Процес відмивання грошей набуває в даний час величезних масштабів і переступає кордони окремих держав. У зв'язку з цим з метою маскування широко застосовуються міжнародні перекази банківських активів і коштів. Для їхньої технічної реалізації використовується функціонуюча протягом багатьох років система передачі інформації і банківських доручень. До найбільшої з них відноситься система Всесвітнього міжбан-ківського об'єднання фінансових телекомунікації! SWIFT. її функціонування повинно постійно залишатися в центрі уваги банківської сфери і правоохоронних органів, покликаних протидіяти маскуванню "брудних" грошей у вітчизняних банках.

Мононаціональні і багатонаціональні злочинні групи докладають зусилля щодо самостійного відмивання грошей, а також установлюють співробітництво між собою на тривалий час. Вони створюють центри з відмивання грошей в окремих країнах. Для цих цілей існують приватні банки в податкових гаванях. Ефективність міжнародного відмивання "брудних" грошей у даний час залежить від успішної діяльності в стадії маскування. Звідси і випливає прагнення організованих злочинних груп використовувати переваги електронного переказу грошей і системи SWIFT.

Головною перевагою електронного переказу активів у відмивателів грошей вважається швидкість переміщення грошей (а також інформації і банківських доручень). Активи, переказані електронним шляхом, як правило, стають доступними відразу ж після надходження на рахунок "відмивателя" грошей у банку, який прийняв переказ. Тому негайно ж відкривається можливість починати подальші злочинні дії, пов'язані з відмиванням грошей - або наступне маскування капіталу, або його інтеграція в банківську систему, чи поза нею. Швидке переміщення активів може вплинути також на збільшення дистанції (вимірюваної кількістю проведених операцій) між появою "брудних" грошей і банківською системою, тому важко буває розкрити злочин. Швидкість, із якою можуть здійснюватися електронні перекази, а також доступність активів для їхнього подальшого використання визначаються головним чином технічними можливостями, внутрішньо банківською регламентацією, а також розпорядженнями щодо функціонування систем передачі інформації і банківських доручень.

Друга безперечна перевага електронного переказу активів (як і системи SWIFT у цілому) - частота (інтенсивність) переміщення грошей. Швидкість і легкість, із якими виконуються перекази, сприяють тому, що безліч внутрішньодержавних і міжнародних акцій з маскування грошей можуть бути здійснені протягом короткого часу - з метою камуфляжу їхніх справжніх злочинних зв'язків.

Третя перевага - далекість при переміщенні активів. Великі відстані (у милях чи кілометрах) не становлять перешкоди для такого виду переказів. Зараз багато фінансових систем різних держав приєднано до мережі електронного переказу активів SWIFT.

Організовані злочинні групи можуть легко переказувати активи на території власної країни чи в будь-яку країну світу. Дозволяє їм це робити велика відстань до місця одержання протиправних доходів від місця їхнього кінцевого використання. Значення відстані як переваги електронних переказів стане ще більш зрозумілим, якщо нагадати, що більшість банків (часто заснованих самими злочинними групами), залучених у процес відмивання грошей, вибирають свою резиденцію далеко від головних фінансових центрів світу.

Ще одна риса, яка свідчить на користь електронних переказів активів з погляду їхньої придатності для відмивання грошей на стадії маскування, — мінімальна кількість документації, застосовуваної у відповідних банківських операціях. Бухгалтерський облік У підрозділах банків, які здійснюють електронні перекази, ведеться різними способами, але він складається, насамперед, із замовлень, які містять лише номери рахунків установ, які відправляють і одержують фінансові кошти, а також суми угод. Часто бракує інформації щодо особи чи фірми, які здійснюють перекази; те ж саме стосується осіб, які одержують переказ. Лише в деяких державах на сьогоднішній день існують застереження, які визначають необхідну процедуру ідентифікації стосовно практики електронних переказів. Важлива перевага електронних переказів, з погляду організованих злочинних груп, таким чином, - фактична анонімність проведених операцій. З урахуванням мінімуму вимог до ведення бухобліку надзвичайно велика кількість легальних електронних переказів активів гарантує високий ступінь імовірності для злочинного світу ухилитись від викриття протизаконних махінацій.

Крім електронних форм переміщення активів і коштів, можна назвати ще кілька технологій відмивання грошей на стадії маскування.

Це насамперед удосконалена техніка телеграфних переказів. Вона полягає в переказі "брудних" грошей з різних місць країни чи регіону на єдиний рахунок - "розподільну" шухляду. Коли сальдо перевищує визначений рівень, переходить установлений "поріг", активи автоматично висипаються з даної країни. Застосування такого "порога" допомагає злочинним групам уникати великих втрат у випадку вилучення чи блокування рахунка органами правосуддя.

Доповненням до цього способу є така технологія. Вона полягає в одноразовій або багаторазовій зміні форми нелегальних доходів шляхом закупівлі активів, тобто акцій, облігацій, дорожних чеків. Найчастіше це робиться дуже швидко. Виконавець таких операцій може, наприклад, скуповувати чеки на пред'явника з дорученнями банківських виплат або вимінювати такі доручення на дорожні чеки. Такі "перетворення" дуже за-трудняють визначення джерел злочинного доходу. Документи, які супроводжують такі "перетворення", мають порівняно малий фізичний обсяг, що полегшує їхнє вивезення за кордон і повернення назад. У ряді випадків казино чи інші підприємства, які займаються азартними іграми, полегшують процедуру відмивання грошей, змінюючи готівку на жетони для гри. Потім "відмиватель" грошей обмінює жетони на готівку або чеки. Усе це за своїм виглядом мало чим відрізняється від прийомів які, застосовують на першій стадії відмивання грошей, однак на стадії маскування спостерігається збільшення частоти таких обмінів.

Часто застосовуваним способом відмивання грошей на цій стадії виступає утворення вже згаданих "підприємств прикриття" і використання їхніх банківських рахунків для здійснення безготівкових операцій. Такі суб'єкти в принципі існують лише на папері. Насправді вони не займаються господарською діяльністю (на відміну від компаній-ширм). Така компанія використовується для маскування переміщення нелегальних грошей. "Підприємства прикриття" (найчастіше це компанії) дають можливість посилатися на комерційну таємницю. їхні справжні власники ховаються за номінальними партнерами, які їх представляють, і членами правління. Такі компанії створюються швидко, а з метою маскування відмивання грошей можуть використовуватися багато разів.

З тією ж метою на стадії маскування застосовуються незаконні внутрішньобан-ківські (між відділами) і міжбанківські трансферти. Така технологія починає діяти, коли організована злочинна група, яка відмиває гроші, контролює два чи більше відділення банку або два банки в різних країнах (вже згадувані "власні", чи "схоплені", банки). Гроші, які підлягають "відмиванню", потравляють у відділення банку в одній країні, але виявляються в розпорядженні банку іншої країни в тій же самій валюті або в якій-небудь іншій. Враховуючи те, що обидва відділення між собою пов'язані, не потрібно фізично переміщати активів. Звичайно відпадає також необхідність переказувати гроші телеграфом. Така операція здійснюється телефоном чи факсом.

Дуже близьким за своєю сутністю до описаної вище технології виступає спосіб, при якому керівництво банку співробітничає зі злочинцями в створенні складних схем телеграфних і електронних переказів між господарськими суб'єктами, які використовуються для відмивання грошей. У цілому ж усе це - продовження співробітництва з організованими злочинними групами, які використовують банки для переказу "брудних" грошей на свої рахунки.

Характерна риса використання банківських операцій на стадії маскування при відмиванні грошей - реалізація великої кількості рахункових чеків, які впливають на розпізнавання (включаючи н ті, котрі нижчі від межі ідентифікації), в тому числі іноземних чеків.

Нерідко для маскування "брудних" грошей використовується технологія, яка полягає в прийнятті готівки з одночасним закриттям існуючих банківських рахунків з метою відкриття нових, в інших банках у даній країні чи за кордоном. За вимогою клієнта виконується (так зазвичай робиться при операціях такого типу) припинення (стирання) продовження (слідів) проведених раніше операцій; при цьому банківський касир переказує гроші на інші, зазначені клієнтом рахунки, одночасно симулює виплату цих грошей клієнту готівкою.

В. Способи відмивання грошей у стадії інтеграції

Після успішного маскування "брудних" грошей, найчастіше з використанням різноманітних технологій, виконавець, який займається легалізацією доходів від злочинної діяльності, повинен відшукати законне обгрунтування факту володіння майном. Для цього він застосовує різні інтеграційні технології.

Дуже часто використовують угоди купівлі-продажу предметів тривалого користування, таких як автомобілі, яхти, літаки, предмети старовини, нерухомість. Для придбання нерухомості за "брудні" гроші використовують підставні фірми. Надалі нерухомість перепродується, а доходи тепер уже стають цілком "законними", отриманими від продажу. В інших випадках "відмиватель" купує за "брудні" гроші, наприклад, яхту, декларуючи при цьому ціну, яка значно нижча від її дійсної вартості. Різницю виплачує продавцю яхти готівкою (так звана угода "під столом"). Надалі він може перепродати ту ж саму яхту, взявши при цьому за неї ціну, рівну її справжній вартості. У такий спосіб він фіктивним прибутком обґрунтовує "законність** одержання доходів. Відзначені численні випадки, коли "відмиватель" співробітничає, наприклад, з дилером, який збуває автомобілі, чи з агенством із продажу нерухомості. Власники таких посередницьких фірм нерідко оплачуються злочинними організаціями. Ці фірми використовуються злочинцями для проведення різноманітних угод і махінацій. Предмети, які