Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність та країн СНД.

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіки країн СНД. На жаль, як і у випадку з державами Центральної і Східної Європи, невелика кількість спостережень не дозволяє, побудувати значимих багатофакторних регресійних моделей, які б описували вплив іноземних інвестицій на економіки країн СНД. Однак навіть найпростіші регресійні моделі з однією чи декількома незалежними змінними дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток національних економік.

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіку Росії за допомогою регресійних моделей (9.160) - (9.166). У них встановлена взаємозалежність між такими макроекономічними показниками Росії: товарним експортом (Е); товарним імпортом (І); торговельним балансом (ТВ); імпортом послуг (IS); сальдо послуг (SB); доходами від іноземних інвестицій, отриманими за межами країни (1С); сальдо доходів від іноземних інвестицій (IB); балансом поточних операцій (СА); валовими внутрішніми інвестиціями (GFI); прямими іноземними інвестиціями, спрямованими до країни (FDI in); реальним обмінним курсом національної валюти (RER); номінальним обмінним курсом національної валюти (NER):

Е = 37,562 + 0,521 GFI + 1,266 NER (9.160)

1 = 43,215 + 0,071 FDIin-0,751 NER (9.161)

IS = 4,658 + 0,165 RER (9.162)

ID = 3,745 + 2,408 FDI in (9.163)

CA= 1,174+ 1,054 E-0,844 I- 1,141 IS -0,705 ID (9.164)

CA = 3,783 + 1,011 ТВ + 1,397 SB + 1,229 IB (9.165)

Значення коефіцієнтів регресійної моделі (9.160) свідчать про те, що прямі Іноземні інвестиції не здійснюють значимого впливу на товарний експорт Росії. Виходячи з рівняння (9.160), він залежить від обсягу валових внутрішніх капіталовкладень і від номінального обмінного курсу російського рубля: девальвація національної валюти стимулює товарний експорт Росії. При цьому слід зазначити, шо на вартісний обсяг російського товарного експорту істотний вплив також здійснює і ситуація на світовому ринку енергоресурсів: зростання цін на нафту і газ призводить до поліпшення експортних показників.

Аналіз коефіцієнтів регресійної моделі (9.161) показує, що прямі іноземні'інвестиції, завезені в Росію, стимулюють товарний імпорт, девальвація національної валюти призводить до його скорочення.

Девальвація російського рубля, зростання світових цін на енергоресурси і відносно невеликі обсяги залучених ПІІ стали факторами, які зумовили останніми роками наявність у Росії значного позитивного сальдо торговельного балансу: 48,1 млрд дол. у 2001 p., 59,9 млрд у 2003 p. і 87,1 млрд до д. у 2004 р. Для порівняння: в 1998 р. позитивне сальдо торговельного балансу Росії становило лише 14,9 млрд дол. [181].

У цілому ж з 1994 по 2004 роки сумарне позитивне сальдо торговельного балансу Росії склало 427,3 млрд дол.

За роки незалежності сальдо торгівлі послугами Росії, на відміну від товарних операцій, постійно набувало негативних значень. При цьому імпорт послуг, як показано в регресійній моделі (9.162), стимулюється зростанням реального обмінного курсу російського рубля. Сумарне сальдо Торгівлі послугами Росії в період з 1994 по 2004 роки склало -86,6 млрд дол.

Наявність у Росії активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень (регресійна модель 9.163). За цією статтею платіжного балансу в 1994-2004 pp. з Росії було вивезено 145,9 млрд дол. Вивезення фінансових ресурсів з Росії за цією статтею платіжного балансу також зумовлено і відтоком капіталу, пов'язаним з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання.

Вивезення російських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому останніми роками цей показник значно збільшився: 4,7 млрд дол. у 2000 p., 5,7 млрд у 2002 p. і 10,4 млрд дол. у 2004 р. Разом з тим поки ще суми доходів російських інвесторів за кордоном (63,3 млрд дол. за 1994-2004 pp.) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки.

У рівняннях (9.164) і (9.165) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Росії. Зведені коефіцієнти регресійних моделей (Додаток б, Ж. І) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які приводять до припливу капіталу в економіку Росії (товарна торгівля), цілком компенсує негативний внесок операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів (баланс торгівлі послугами і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті за всі роки незалежності, баланс поточних операцій Росії постійно набував позитивних значеннь, а його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало 255,5 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Росії з 1994 по 2004 роки такий показник склав 258,1 млрд дол.

Позитивні тенденції балансу поточних операцій Росії свідчать про високу міжнародну конкурентоспроможність її економіки, що, звичайно ж, пов'язано насамперед з наявністю в країні значних запасів природних ресурсів і сприятливою кон'юнктурою на світових сировинних ринках.

Позитивне сальдо балансу поточних операцій дозволило Росії в останніми роками стати донором міжнародної фінансової системи. Так, у період з 2000 по 2004 роки сумарний обсяг інвестицій, вивезених з російської економіки, перевищив їхнє ввезення на 38,6 млрд дол. (табл.9.42)

Таблиця 9.42

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Росії в 1995-2004рр., млрд дол.

Показники | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2004

Баланс поточних Операцій | 6,965 | -0,080 | 24,611 | 33,795 | 35,410 | 59,920

Експорт товарів | 82,419 | 86,895 | 75,549 | 101,884 | 135,929 | 183,452

Імпорт товарів | 62.603 | 71.982 | 39,537 | 53,763 | 76,069 | 96,307

Експорт послуг | 10.568 | 14.079 | 9.071 | 11,441 | 16,228 | 20,289

Імпорт послуг | 20.206 | 20.025 | 13.352 | 20,711 | 27,122 | 33,837

Дохід від інвестицій, кредит | 4,281 | 4,367 | 3,878 | 6,799 | 11,057 | 10,381

Доход від інвестицій, дебет | 7,650 | 13,058 | 11,599 | 11,037 | 24,227 | 23,381

Вивезені ПІІ | 0,605 | 3.186 | 2.206 | 2,532 | 9,727 | 10,346

Завезені ПІІ | 2,065 | 4,864 | 3.309 | 2,748 | 7,958 | 12,478

Про економічну могутність російських ТНК свідчать дані щодо обсягів виробничих актів, які контролюються цими компаніями за кордоном. Так, провідній російській нафтовій ТНК "Лукойл" належать найбільший румунський нафтопереробний завод "Petrotel" (потужність 4,7 млн т нафти на рік), болгарська компанія "Нефтохім" (до її складу входить єдиний у країні Бургаський НПЗ із проектною потужністю 10,5 мли т), американська корпорація "Getty Petroleum Marketing", українське нафтохімічне акціонерне товариство "Оріана** та Одеський нафтопереробний завод (потужність 3,8 млн т нафти на рік).

Аналогічну стратегію щодо купівлі конкуруючих виробництв за кордоном використовують і інші російські ТНК. Так, ТНК "Російський алюміній" контролює вірменського виробника алюмінію "Арменал", румунський глиноземний завод "Cemitrade S. А" та дочірню компанію "Український алюміній", яка є власником 90% акцій Миколаївського глиноземного комбінату. Наявність у ТНК "Російський алюміній" монопольної влади на певних сегментах ринку країн СНД та держав Центральної та Східної Європи дозволяє цієї компанії досягти високої рентабельності виробництва. За нормою операційного прибутку (25%) російська ТНК суттєво випереджає своїх конкурентів із промислово розвинутих країн: в американській ТНК "Alcoa" відповідний показник дорівнює 7,18%, у французькій корпорації "Pechiney" - 3,88%, в канадській компанії "Alcan" -0,8% [182, С. 50].

Вплив ПП на економіку Казахстану оцінимо за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку 6, Ж. 2).

Е = 3511,690 + 2,220 FDI in (9.166)

І = 4002,373 + 1,685 FDI in (9.167)

SD= 193,188+ 0,805 FDI in (9.168)

IS = 478,885 - 0,708 FDI in (9.169)

IB = 176,093 - 0,502 FDI in (9.170)

CA = 51,472 + 0,990 ТВ + 1,070 SB + 0,810 IB (9.171)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.166) свідчить про те, що приплив ПІІ стимулює товарний експорт Казахстану: цей показник платіжного балансу Казахстану зростав з 4,2 млрд дол. у 1992 р. до 6,9 млрд у 1997 p., 8,9 млрд у 2001 p. і 20,6 млрд дол. у 2004 р. [151].

Разом з тим, як показано в регресійній моделі (9.167), приплив ШІ також стимулює і збільшення обсягів товарного імпорту. Порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.166) і (9.167) свідчить про те, що ПІІ призводять до практично однакового збільшення товарного імпорту й експорту. При цьому сумарний торговий баланс Казахстану з 1995 по 2004 роки становив 14,6 млрд дол.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.168) і (9.169) свідчать про те, що збільшення обсягів залучених ШІ стимулює імпорт послуг у національну економіку і в цілому негативно позначається на балансі послуг Казахстану. При цьому останніми роками спостерігається постійне погіршення сальдо балансу послуг Казахстану: -172 млн Дол. у 1999 p., -2 млрд у 2002 і -2,9 млрд дол. у