Відмивання "брудних" грошей у країнах Центральної і Східної Європи

Крах комуністичних режимів і перехід до ринкових відносин в економіці супроводжувався зростання злочинності в усіх без винятку посткомуністичних країнах. Це стало непередбаченим і разом з тим неминучим явищем. Ослаблення органів правопорядку, нездатність влади внести невідкладні зміни в законодавчі акти, які відображають серйозні зміни в суспільному й економічному житті, - усе це широко відкрило вхід перед хвилею зростаючої злочинності, яка захлеснула колишні соціалістичні країни.

Досвід показує, що швидкість і результативність процесів трансформації суспільства безпосередньо відбиваються на ступені криміналізації населення і на успіхах у боротьбі зі злочинністю, включаючи економічну злочинність. У країнах Центральної і Південно-Східної Європи, які домоглися в короткий термін помітних успіхів у ринковому перетворенні економіки, спостерігаються позитивні зрушення й у боротьбі зі злочинністю. У державах, які виникли після розпаду СРСР, процес ринкових реформ протікає вкрай болісно, з великим залізненням і супроводжується високим рівнем злочинності та корупції.

Характерна риса сформованої тут ситуації - тісне переплетення "чисто" карної й економічної злочинності. У результаті значна частина господарського сектора вийшла з-під контролю фінансових органів і перетворилася на "тіньову" економіку. В Україні її частка в господарському житті, за деякими даними, перевищує 40%73.

Існування надто значного "тіньового" сектора неможливе без обігу величезної кількості "брудних" грошей. Вони надходять у цей сектор від організованих злочинних груп і якнайефективніше "підживлюють" ці групи, забезпечуючи міжнародний масштаб їхньої діяльності. Міжнародні організації, які займаються боротьбою зі злочинністю і з відмиванням грошей (наприклад, ФАТФ), давно вже на це звернули увагу. Країни Центральної і Східної Європи, включаючи держави СНД, почали викликати в них заклопотаність насамперед не як об'єкт відмивання "брудних" грошей, здобутих в індустріально розвинутих країнах, а як території, звідки надходить величезна маса таких грошей. На думку секретаря ФАТФ, "очевидний наслідок зростання організованої злочинності в цьому регіоні - накопичення саме тут величезної кількості "брудних" грошей [43, с. 377].

Через нестабільність банківської системи власники "брудних" грошей у цьому регіоні спочатку рідко зверталися з метою їхнього відмивання до послуг банківських установ. Вони прагнули (багато хто прагне й тепер) перетворити їх якнайшвидше на вільно конвертовану валюту і вивезти на Захід або будь-якими каналами переказати їх до банків, розміщених в офшорних центрах.

Велику заклопотаність і тривогу на Заході викликає також зв'язок східноєвропейських "відмивателів" грошей з наркобізнесом та іншими видами організованої злочинності. Керівник Кримінальної служби заявив, що фінансові кошти, які відмиваються злочинними угрупованнями з країн СНД у банківсько-кредитних установах Великої Британії, ведуть походження від чотирьох категорій злочинів: загально-кримінальних, від продажу зброї, дорогоцінних металів і радіоактивних речовин; з таємних фондів комуністичної партії, а також із коштів, призначених для відмивання з метою закупівлі новітніх технологій і устаткування.

'Відображенням такої заклопотаності стало скликання в Страсбурзі в 1994 р. Конференції Ради Європи з проблем відмивання ірошей у країнах, які переживають період трансформації суспільного устрою (Conference on Money Laundering in States in Transition). До складу делегацій, які представляли ряд держав регіону, входили фахівці різних галузей економіки і науки. Всі учасники Конференції дійшли єдиної думки: явище відмивання грошей у цих країнах - це не наукова гіпотеза, а реально існуюча проблема. Спочатку це явище носило односторонній характер, оскільки доходи від злочинної діяльності в регіоні переправлялися в Західну Європу н інші регіони планети. Там за допомогою витончених методів "очищення" виконавці мистецьки знищували сліди злочинної діяльності. Так діяли, наприклад, два брати - чеченці, які з'явилися в Англії наприкінці 1992 р. з 5-ма млн дол. США готівкою і приблизно з такою самою сумою в німецьких марках. У лютому 1993 р. вони були вбиті, і слідство, проведене під керівництвом інспектора поліції Чарльза Хілла, опублікувало такі факти: "Готівка була поміщена на рахунки в найбільших британських клірингових банках, а також в американських фінансових установах з резиденцією в Лондоні. Від імені холдингових компаній рахунки були відкриті в банках на Багамських і Британських Віргінських островах. Брати і їхні спільники попросили також інші британські й іноземні банки відкрити рахунки в англійських фунтах, американських доларах, німецьких марках, австрійських шилінгах, а також у французьких і швейцарських франках. Контролем над переказом грошей займалася спеціально заснована з цією метою фірма з резиденцією в Парк Лайн у Лондоні. За допомогою телеграфних переказів були відкриті рахунки в Голлівуді, Відні, Петербурзі, Нікосії, Москві, Варшаві, Парижі, а також у Бургасі - болгарському курорті на Чорному морі. На деяких рахунках відзначені внески і виплати, проведені від імені холдингових компаній, тоді як інші залишилися невикористаними. Найважливішим аспектом усієї цієї справи була надзвичайно розгалужена мережа зв'язків, а також складні методи переплетення периферійних осередків" [43, с. 378].

Зрозуміло, переказ (чи нелегальне вивезення) грошей за кордон, у країни Заходу, і наступне їхнє відмивання - це не єдиний шлях легалізації доходів, практикований злочинними угрупованнями країн Східної Європи. На конференції в Страсбурзі була звернута увага на активність злочинних елементів у себе на батьківщині ("у рідних пенатах") у процесі приватизації державної власності й у впровадженні в легальні сектори економіки. За словами одного з учасників конференції, "найбільш привабливі методи...-участь у процесі приватизації, а також фіктивні іноземні інвестиції. "Брудні" гроші, накопичені в результаті господарських злочинів, поміщені спочатку за кордоном, дуже часто повертаються в країну, в якій здійснений злочин, схованими під виглядом іноземних інвестицій" [43, с. 378].

Особливу тривогу на Заході викликає зв'язок організованої злочинності з російською банківською системою, виявлений ще на самому початку трансформаційних процесів. Така тривога цілком обгрунтована, тому що повсюдно існує думка, що кращий метод ведення злочинних справ і відмивання грошей - володіння банком. Користуючись недосконалістю законодавства, недостатнім ступенем чи навіть повною відсутністю контролю, російські злочинні угруповання - так говориться в доповіді Держдепартаменту США - встановили контроль над багатьма такими установами [43, с. 379]. Ще більш категоричні висновки аналітиків ООН: "Ці групи опанували російську банківську систему. Без яких-небудь оглядок вони залякують банкірів і бізнесменів, застосовуючи навіть насильство щодо тих, хто відмовляється від співробітництва з ними".

Неблагополучия в банківській системі доповнюється широкомасштабною корупцією урядових чиновників. Про це ще раз нагадав міжнародний скандал, який трапився у фінансових колах у серпні 1999 року. У газетах США і Західної Європи з'явилися публікації про відмивання в Нью-Иоркському банку гігантської суми "брудних" грошей, украдених у держави урядовими чиновниками Росії. У вересні того самого року конгрес США провів спеціальні слухання, присвячені цьому питанню.

У такій ситуації уряди і правоохоронні органи посткомуністичних країн Східної Європи не сидять, склавши руки. Вони додають своїх зусиль до спільної міжнародної боротьби з організованою злочинністю і відмиванням "брудних" грошей. Представники багатьох держав цього регіону співробітничають з ФАТФ. Віденську конвенцію ООН з боротьби з наркобізнесом і відмиванням "брудних" грошей уже в 1994 р. підписали і ратифікували Україна, Білорусь, Росія, Болгарія, Югославія, Словенія, Польща, Боснія, Хорватія, Вірменія, Азербайджан, Румунія, Словаччина, Латвія. Тим самим ці країни офіційно взяли на себе зобов'язання в законодавчому порядку визнати злочином процедуру відмивання грошей, а також необхідність екстрадиції злочинців з конфіскацією майна у виконавців цього злочину. Збільшується успішне співробітництво між правоохоронними органами цих країн у боротьбі з міжнародною злочинністю.

Активну участь у такому співробітництві бере Україна. У нашій країні створено і постійно діє Координаційний комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією. До його компетенції, крім зазначених у самій назві завдань, входить також боротьба з відмиванням "брудних" грошей.

Крім того, в Україні створений Державний департамент фінансового моніторингу, завданням якого стало відстеження, і моніторинг незвичайних, сумнівних і великих готівкових і безготівкових операцій з метою боротьби з відмиванням грошей і своєчасного повідомлення правоохоронних органів про небезпеку здійснення цього злочину.

На відміну від своїх "побратимів" у країнах Східної і Південно-Східної Європи українські злочинні угруповання після вивезення (чи переказу через банки) за кордон отриманих злочинним шляхом доходів досить рідко повертають у свою країну ці доходи під виглядом іноземних інвестицій. Вони, як правило, прагнуть залишати їх за межами своєї країни, звертаючись часто до послуг офшорних центрів, перелік яких, відповідно до законодавства, щорічно публікує Кабінет Міністрів України.

Таке явище набуло настільки великих масштабів, що вимагало прийняття рішучих і невідкладних заходів. Через цілий ряд комерційних банків України в офшорні центри були переказані без відповідної компенсації сотні мільйонів доларів. У грудні 1999 р. на розширеному засіданні Координаційного комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією голова Державної податкової адміністрації України Микола Азаров навів вражаючі факти, які не можна кваліфікувати інакше, як стадії відмивання грошей. Так, під час перевірки дніпропетровського "Приватбанку" було