· одержання хорошої базової освіти за обраною професією;

· активний пошук підходящої роботи з наданням переваги перспективності перед надійністю чи хорошими стартовими умовами;

· постійне відтворення і розвиток свого людського капіталу шляхом додаткової освіти та надбання цінного досвіду роботи, підтримання хорошої фізичної форми;

· підготовку в усіх аспектах до переходу на наступну сходинку службової кар'єри, до отримання краще оплачуваної та перспективнішої посади;

· професійну мобільність, під якою ми розуміємо здатність і готовність працівника за необхідності не лише змінити місце роботи, але й освоїти нову професію;

· реальна оцінка своїх можливостей з часом для того, щоб залишатися корисним своїй організації і, відповідно, при бажанні мати оплачувану роботу і після досягнення пенсійного віку.

Таким чином самостійне планування та реалізація власної кар'єри працівником має бути ситематичним та безперервним процесом, ґрунтуватись на самооцінці своїх ділових якостей та спрямовуватись на досягнення сформованих цілей кар'єри. Ціль кар'єри, в цьому контексті, це не просто певна посада, робота чи сфера діяльності, це, перш за все, потреба людини, задля задоволення якої вона прагне мати конкретну роботу, займати визначений щабель у ієрархічній системі посад тощо. З плином часу потреби людини змінюються, тому і цілі кар'єри постійно переглядаються під дією об'єктивних та суб'єктивних чинників.

Цілі людини при виборі кар'єри можуть бути дуже різними. Найчастіше це прагнення займатися таким видом діяльності або займати таку посаду, що відповідає самооцінці та дає моральне задоволення; робота, що має творчий характер, дає змогу досягти певної міри незалежності; робота, що добре оплачується або забезпечує можливість одночасно мати побічні доходи. Нерідко для людей важливі й такі цілі кар'єри, як можливість продовжувати активне навчання; робота в місцевості, природні умови якої сприятливо впливають на самопочуття, стан здоров'я та дають можливість організувати гарний відпочинок; робота або посада, які не перешкоджають особистому життю (дозволяють займатись вихованням дітей, мати хоббі й т. ін.).

У процесі управління своєю кар'єрою працівник має пам'ятати такі основні правила: не витрачати час на роботу з безперспективним та безініціативним керівником; розвивати свої знання, вміння, навички; готуватись до здобуття більш високої позиції, яка стане вакантною; підтримувати контакти з людьми, що можуть сприяти кар'єрі; планувати день, тиждень тощо; бути готовим до змін у всьому та вміти оцінити ці зміни; пам'ятати, що рішення з приводу власної кар'єри завжди є компромісом між бажаннями та реальністю, між своїми інтересами та інтересами організації; не допускати набагато швидшого розвитку власної кар'єри порівняно з розвитком кар'єри інших; звільнятись, коли це необхідно; пам'ятати про зовнішній ринок праці та розглядати підприємство як внутрішній ринок праці тощо.

Трудовий контракт: переваги, структура, значення в соціально-трудових відносинах

Якщо ви сформували високоякісний власний людський капітал відповідно до законів маркетингу на ринку праці, вмієте знаходити для себе підходящу роботу, плануєте й виконуєте плани розвитку своєї кар'єри, то час від часу ви будете укладати трудовий контракт на наступну, перспективнішу посаду.

Контрактні форми найму та оплати праці широко розповсюджені в усьому світі передусім на первинному ринку праці стосовно найвище кваліфікованих, найцінніших працівників. Ця форма є най-прийнятнішою для ринкової економіки: вона дає можливість передбачити всі права й обов'язки сторін, конкретизувати окремі умови, пристосовуючи їх до індивідуального випадку. Передбачення додаткової взаємної відповідальності сприяє створенню оптимальних умов для реалізації цілей обох сторін.

Працівників наймають для досягнення цілей організації в обмін на виплату заробітної плати та інші блага. Згода працівника виконувати покладені на нього роботодавцем функції в обмін на обумовлені блага є індивідуальною трудовою угодою (індивідуальний трудовий договір). Трудова угода (договір) може бути строковою і безстроковою, формальною (укладеною відповідно до діючих правил у письмовій формі) і неформальною (усною).

Трудовий контракт — це індивідуальний, формальний і строковий трудовий договір. Його формальний характер означає, що він укладається згідно з діючими правилами, у письмовій формі, у двох екземплярах та підписується роботодавцем і працівником, зберігається у кожної зі сторін. Вважається, що таке оформлення сприяє дотриманню умов угоди. Однак формальний характер трудового контракту означає також і те, що конфлікти, які виникають з питань виконання підписаного контракту, можуть вирішуватися офіційним або третейським судом.

Індивідуальний характер трудового контракту означає, що він укладається індивідуально з кожним працівником: права, обов'язки і відповідальність сторін у кожному випадку конкретизуються. Строковий характер трудового контракту означає, що він укладається на певний термін, обумовлений в цьому ж контракті.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна ), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. Контракт як особлива форма трудового договору має орієнтуватися на забезпечення умов для прояву ініціативності та самостійності працівника, з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі й підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Для виконання звичайної регламентованої стандартної роботи, на якій особистість працівника, його індивідуальні якості не мають важливого значення, де досить лише чітко дотримуватися посадової інструкції, трудовий контракт не потрібен. Тут підійде звичайний трудовий договір, оформлений відповідно до чинного законодавства наказом по підприємству.

Трудовий контракт по суті є угодою між висококваліфікованим, дуже цінним працівником та організацією, відповідно до якої він зобов'язується виконувати важливу роботу на високому рівні, досягти певних важливих для організації конкретних результатів, а організація у відповідь на це приймає його умови щодо матеріального забезпечення, повноважень, умов праці і т. ін. В перспективних організаціях нині прийнято включати в контракт пункти про гарантії персоналу зайнятості при ефективній роботі, безпечні та здорові умови праці, справедливе ставлення з боку керівництва та кадрових служб; можливості достатніх заробітків, отримання додаткових пільг та участь у прибутках; право на висловлення власної думки з питань управління організацією; підвищення кваліфікації, професійну перепідготовку, розвиток кар'єри тощо.

Положення контракту таким чином поділяються на основні, що стосуються характеру, виду і строків його дії, умов та оплати праці, й додаткові, пов'язані з іншими моментами організації трудового процесу та соціальними гарантіями.

Як правило, трудовий контракт включає такі позиції:

1. Загальні положення: хто, з ким і про що укладає контракт, термін його дії, умови випробувального терміну тощо.

2. Обов'язки працівника: виконання посадових обов'язків за певною посадою, деталізація трудових завдань, перспективні задачі (по суті — для чого, для виконання яких завдань, досягнення якої мети наймається працівник).

3. Обов'язки підприємства: організація необхідних умов трудової діяльності, розмір, порядок і термін виплати зарплати, інші складові компенсаційного пакета, визначення режиму праці й відпочинку, соціального обслуговування, соціального страхування та ін.

4. Відповідальність сторін за невиконання обов'язків за контрактом; матеріальна відповідальність працівника за завдані підприємству збитки; матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, завдану працівникові та ін.

5. Підстави і порядок розірвання і продовження контракту.

6. Порядок розгляду трудових спорів.

7. Реквізити сторін.

Найважливішими позиціями в контракті є обов'язки працівника, обов'язки підприємства та відповідальність сторін. Чим чіткіше вони обумовлені, тим менше непорозумінь виникатиме в ході виконання контракту. В контракті потрібно конкретно зазначити все, про що домовляються сторони: місце, вид та термін роботи; режим праці та відпочинку; технічне забезпечення праці; зобов'язання адміністрації щодо оплати праці та соціальних пільг; можливості перепідготовки та підвищення кваліфікації; відповідальність за невиконання посадових обов'язків; підстави для розірвання контракту обома сторонами; порядок розгляду спорів; умови суміщення чи виконання обов'язків іншої особи на час її відсутності; випробувальний термін; дотримання комерційної таємниці тощо.

Під час укладання контракту можуть розглядатись будь-які додаткові пільги: надання матеріальної допомоги на оздоровлення під час відпустки; надання у користування автомобіля; компенсація обумовлених витрат; допомога в забезпеченні житлом, оплата навчання працівника або його дітей тощо. При цьому вважається, що в процесі переговорів прийнятним та навіть психологічно виправданим є торгування.

Важливо пам'ятати, що трудовий контракт діє у правовому полі законодавства України про працю. Немає сенсу переписувати у контракт положення трудового законодавства: вони діють незалежно від того, записані чи ні вони у контракті. Більше того, умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з умовами гарантованими чинним законодавством, колективним договором і угодами (див. § 10.3), вважаються недійсними. З іншого боку, в контракті неможливо передбачити все, тому у випадках, не передбачених трудовим контрактом, сторони керуються чинним законодавством.

Укладений підприємством з працівником трудовий договір оформляється наказом керівництва, який доводиться до відома працівника під розписку. На основі наказу оформляється особова картка працівника, робиться відповідний запис у трудовій книжці, відкривається особовий рахунок в бухгалтерії.

Індивідуальна трудова угода і, зокрема, трудовий