Зрозумівши, як формується трудовий потенціал і які соціально-трудові відносини виникають у зв'язку з його реалізацією, можна переходити до вивчення конкретних організаційних, економічних і соціальних компонент процесу праці. Ці проблеми об'єднані у п'ятому розділі підручника.

Наукова організація праці відділилася від економіки праці в самостійну науку, яка, на жаль, не завжди включається в навчальні плани підготовки бакалаврів і спеціалістів економічного профілю. Тому загальний курс "Економіка праці та соціально-трудові відносини" обов'язково включає розділ "Організація праці", в якому вивчаються конкретні форми і методи поєднання людей і техніки в процесі праці: поділ і кооперування праці; організація і обслуговування робочих місць; покращання умов праці; раціоналізація трудових процесів; впровадження оптимальних прийомів і методів праці; зміцнення дисципліни праці тощо (глава 12). Ці проблеми в аспекті управління ними вивчаються також в курсі "Управління персоналом". Найважливішою характеристикою умов праці є безпека трудової діяльності людини. Покращання умов праці сприяє зростанню її продуктивності, проте потребує відповідних інвестицій. Проблемою економіки праці є оптимізація умов праці з урахуванням взаємодії соціальних та економічних факторів. Але умови та безпека праці є предметом вивчення наукової організації праці, охорони праці та промсанітарії, фізіології, психології, ергономіки. Проблеми компенсації людині шкідливого впливу виробничого середовища та відшкодування збитків її здоров'ю в результаті виробничих травм та професійних хвороб перебувають у полі дослідження трудового права.

Нормування праці полягає у встановленні об'єктивно необхідних витрат і результатів праці за елементами трудового процесу. У ринкових умовах науково обґрунтоване нормування праці стає одним з найдієвіших засобів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже — зниженню собівартості продукції і підвищенню ефективності господарювання. Велике значення нормування праці для забезпечення ефективності діяльності підприємства виділило цей розділ економіки праці в окрему науку, проте вивчається вона лише тими студентами, які навчаються за спеціальністю "Управління персоналом і економіка праці". Тому в загальному курсі "Економіка праці та соціально-трудові відносини" розглядаються принципи і методи встановлення витрат праці, врахування її результатів, пошуку оптимальних співвідношень між чисельністю персоналу різних груп та категорій і кількістю обладнання (глава 13 у нашому підручнику). Ці проблеми частково вивчаються також у межах дисциплін "Наукова організація праці", "Охорона праці", "Економіка підприємства".

Ефективність — це ключова, серцевинна проблема економіки. Економіка — це наука, насамперед, про ефективність, а правильне розуміння цієї категорії, уміння точно її визначати і розраховувати, знаходити все нові резерви її підвищення — основне професійне призначення економістів. Глава 14 цього підручника присвячена вивченню проблем ефективності праці. Воно полягає передусім у правильному розумінні поняття ефективності праці, усвідомленні соціально-економічного значення її підвищення, освоєнні та грамотному застосуванні методів: зіставлення результатів та витрат праці, доходів від трудової діяльності та затрат на утримання персоналу; оцінки внеску окремих співробітників та колективів у загальні результати діяльності підприємства; визначення факторів та використання резервів збільшення та покращання результатів і зменшення витрат праці. На основі теорії ефективності формуються критерії оцінки діяльності людей і господарських систем. Як бачимо з табл. 1.1, крім дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини", ці проблеми (але в інших аспектах) досліджуються також в курсах економічної теорії, управління персоналом, ергономіки, організації праці (наукової організації праці), економіки підприємства.

Дуже важливим елементом професійної підготовки економістів є глибоке вивчення закономірностей правильної організації оплати праці та можливостей її цілеспрямованого регулювання. Питання організації заробітної плати і формування рівня доходів разом з питаннями забезпечення зайнятості становлять основу соціально-трудових відносин у суспільстві, оскільки включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Оплата праці — надзвичайно важливий розділ дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини" (глава 15), в якому розглядаються закономірності формування й причини диференціації доходів; чинники, що визначають структуру і рівень оплати праці, елементи організації оплати праці; форми і системи заробітної плати; тарифна система та безтарифна модель оплати праці, її регулювання. Ці складні і надваж-ливі елементи економіки праці та соціально-трудових відносин вивчаються також у курсах "Економічна теорія", "Управління персоналом", "Соціальна політика", "Трудове право", "Економіка підприємства".

До важливих організаційно-економічних аспектів процесу праці належать також планування, аналіз, звітність і аудит у цій сфері. У главі 16 вивчаються питання планування праці та соціального розвитку на макро- і мікрорівнях, економічного аналізу в соціально-трудовій сфері, аудиту в сфері праці, статистичної та оперативної звітності. Ці питання найтісніше пов'язані з конкретно-економічними дисциплінами, зокрема економікою підприємства, а також з відповідними розділами курсу "Управління персоналом".

Наростаючі процеси глобалізації економіки і суспільного життя суттєво впливають на розвиток соціально-трудових відносин в Україні. Зокрема, вони потребують універсалізації й стандартизації соціально-економічних понять, термінів та методів дослідження. Тому цей підручник не може не включати розділу VI, в якому відображені міжнародні аспекти розвитку соціально-трудових відносин.

Визначальний внесок у регулювання соціально-трудових відносин на міжнародному рівні робить Міжнародна організація праці (МОП). Головна її заслуга полягає у нормотворчій діяльності, що виражається у підготовці й прийнятті міжнародних конвенцій і рекомендацій, передусім в галузі прав людини і сприяння рівності; забезпечення зайнятості; підготовки кадрів; трудових відносин; умов праці й виробничого середовища; соціального забезпечення; діяльності профспілок і т. ін. Тому матеріали цієї теми дещо споріднені з проблемами соціальної політики, трудового права, охорони праці. Про роль МОП у регулюванні соціально-трудових відносин йдеться у главі 17.

Глобальна концепція людського розвитку історично й логічно виникла на базі теорії людського капіталу й стала одним з найкращих досягнень людської цивілізації. На відміну від теорії людського капіталу, яка доводить економічну доцільність вдосконалення людини саме як чинника виробництва, концепція людського розвитку виходить з первинної самоцінності розвитку людини, з того, що виробництво існує заради розвитку людей, а не люди — заради розвитку виробництва. Гуманітарна, філософська концепція людського розвитку ґрунтується все ж на соціально-економічних показниках, а запропонований Програмою розвитку ООН індекс людського розвитку визнаний у всьому світі як інтегральний показник стану соціально-економічного розвитку країни, що відображає досконалість соціально-трудових відносин. У цьому контексті тема пов'язана з проблемами, що вивчаються дисциплінами "Економічна теорія", "Соціальна політика", "Демографія", "Управління трудовими ресурсами", "Економіка освіти", однак безпосередньо концепція людського розвитку поки що не була відображена ні в підручниках, ні в навчальних програмах. Саме такі міркування обумовили завершення цього підручника главою 18, що присвячена вивченню людського розвитку як мети і критерію соціально-економічного прогресу.

Навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів з багатьох економічних спеціальностей не включають вивчення деяких предметів, вказаних в табл. 1.1. Тому в цьому підручнику ми намагалися окреслити й ті проблеми, які, власне, не повністю стосуються економіки праці, а перебувають на межі цієї науки з іншими соціально-економічними науками про працю. Завдання цього параграфа — зорієнтувати студентів у міжпрежметному взаємозв'язку дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі, і підказати, в яких галузях знань можна отримати повнішу інформацію про проблеми праці та соціально-трудових відносин, якщо виникне така потреба.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2002. — 313 с — Вступ.

2. Основы управления персоналом: Учебник / Под ред. Б.М. Генки-на. — М.: Высшая шк., 1996.— Гл. 17.

З. Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда. — М.: Наука 1982. - 733 с. - Гл. I-IV.

4. Тучков АЛ. Экономика труда: Учеб. пособие. — М.: ИКФ"ЭКМОС" 2001. — 240 с. — Гл. 1.