інформаційного забезпечення, тобто відповідної інформаційної підготовки, а також економічного пророблення. Останнє виконується на кожній стадії циклу з різним ступенем глибини залежно від того, наскільки ця стадія впливає на ефективність виготовлення нового виробу.
Стадії заключної фази в жодному разі не повинні бути відірвані від вихідних. Тісне ув'язування стадій вихідної фази дає змогу поєднувати в одну систему всі підрозділи, що виконують роботи зі створення й освоєння випуску нового виробу.
Досліджуючи роботи з СОНТ як систему, можна цілеспрямовано прагнути до її оптимізації за обраним критерієм. Підключення до системи технічної підготовки робіт з НДР і ДКР у багато разів ускладнює завдання управління і координації системи СОНТ, і водночас за добре організованого управління і чіткої координації проведення всіх стадій процес СОНТ у бага-
то разів полегшує досягнення кінцевої мети. Одночасно з цим знижуються витрати на освоєння і перехід на випуск нової продукції.
Систему СОНТ варто розглядати як відкриту систему. Вона обмінюється інформацією, енергією, матеріальними носіями з навколишнім середовищем. Входами системи СОНТ є результати фундаментальних і особливо прикладних досліджень, а також планові завдання, установлені строки, матеріали і комплектуючі вироби, виходом — готова продукція, що надходить у сферу споживання (експлуатації).
Відкрита система повинна бути організована так, щоб вона мала можливість засвоювати достатню кількість входів зі свого оточення і відшкодовувати виходи плюс споживані в процесі роботи енергію, матеріальні й інші ресурси. У цьому разі система буде функціонувати стійко і перебуватиме в стані безперервного руху та постійного випуску нової продукції, що проходить у процесі свого створення всі стадії цієї системи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Адаєв 10.Е. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства: организационно-экономические аспекты. — Пенза: Изд-во Пепз. гос. ун-та, 1996. — 152 с.
2. Апискип ЮЛ., Моисеева М.К., Проскуряков AM. Новая техника: повышение эффективности создания и освоения. — М.: Машиностроение, 1984. — 192 с.
3. Афитов Э.Л„ Новицкий Н.И., Цыганков В Д. Организация вспомогательных цехов и обслуживающих хозяйств предприятия: Учеб. пособие по курсу "Организация и планирование производства. Управление предприятием". — Минск: МРТИ, 1992.— 609 с.
4. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования* — Л.: Машиностроение, 1989.
5. Беленький П.Е. и др. Управление техническим и организационным развитием предприятия. — К.: Техника, 1992. — 126 с.
6. Васильев ВЛ. Организация производства в условиях рынка. — М.: Машиностроение, 1993.
7. Вейе Г., Геринг У. Введение в общую экономику и организацию производства: Пер. с пем. — Красноярск: Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1995.
8. Войчинский AM., Диденко Н.И., Лузин В.П. Гибкие автоматизированные производства. — М.: Радио и связь, 1987. — 272 с.
9. Гарбер КД., Новицкий Н.И. Учеб. пособие по курсу "Организация, планирование и управление радиотехническим предприятием". — Ч. 1. — Минск: МРТИ, 1984. — 88 с.
10. Генкин ВМ. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. — М.: НОРМА — ИИФРА-М, 1999.