаю "Вгоок Bond" означає "зобов'язання Брука" і акцентує увагу на зобов'язаннях англійського підпри-ємця Артура Брука щодо якості чаю, який він з 1869р. поста чає з Вест-Індії. Назву "Nissan" було створено в 1933 р. шляхом скорочення двох японських слів: Nippon (Японія) і sangio (про-мисловість). У 1956 р. у Франції почала свою діяльність ком-панія Tefal, назва якої походить від двох слів Teflon і Aluminium. Назва FIAT утворилась від використання перших букв назви Італійський автомобільний завод у Туріні, a BMW— Баварський моторний завод. У 1909 р. Август Хорч створив компанію з виробництва автомобілів. Переклавши на латинь своє пріз-вище, він отримав слово Audi. Латинське слово nivius (біло-сніжний) дало назву компанії Nivea. Ім'я знаменитої марки L'oreal походить від німецького "aureole" (ореол) і асоціюється з яскравістю і стійкістю продукції. Датчанин O.K. Христіансен у 1932р. назвав фірму, що випускала дитячі конструктори, сло-вом "Lego", оскільки "Leg got" у перекладі з датської означає "грай добре".

Залежно від чисельності користувачів розрізняють такі знаки для товарів і послуг:

1. Індивідуальні знаки — позначення, зареєстровані на ім'я окремої юридичної або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, який одноособово вирішує, чи використовувати знак самостійно або передати право на його використання іншим особам.

2. Знаки, що перебувають у спільній власності, — знаки, що належать кільком особам, взаємовідносини між якими визначаються відповідною угодою. У разі відсутності угоди між співвласниками кожен із власників такого знаку може користуватись і розпоряджатись ним на свій розсуд. Водночас жоден зі співвласників не має права видавати ліцензію на використання цього знака або передавати право власності на нього без згоди решти його власників.

3. Колективні знаки — знаки, що позначають товари і послуги, що виробляються і (або) реалізуються особами, які входять до певного добровільного об'єднання (спілки, асоціації). На відміну від знаків, що перебувають у спільній власності, та незважаючи на широке коло потенційних користувачів, колективні товарні знаки належать об'єднанню, і реєструються, як правило, на ім'я однієї особи. Право на використання такого знака виникає в інших осіб з моменту входження в об'єднання за умови єдності якісних характеристик усіх товарів, послуг, які будуть позначатись цим знаком.

Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р. зобов'язує країни-учасниці реєструвати та охороняти колективні товарні знаки, існування яких не суперечить законам країни походження, навіть за умов, коли ці колективи не є власниками підприємств. Підприємства — учасники об'єднання можуть використовувати колективний знак як єдиний для позначення своїх товарів і послуг, або поряд з індивідуальним товарним знаком. Відтак основним призначенням колективного знака є вказівка на належність особи, яка його використовує, до певного колективу, об'єднання, яке має право контролювати використання цього знака.

4. Сертифікаційні (гарантійні) знаки — знаки, що виступають як юридична гарантія певного рівня якості товарів і послуг, які вони позначають. На відміну від колективних знаків, якими користуються лише члени конкретного об'єднання, сертифікаційні знаки можуть використовуватись будь-якими суб'єктами за умови дотримання ними певних вимог (стандартів) щодо якості, безпеки та екологічної чистоти продукції. Водночас власникам сертифікаційних знаків забороняється брати участь у торговельних операціях і здійснювати торговельну діяльність із використанням цих знаків. Наприклад, блакитна квітка Генерального товариства виробників тканин у Франції є гарантією того, що позначений нею товар вироблений з натурального льону; червона вівця Генеральної конфедерації виробників овечого молока та промисловців Рокфору вказує на якість та екологічну чистоту представленої на продаж продукції тощо. На думку багатьох дослідників, сертифікаційні товарні знаки відіграють важливу роль у сучасній ринковій економіці, оскільки слугують інтересам споживачів і стимулюють виробників до впровадження інновацій з метою підвищення якості, конкурентоспроможності та екологічної чистоти продукції.

За ступенем відомості розрізняють такі знаки.

1. Звичайні знаки — будь-яке нове й оригінальне позначення товару чи послуги, яке відповідає умовам охороноздатності певної країни, зареєстроване і охороняються на її території.

2. Загальновідомі товарні знаки — позначення, відомі широкому колу осіб і такі, що асоціюються в їхній свідомості з конкретним товаром, послугою. Згідно з визначенням Міжнародної асоціації з охорони промислової власності, загальновідомим вважається знак, відомий широкому колу зацікавлених осіб, які мають стосунок до виробництва, збуту чи використання позначеної цим знаком продукції (дійсним або потенційним споживачам цього товару, особам, що беруть участь у його розповсюдженні, оптовикам, ліцензіатам, користувачам за договором франчайзингу тощо), якщо він сприймається ними як такий, що вказує на особливе джерело походження зазначеної продукції. Внаслідок широкої відомості серед зацікавленої частини населення, охорона загальновизнаних товарних знаків здійснюється незалежно від факту їх реєстрації. Так, згідно зі ст. 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, у державах — учасницях конвенції загальновідомим знаком для товарів і послуг надається правова охорона без реєстрації у відповідних національних відомствах.

3. Знамениті знаки — знаки, які мають виняткову цінність та самостійну привабливість, що виявляється незалежно від товарів і послуг, які ними позначаються (наприклад: Dior, Kodak, Coca-Cola, Rolls-Royce тощо). Директива Європейського співтовариства про товарні знаки трактує їх як "знаки, що мають добре ім'я". За розрізняльною здатністю виокремлюють такі знаки.

1. Знаки з високою розрізняльною здатністю — довільні, чудернацькі позначення (Kodak, Xerox) або слова, які не стосуються безпосередньо товару (послуги), який позначають (Camel).

2. Навіювальні знаки, які мають певний стосунок до товару (послуги), який позначають і "навіюють думку" про нього.

3. Описові знаки, які акцентують увагу на