З усього сказаного можна зробити висновок, що приплив іноземних інвестицій, хоч і сприяв останніми роками збільшенню товарного експорту Азербайджану, через негативний вплив на баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій у цілому призводить до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

При цьому, на відміну від Казахстану негативний баланс поточних операцій Азербайджану не повністю фінансується за рахунок припливу прямих- іноземних інвестицій. Внаслідок цього для підтримки рівноваги платіжного балансу Азербайджан змушений вдаватися до інших форм позичення іноземного капіталу, що ставить його економіку, незважаючи на значні запаси енергоресурсів, ще в більшу залежність від іноземних інвесторів і кредиторів, (табл.9.44).

Вплив ПН на економіку Молдови оцінимо за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку 6, Ж. 4):

Б" 267,442 + 1,405 GFI (9.181)

І - -155,514 + 2,317 GFI + 3,400 RER (9.182)

ТВ = 225,638 - 1,490 FDI in - 1,276 GFI (9.183)

ES =" 94,944 + 0,583 FDI in (9.184)

IS = 141,278 + 0,528 FDI in (9.185)

ID = 34,481 + 0,388 FDI in (9.186)

CA * - 207,474 + 41,633 NER + 3,854 Ю - 1,172 FDI in (9,187)

У регресійних моделях (9.181) -(9.183) представлені фактори, що впливають на торговельний баланс Молдови. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень стимулює товарну торгівлю, а збільшення реального обмінного курсу національної валюти призводить до зростання імпорту. Дійсно, в 1997 р. реальний курс молдавської леї і товарний імпорт країни одночасно досягли своїх найвищих значень за період з 1992 по 2002 роки.

Значення коефіцієнтів рівняння (9.183) показують, що збільшення обсягів ПП і валових внутрішніх капіталовкладень у цілому негативно впливає на торговельний баланс країни. Унаслідок цього торговельний баланс Молдови постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -3,62 млрд дол. [163].

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.184) свідчить про те, що приплив ПП стимулює експорт послуг Молдови. Разом з тим, як показано в регресійній моделі (9.185), приплив ПП також призводить і до збільшення обсягів імпорту послуг. При цьому аналіз статистичних даних показує, що імпорт послуг Молдови постійно перевищує їхній експорт. У результаті, як і у випадку з товарною торгівлею, баланс послуг Молдови постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -471 млн дол.

Наявність у Молдові активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень (регресійна модель 9.186). За цією статею платіжного балансу в період з 1994 по 2004 роки з Молдови було вивезено 920 млн дол.

У регресійній моделі (9.187) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Молдови. Аналіз коефіцієнтів цього рівняння показує, що на стан балансу поточних операцій значний позитивний вплив здійснює девальвація національної валюти, а зростання обсягів завезених ПІІ, як і вивезення прибутків від іноземних інвестицій, призводить до негативних наслідків. При цьому слід зазначити, що в Молдові, на відміну від усіх інших досліджуваних країн СНД, основні складові балансу поточних операцій (торговельний баланс і сальдо послуг) за роки незалежності постійно набували негативних значеннь.

Унаслідок цього баланс поточних операцій Молдови теж постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -1,474 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Молдови з 1994 по 2004 роки цей показник склав -3,15 млрд дол.

Разом з тим слід зазначити одну особливість економіки Молдови: велика кількість її громадян працює за кордоном і переводить свої заробітки на батьківщину. Тільки за офіційною статистикою в період з 1997 по 2001 роки молдавськими робітниками було завезено до країни 718 млн дол. Ця тенденція частково компенсує негативні показники інших складових балансу поточних операцій Молдови.

Сказане вище дозволяє зробити висновок, що приплив іноземних інвестицій у Молдову не тільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, через негативний вплив на торговельний баланс, сальдо послуг і доходів від іноземних інвестицій призводить до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

При цьому негативний баланс поточних операцій Молдови лише частково фінансується за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій. Унаслідок цього для підтримки рівноваги платіжного балансу Молдова змушена вдаватися до інших форм позичення іноземного капіталу, що ставить її економіку в повну залежність від дій і переваг іноземних інвесторів і кредиторів, (табл.9.45).

Таблиця 9.45

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Молдови в 1995-2004 рр., млн дол.

Показники | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2004

Баланс поточних операцій | -87 | -274 | -78 | -36 | -134 | -70

Експорт товарів | 739 | 889 | 474 | 564 | 805 | 994

Імпорт товарів | 809 | 1237 | 611 | 879 | 1428 | 1748

Експорт послуг | 144 | 167 | 135 | 171 | 254 | 337

Імпорт послуг | 196 | 196 | 177 | 208 | 299 | 373

Доход від інвестицій, кредит | 14 | 132 | 120 | 173 | 340 | 490

Доход від інвестицій, дебет | 32 | 85 | 95 | 78 | 111 | 133

Вивезені ПІІ | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 3

Завезені ПІІ | 25 | 78 | 37 | 53 | 78 | 80

Аналіз статистичних даних показує, що прямі іноземні інвестиції ще не почали суттєво впливати на економічний та соціально політичний розвиток України. Разом з тим, останні тенденції свідчать про поступове збільшення обсягу залучених іноземних інвестицій, що обов'язково призведе і до загального підвищення впливу діяльності ТНК

на розвиток країни.

Разом з тим слід зазначити, що офіційні статистичні дані не дають можливості виявити справжній вплив ПІІ ТНК тієї чи іншої країни на економіку України. Так, найбільша іноземна інвестиція в Одеський регіон була вкладена російською ТНК "Лукойл" - 35 млн дол. Однак це капіталовкладення надійшло не з головного офісу корпорації "Лукойл", розташованого в Росії, а з філії ТНК, зареєстрованої в офшорній зоні на Британських Віргінських островах. В цілому ж з компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, надійшло до Одеського регіону майже 40% сукупного обсягу залучених ПП.

Аналогічна ситуація властива і зовнішньоторговельним операціям. Так, за даними митниці, імпортні поставки підприємствам регіону товарів з Росії за рік суттєво зменшилися (з 185,7 до 103,4 мли дол.). Але це сталося у зв'язку з тим, що значна частка поставок сирої нафти на переробку на ВАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" здійснювалася при посередництві "дочірніх" фірм ТНК "Лукойл". Фактично за рік на переробку до ВАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" надійшло 2,2 млн т нафти (на 90 % - російської) на загальну суму 270 мли дол. З урахуванням цих поставок, обсяг товарного імпорту з Росії до регіону склав майже 335 млн дол.

Участь посередників з офшорних зон у зовнішньоекономічних операціях між Росією та Україною призводить до того, що доходи як російських, так і українських підприємств (відповідно і податкові відрахування) істотно занижуються, а весь прибуток залишається в компаніях, зареєстрованих в офшорних зонах.

Аналіз діяльності компаній з іноземними інвестиціями в інших галузях економіки свідчить про те, шо вона теж призводить до збільшення від'ємного сальдо товарної торгівлі України. Наявним прикладом цього є діяльність в Україні тютюнових ТНК, які контролюють майже 93% виробництва сигарет в національній економіці. Діяльність зазначених компаній призводить до постійного зростання обсягів імпорту - 94% тютюну, що використовуються для виготовлення сигарет в Україні, імпортується ТНК із своїх філій, розташованих у США, Туреччині, Бразилії та інших країнах світу. При цьому обсяг експорту з України продукції тютюнової промисловості постійно знижується.

Іншим негативним наслідком діяльності підприємств із іноземними інвестиціями на території України є отримання ними монопольної влади в деяких галузях економіки. Внаслідок цього українські споживачі потрапляють у залежність від цінової політики іноземних ТНК.

Вплив іноземних інвестицій на міжнародну конкурентоспроможність української економіки проаналізуємо за допомогою таких регресійних моделей:

Б = 6593,517 + 783,054 GFI + 604,827 NER (9.188)

І = 7823,874 + 110,709 RER (9.189)

ТВ = -427,179-7,753 FDI in + 986,352 NER (9.190)

ES = -4376,858 + 812,550 GFI + 626.205NER (9.191)

IS = 431,049 + 3,449 FDI in (9.192)

ID = 75,381 + 1,265 FDI in (9.193) CA = -1564,892 + 1,077 E- 0,946 I +0,816 ES- 0,681 IS - 0,490 ID (9.194)

У регресійних моделях (9.188) -(9.190) представлені фактори, що впливають на торговельний