Таблиця 21.14

Допозитарні розписки українських компаній

Емітент | Співвідношення між кількістю ДР та акцій

АТ "Центренерго" | 1: 10

АТ "Азот", м. Черкаси | 1:30

АТ "Металургійні комбінат" ім. Ілліча | 1: 100

АТ "НВО ім. Фрунзе" | 1:20

АТ "Запоріжтрансформатор" | 1: 100

АТ "Запоріжсталь" | 1: 50

АТ "Жвдачівський картонно-паперовий, комбінат" | 1:400

АТ "Полтавський ГЗК" | 1:50

АТ "Азовсталь" | 1: 10

АТ "Дніпроенерго" | 1:4

АТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" | 1:6

АТ "Стирол" | 1:5

АТ "Укрнафта" | 1: 6

АТ "Хмельницькобленерго" | 1:40

АТ "Укртелеком" | 1:50

Механізм випуску ДР можна прослідкувати на прикладі AT "Укртелеком". У 2003 р. БОНИ з українською компанією "Міжрегіональна фінансова компанія" (МФК) почала випуск зовнішніх ДР на акції "Укртелеком". Ці розписки випускали згідно правилу Regulation S (нормативний документ SEC) і не могли продаватися американськими інвесторами або на території США. Підписка на ДР по правилу Regulation S здійснювалась виключно серед приватних та інституційних інвесторів, а самі папери не повинні були знаходитися в обігу на фондових біржах. Однак у майбутньому МФК планує випуск глобальних ДР на акції "Укртелеком". Розписки випускалися у співвідношенні 1: 50 (одна розписка дорівнювалася 50 простим акціям компанії). При випуску ДР застосовувалася схема, за якою пакет акцій з початку обезрухувався в Україні, що було здійснено ING-Банком Україна. Після цього БОНИ, який мав певні домовленості з ING-Банком Україна, емітував розписки на іноземному ринку. Приводом вивезення акцій на зовнішні ринки стала популяризація паперів серед західних інвесторів та збільшення капіталізації компанії.

На сьогодні тільки 6 українських компаній, які випустили депозитарні розписки, мають котировку на міжнародних біржах: "Центренерго", "Дніпроенерго", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод**, "Стирол", "Укрнафта", "Укртелеком". Слід також звернути увагу, що поки жодна з українських компаній не випустила АДР третього рівня, які 6 дали змогу залучити реальні інвестиції.

Найширше Україна представлена на міжнародному ринку облігацій. Міжнародний ринок облігацій становить інтерес для українських суб'єктів насамперед як потужне джерело залучення позичкового капіталу. Так, до 2000 р. емітенти випустили сврооблігацій та глобал-облігацій на загальну суму 1,1 трлн дол. США, обсяг єврооблігацій де-номінованих у євро становив 458 млрд евро. Перші українські глобал-облігації на суму 450 млн дол. США було випущено на японському ринку через інвестиційний банк (лід -менеджер) "Номура Інтернешнл". Це були облігації з нульовим купоном, доходністю близько 9% [61, с. 374]. Упродовж останніх років Україна продовжує активно працювати на міжнародному ринку облігацій. Так, у 2005 р. з метою покриття дефіциту бюджету вітчизняними емітентами було здійснено випуск та розміщення єврооблігацій на суму 1,115 млрд дол. США із середнім терміном 4,4 року та середньою відсотковою ставкою 8,17%. (табл. 21.15).

Таблиця 21.15

Випуск єврооблігацій українськими емітентами у 2005році

Емітенти | Обсяг емісії, млн дол.

США | Термін, років | Відсоткова ставка,

%

Надра | 100 | 3 | 9,50

Укрексімбанк | 250 | 7 | 6,80

Укрексімбанк | 40 | 5 | 7Т75

Укрексімбанк | 100 | 5 | 7,75

УкрСиббанк | 125 | 3 | 8,95

ІСД | 150 | 5 | 9,25

Київстар | 125 | 3 | 7,87

Стирол | 125 | 3 | 7,87

Укрсоцбанк | 100 | 3 | 9,00

Середнє значення | 123,9 | 4,42 | 8,17

У 2005 p., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2005 року № 1000 "Про здійснення державних зовнішніх запозичень 2005 року", Міністерством фінансів здійснено розміщення 12 тис. шт. єврооблігацій України номіналом 50 тис євро на загальну суму 600 тис. євро з терміном обігу 10 років під 4,95% річних.

У 2006 р. Привагбанк розмістив чергову емісію єврооблігацій на суму 150 млн дол. терміном на 10 років та ставкою 8,75% [46, с. 300].

У 2007 р. Перший український міжнародний банк (м. Донецьк) провів дебютний випуск єврооблігацій на суму 100-150 млн дол. Випуск єврооблігацій передбачений стратегією розвитку банку на 2006-2010 pp. Обсяг випуску складе, як мінімум, 100-150 млн дол. Термін обігу єврооблігацій - три-іґ ять років.

Уряд України входить у десятку найбільших позичальників на міжнародних ринках облігацій. Головним недолікам діяльності на цих ринках є те, що майже всі єврооб-лігаційні випуски підлягали процедурі реструктуризації. Нові облігації мають купонні ставки 11% (доларові облігації) та 10% (облігації деноміновані у євро). Нові облігації виплачуватимуться поетапно. Таким чином, Україна значною мірою підірвала довіру до себе як до платоспроможного єврооблігаційного позичальника. Однак є й позитивні аспекти виходу нашої країни на ринки цінних паперів. Український уряд придбав великий досвід співпраці з міжнародними ринками облігацій та з інвесторами, які на них працюють. Крім того, випуски державних сврооблігацій та їх наступна реструктуризація дає змогу залучити, зекономити чи вивільнити суми, порівнянні з програмами фінансування міжнародних фінансових інституцій. Розвиток ринку корпоративних єврооблігацій дасть можливість українським підприємствам у найближчі роки залучати великі обсяги інвестиційних ресурсів.

Фахівці визначають щонайменше 5 можливостей виходу цінних паперів українських емітентів на іноземні фондові ринки:

1. Вивезення цінних паперів українських емітентів за межі України. Такий шлях можливий для документарних цінних паперів на пред'явника з урахуванням валютного і митного законодавства України.

2. Випуск депозитарних розписок на цінні папери українських емітентів власником цінних паперів. Такий шлях уже використовується для документарних знерухомлених цінних паперів або бездокументарних цінних паперів.

3. Випуск депозитарних розписок реалізується шляхом установлення відношень між емітентом українських цінних паперів, емітентом депозитарних розписок і Національним депозитарієм України.

4. Вихід цінних паперів українських емітентів безпосередньо на закордонні фондові ринки цінних паперів шляхом встановлення Національним депозитарієм України кореспондентських відношень з закордонним депозитарієм (центральним депозитарієм).

5. Випуск цінних паперів у країні, стосовно яких емітент цінних паперів є нерезидентом. Процедура реєстрації і розміщення таких цінних паперів визначається правовими особливостями тієї країни, де проводиться ця емісія [46, с. 301].

Вибір шляхів реалізації виходу цінних паперів українських підприємств на іноземні фондові ринки спрямован на одержання додаткових інвестицій при одночасному забезпеченні мінімізації вартості капіталу. Для цього необхідно розвивати функціонування національної депозитарної системи, Національного депозитарію України, зближати законодавство нашої країни про компанії, банківську діяльність, бухгалтерський облік компаній, податки, фінансові послуги за міжнародним законодавством тощо.

Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку України в 2004-2005 pp. здійснювала роботу, спрямовану на:

§ розвиток корпоративного управління;

§ створення системи реєстрації прав власності, пов'язаної зі створенням інфраструктури ринку цінних паперів;

§ організацію роботи та координацію заходів у сфері фінансового моніторингу;

§ створення та діяльність якісно нових інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів;

§ розвиток системи розкриття інформації на ринку цінних паперів та формування єдиної системи збору, оброблення та аналізу інформації, яку отримують від учасників ринку цінних паперів;

§ створення системи нагляду за дотриманням законодавства на ринку цінних паперів.

Цим створюються умови для вдосконалення шляхів взаємодії України з міжнародними ринками цінних паперів.

Використана література

1. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине Экономика Украины, - 2002 - №8.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1995.

3. Береславська О./, та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції.- К.: КНЕУ, 2002.

4. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси - К.: Знання-Прес, 2002.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі - К.: Основи, 2000.

6. Ван Хорн Дж.К. Основы упріавления финансами.- М.: Финансы и статистика, 1999.

7. Влияние многосторонних торговых инициатив на благосостояние развивающихся стран// БИКИ, 2005 №41.

8. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

9. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2001.

10. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

11. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2001.

12. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2001

13. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ /Кер. авт. коя. і наук. ред. Циганкова Т.М.- К.: КНЕУ, 2003.

14. Гольцберг М., Хасан-бек А. Основы финансового инвестирования.- К.: Знания, 1998.

15. Грей сон Дж. К., О'Деля К. Американский менеджмент на пороге XXI века.М.: Экономика, 1995.

16. Денберг Р.Л. Международное налогообложение.- М.: ЮНИТИ, 1997.

17. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі.- К.: Україна, 1994.

18. Дэниеле Дж.Д.. Радеба Ли Х- Международный бизнес: Учебник - М.: Дело, 1994.

19. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Ржепишсвського К.І.- К.: ЦУЛ, 2003.

20. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Логвінової Н.С., Сіваченка І.Ю., К.: - ЦУЛ, 2006.

21. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Сіваченка МО., Логвінової Н.С.- К.: ЦУЛ, 2006.