Наявність у Казахстані активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивозом доходів від іноземних капіталовкладень. По цій статті платіжного балансу в період з 1995 по 2004 роки з Казахстану було вивезено 11,3 млрд дол.

При цьому слід зазначити, що вивезення фінансових ресурсів з Казахстану по цій статті платіжного балансу, також як і в Росії, обумовлено і відтоком капіталу, пов'язаним з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання.

Вивезення казахстанських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів казахських інвесторів за кордоном (1,7 млрд дол. за 1995-2004 pp.) значно менші від доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки. У результаті (регресійна модель 9.170) сальдо доходів від іноземних інвестицій Казахстану постійно набуває негативних значень: -296 млн дол. у 1998 p., -1,254 млрд у 2000 p., -1,127 млрд у 2002 p. і -2,784 млрд дол. у 2004 р. У цілому ж у 1995-2004 pp. за цією статтею платіжного балансу з Казахстану було вивезено 9,625 млрд дол.

У рівнянні (9.171) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Казахстану. Аналіз статистичних даних свідчить, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Казахстану (товарна торгівля), не компенсує негативного внеску операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів (баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті, починаючи з 1992 p., баланс поточних операцій Казахстану, за винятком 2000 та 2004 років, постійно набував негативних значеннь, а його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -4,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо до-* ходів від іноземних інвестицій, то для Казахстану з 1995-2004 pp. цей показник склав -5,4 млрд дол.

Таким чином, прямі іноземні інвестиції, які спрямовуються в основному в нафтогазову галузь Казахстану, хоч і сприяють незначному перевищенню його товарного експорту над імпортом, але через негативний вплив на баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій у цілому призводять до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

Негативний баланс поточних операцій Казахстану цілком фінансується за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій (сальдо портфельних інвестицій у Казахстані негативне: -4,3 млрд дол. з 1995 по 2004 роки). Разом з тим, така ситуація призводить до все зростаючої залежності економіки Казахстану від дій і переваг іноземних інвесторів, наемперед транснаціональних корпорацій (табл.9.43).

Таблиця 9.43

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Казахстану в 1995-2004роки, у млрд дол.

Показники | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2004

Баланс поточних операцій | -0,213 | -0,799 | -0,171 | -1,389 | -0,272 | 0,529

Експорт товарів | 5,440 | 6,899 | 5.988 | 8,927 | 13,232 | 20,603

Імпорт товарів | 5.325 | 7,175 | 5,645 | 7.944 | 9,553 | 13,817

Експорт послуг | 0,535 | 0,841 | 0,932 | 1.260 | 1,712 | 1,999

Імпорт послуг | 0,775 | 1,124 | 1.104 | 2.634 | 3,752 | 4,982

Доход від інвестицій, кредит | 0,044 | 0,073 | 0,108 | 0,224 | 0,255 | 0,422

Доход від інвестицій, дебет | 0,190 | 0,388 | 0,608 | 1,461 | 2,001 | 3,206

Вивезені ПІІ | 0,001 | 0,002 | 0.003 | 0,025 | 0,121 | 1,279

Завезені ПІІ | 0.964 | 1.321 | 1.587 | 2,835 | 2,092 | 4,104

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіку Азербайджану за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку б, Ж. 3)

У рівнянні (9.172) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Азербайджану. Значення коефіцієнтів цієї регресійної моделі свідчить про те, що зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень стимулює товарний експорт, а приплив ПІІ його стримує. Зворотна залежність між ПІІ і товарним експортом Азербайджану зумовлена тим, що основні обсяги іноземних інвестицій були спрямовані в нафтову галузь країни в 1997-1998 роках (відповідно 1,114 млрд і 1,023 млрд дол.). Однак ефект від цих інвестицій, пов'язаний зі зростанням експорту, спостерігається тільки в останніми роками: у 2001 р. товарний експорт склав 2,078 млрд дол., у 2003 p.— 2,624 млрд і в 2004 p.- 3,742 млрд дол. Для порівняння: відповідний показник 1998 р. був 678 мли дол. [98].

Таблиця 9.45

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Азербайджану в 1995-2004рр.

Показники | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2004

Баланс поточних операцій | -400 | -915 | -599 | -51 | -2020 | -2589

Експорт товарів | 612 | 808 | 1025 | 2078 | 2624 | 3742

Імпорт товарів | 985 | 1375 | 1433 | 1465 | 2723 | 3581

Експорт послуг | 172 | 341 | 256 | 289 | 431 | 492

Імпорт послуг | 304 | 725 | 485 | 664 | 2046 | 2730

Доход від інвестицій, кредит | 9 | 22 | 11 | 41 | 52 | 65

Доход від інвестицій, дебет | 15 | 32 | 56 | 408 | 494 | 765

Вивезені ПІІ | 0 | 4 | 0 | 0 | 933 | 1204

Завезені ПІІ | 330 | 1114 | 510 | 226 | 3285 | 3556

Е = 686,305 + 0,697 GFI - 1,162 FDI in (9.172)

І = 829,896 + 0,407 GFI (9.173)

І = -279,345 + 16,323 RER (9.174)

ТВ = 127,643 - 0,946 FDI in (9.175)

ES = 69,870+ 0,130 GFI (9.176)

IS = 134,192 + 0,238 FDI in + 0,172 GFI (9.177)

SB = -134^50-0,220 FDI in (9.178)

CA = - 12,938 - 1,097 FDI in (9.179)

CA = 126,919+ 1,013 ТВ + 1,161 SB + 1,027 IB (9.180)

У регресійних моделях (9.173) і (9.174) установлений взаємозв'язок між товарним імпортом Азербайджану, валовими внутрішніми інвестиціями і реальним курсом національної валюти. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що збільшення обсягів валових внутрішніх капіталовкладень і зростання реального курсу грошової одиниці Азербайджану призводять до зростання товарного імпорту країни. Дійсно, в 1998 р.

реальний курс національної валюти Азербайджану і товарний імпорт країни одночасно досягли своїх найвищих значень за 1992-2001 роки.

У регресійній моделі (9.175) представлений взаємозв'язок між припливом ПП і торговим балансом Азербайджану. Значення коефіцієнта рівняння свідчить, що зростання обсягів ПІІ призводить до погіршення торговельного балансу країни. Це пов'язано з тим, що, як уже відзначалося, тільки протягом останніх років відбулося істотне збільшення товарного експорту країни, і тільки в 2000,2001,2002 та 2004 роках товарний експорт Азербайджану перевищив його імпорт (на 319,614,482 і 161 млн дол. відповідно). У цілому ж з 1995 по 2004 роки сумарний торговельний баланс Азербайджану склав -1,6 млрд дол.

У регресійних моделях (9.176) -(9.178) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Азербайджану. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень стимулює експорт і імпорт послуг, а приплив прямих іноземних інвестицій приводить до збільшення обсягів імпортованих послуг і в цілому негативно позначається на балансі послуг країни.

У результаті баланс послуг Азербайджану протягом останніх п'ятнадцяти років постійно приймав негативні значення. Його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -6,79 млрд дол.

Наявність в Азербайджані активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. Цією статтею платіжного балансу в період з 1995 по 2001 роки з Азербайджану було вивезено 2,665 млрд дол.

Вивезення азербайджанськими компаніями капіталовкладень за кордон приводить до збільшення таких надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів азербайджанських інвесторів за кордоном (350 млн дол. за 1995-2004 pp.) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки. У результаті сальдо доходів від іноземних інвестицій Азербайджану постійно набуває негативних значень: -45 млн дол. у 1999 p., -385 мли у 2002 р. і -701 млн дол. у 2004 р. У цілому ж з 1995 по 2004 роки за цією статтею платіжного балансу з Азербайджану було вивезено 2,316 млрд дол.

У регресійних моделях (9.179) і (9.180) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Азербайджану. Знаки коефіцієнтів цих моделей свідчать про те, що, як і у випадку з торгівлею товарами і послугами, вивезенням доходів від іноземних інвестицій збільшення обсягів залучених ПІІ негативно позначається на балансі поточних операцій. У результаті протягом усіх років ринкових реформ і активного залучення іноземних інвестицій баланс поточних операцій Азербайджану постійно набував негативних значень. Його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -9,81 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і