Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї і тієї ж корпорації, а також значна частка внутрішньо фірмового товарообігу є якісними критеріями транснаціональності фірми.

Важливим якісним критерієм транснаціональності є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК визначальним вважається подвійна орієнтація їхньої діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стандарти якості, витрат виробництва, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за рубежем національне життєве середовище і повинне функціонувати згідно з її законами і правилами. ТНК повинні приймати оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точки зору одного або більше національних ринків, на яких вони здійснюють свою діяльність залежно від того значення, яке для даної корпорації має той чи інший вид ринку. В цілому частка зарубіжних продажів велетенських промислових корпорацій світу в загальному обсягу продажів досягає 1/4. Однак вона коливасгься залежно від галузі (наприклад, для нафтових компаній вона становить понад половину) і від конкретної країни. Для багатьох компаній європейського походження внутрішні продажі становлять менше ніж 10% загальних продаж. У таких умовах наукові методи управління повинні застосовуватись не лише на внутрішньо фірмовому, й на регіональному та світовому рівнях.

Як тільки фірма стає транснаціональною, вона зразу ж поширює прогнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світовий рівень.

І, нарешті, характерною рисою ТНК є особливий підхід до відносин зі своїми клієнтами і конкурентами. Вважається, що ТНК повинні проводити пристосовницьку політику. Ця політика має такі риси: 1) відкритість діяльності корпорації з акцентом на те, як ця діяльність сприяє соціальним та економічним змінам; 2) готовність використати величезну міць корпорації в гідному напрям (наприклад, технологічний трансферт і адаптація технології до місцевих умов); 3) чесність, яка дуже часто означає, що продавець повинен не лише уникати шахрайства, але навіть не допустити можливості його виникнення; 4) ясність, тому шо вона допомагає пом'якшити ворожість, якщо використати спільну мову з тими, хто негативно налаштований проти корпорації. ТНК формує новий принцип взаємовідносин з партнерами. Принцип "конкуренція зі всіма, а співробітництво з обраними" замінено іншим - "конкуренція з обраними, а співробітництво - з рештою". Цей принцип реалізується у

створенні виробничо-комерційних агломерацій (ВКА). ВКА - це тимчасові, відносно усталені об'єднання, зі спільною виробничою базою, технологічною та науково-технічною єдністю, (наприклад, в автомобільній, авіаційній та космічній промисловості).

Ось деякі дані про науково-виробничу кооперацію провідних західних фірм (табл.9.5).

Таблиця 9.5

Науково-виробнича кооперація ТНК

"Сіменс" - "Інтел"

(ФРН)-(США) | Розроблення та виробництво Мікропроцесорів

"Сіменс"—"Тошіба"

(ФРН) (Японія) | Створення компонентів напівзамінних типів

"Тошіба" - "ЛСІЛОДЖІК"

(Японія) (США) | Створення нового покоління електронних компонентів

'Тошіба" - "Моторола"

(Японія) (США) | Розроблення прецизійної Технології

"Тошіба" - "Камінз Енджін"

(Японія) (США) | Розроблення дизельного двигуна 3 тонкої кераміки

"Дженерал Електрик" - "Філіпс"

(США) (Голандія) | Виробництво електронних приладів для медицини

"Еріксон" - "Матра"

(Швеція) (Франція) | Виробництво телекомунікаційної техніки

"СГС"-"Томпсон"

(Італія) (Франція) | Виробництво електронних компонентів

"Фудзітсу"—"Вектор Дженерал"

(Японія) (США) | Розроблення підсистем побудови графіків

"Міцубіші Хеві" - "Вестінгауз"

(Японія) (США) | Розроблення ядерних реакторів

"Мшубіші" - "Боїнг"

(Японія) (США) | Розроблення авіалайнера на 150 місць

Чинники внутрішнього середовища ТНК: цілі,технологія,люди,структура

Діяльність ТНК, як і будь-якої організації, залежить від таких ситуаційних чинників внутрішнього середовища, як цілі, технологія, люди, структура.

Вихід фірми на світовий ринок розпочинається з альтернатив діяльності: куди спрямувати свою діяльність, яку форму зарубіжних операцій обрати, як побудувати організаційну структуру корпорації, щоб забезпечити створення певних товарів або послуг у рамках специфічних (ринкових) обмежень у витратах (продуктивність) і утримуваного прибутку (рентабельність).

Цілі Після того як вибір зроблено, визначається місія фірми, а також

адекватна конкретним умовам функціонування ранжирування та взаємопов'язування цілей у рамках так званого "дерева цілей" з тим, щоб кожна з них не

суперечила, а забезпечувала здійснення інших цілей і місії, проголошеної фірмою. Потім розробляється стратегія, тобто детальний всебічний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії фірми і досягнення цілей. Формування стратегічного плану є, по суті, систематичну підготовку до майбутнього.

Порядок процесу формування місії та цілей транснаціональної корпорації показано на рис.9.1.

Рис.9.1. Порядок процесу формування місії та цілей ТНК

Яке ж місце прибутку в комплексі (сукупності) цілей транснаціональних фірм?

Не підлягає сумніву, що конкретним наслідком, до якого прагне кожна ТНК як форма підприємницького бізнесу, є отримання прибутку. Безперечним є й те, що прибуток важливий для виживання фірми в умовах світового ринку. Але для того щоб отримати прибуток, фірма повинна: 1) визначити і реалізувати статус, стратегічний напрям і стратегічні орієнтири діяльності; 2) сформулювати: а) загальні цілі в таких галузях, як частка ринку, розроблення нової продукції, якість послуг, підготовка та підбір керівників, соціальна відповідальність та ін.; б) специфічні цілі з основних видів діяльності, напрямів, функцій менеджменту; в) цілі філій та дочірніх компаній.

Численні цілі корпорації ("дерево цілей") повинні бути взаємно підтримуваними, тобто дії і рішення, які необхідні для досягнення однієї цілі, не повинні заважати досягненню інших.

Цілі підрозділів ТНК мусять бути скоординованими і становити конкретний внесок до цілей організації як цілого, а також не суперечити цілям інших підрозділів. У цій системі цілей прибуток, з одного боку, є засобом досягнення всіх цілей, які забезпечують процвітання фірми, її конкурентоспроможність, з іншого - досягнення конкретних цілей є умовою, способом отримання прибутку. Відтак у діяльності ТНК прибуток, як правило, розглядається, особливо в далекій перспективні, як певний обмежник при виробленні того чи іншого варіанту шляху реалізації "дерева цілей", ранжирування їх за конкретною пріоритетністю в залежності від конкретних умов (часових і просторових).

Вибору місії ТНК надають великого значення і як орієнтиру при формуванні "дерева цілей", і як засобу мобілізації всіх можливостей фірми для досягнення поставлених цілей.

Для ТНК особливо важливе значення мають довгочасні цілі, наприклад, проникнення на ринок і завоювання його певної частки; пристосування продукції до специфіки конкретного ринку; визначення майбутніх світових можливостей і небезпеки (врахування глобальних тенденцій розвитку світу).

При формуванні цілей транснаціональна фірма повинна охоплювати широке коло напрямів і показників своєї діяльності. Розглянемо основі показники для формування цілей ТНК (табл.9.6).

Таблиця 9.6

Показники для формування цілей ТНК

Прибутковість | Рівень прибутків. Прибуток на основні фонди, інвестований капітал, від акцій, від продажі. Щорічний приріст прибутку. Щорічний приріст доходу в розрахунку на акцію

Маркетинг | Загальний обсяг продажів. Частка ринку - на світовому, регіональному, національному рівнях. Приріст обсягу продаж. Приріст частки ринку. Інтеграція національних ринків для підвищення ефективності та продуктивності маркетингу

Виробництво | Відношення обсягу зарубіжного виробництва до обсягу вітчизняного виробництва. Ефект масштабу завдяки міжнародній інтеграції виробництва. Контроль якості та рівня витрат. Впровадження ефективних методів виробництва

Фінанси | Фінансування зарубіжних філій - за рахунок утримуваного філіями прибутку або місцевих позик. Оподаткування — мінімізація податкового тягаря на глобальному рівні. Оптимальна структура капіталу. Регулювання валютного обігу — мінімізація втрат через коливання валютного курсу

Технологія | Тип технології, передбаченої для передавання за кордон і яка відноситься до нового або старого покоління. Адаптація технології до місцевих потреб і обставин

Відносини з місцевим урядом | Адаптація планів філій до планів розвитку місцевого уряду. Дотримання місцевих законів, звичаїв, етичних стандартів

Персонал | Виховання керівників з глобальною орієнтацією. Виховання керівників з місцевого населення

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи конструкторські роботи | Впровадження патентоспроможних товарів. Впровадження патенто спроможної технології виробництва. Географічний розподіл науково-дослідних лабораторій

Навколишнє середовище | Гармонія з навколишнім середовищем. Дотримання місцевого законодавства щодо охорони навколишнього середовища

Використана література

1. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине Экономика Украины, - 2002 - №8.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1995.

3. Береславська О./, та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції.- К.: КНЕУ, 2002.

4. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси - К.: Знання-Прес, 2002.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі - К.: Основи, 2000.

6. Ван Хорн Дж.К. Основы упріавления финансами.- М.: Финансы и статистика, 1999.

7. Влияние многосторонних торговых инициатив на благосостояние развивающихся стран// БИКИ, 2005 №41.

8. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

9. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2001.

10. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

11. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2001.

12. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2001

13. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ /Кер. авт. коя. і наук. ред. Циганкова Т.М.- К.: КНЕУ, 2003.

14. Гольцберг М., Хасан-бек А. Основы финансового