Економіка як об'єкт метафізичного аналізу

План

1. Онтологічні основи економічного знання.

2. Економічна субстанція: форма і зміст.

Онтологічні основи економічного знання

Питання про реальність "метафізики економіки" не можна вирішити, якщо не з'ясувати сутність поняття "світ". Воно невід'ємне від проблеми "господарства", яке, за словами СМ. Булгакова, може бути взяте в потрійній постановці: науково-емпіричній, трансцендентально-критичній і метафізичній. Такий спосіб її розгляду пояснюється зовсім не примхою автора — він зумовлений самою сутністю справи. Адже те, що в емпіричній сфері становить предмет "досвіду", стає проблемою науки, а те, що розглядається з боку пізнавальних форм, і є побудовою "трансцендентального суб'єкта" — "своїми буттєвими коренями йде в метафізичну землю"1. Заявлений підхід до розгляду господарства визначив достатньо широке коло проблем: починаючи зі смислу господарства, взаємовідношень життя і смерті, добра і зла, свободи і необхідності та закінчуючи перспективами економічного розвитку суспільства.

Поняття "метафізичної землі" відкриває перспективи поглибленого розуміння світу економіки. У "Філософії господарства" С.М. Булгакова не варто шукати власне економічної теорії, що дало б змогу визначити сферу її поширення. Мислитель прагнув виділити в сучасній йому політичній економії філософський аспект. Це зумовлювалося подіями економічного життя (котре є невід'ємною частиною всієї людської життєдіяльності), прискоренням його темпів і величними масштабами розвитку господарства, внаслідок чого духовне життя потрапило в залежність від матеріального. Життя було тим "світом", в якому розгорталася драма людства.

Ця обставина зумовлювала дослідження вихідних метафізичних і світоглядних позицій політичної економії для виявлення її аксіоматики, реальної можливості й неможливості історичної та пізнавальної ролі. Крім того, потрібно було означити можливості виходу політичної економії з "механіко-матеріалістичного тупика" в простір широкого і масштабного філософування, тобто перетворення політичної економії в дійсно цілісну філософію господарства.

З'ясування основ "філософії господарства" підводить до необхідності дати відповіді на критичні питання, аналогічні кантівським: "Що таке господарство? Або як можливе господарство? Які його передумови і основоположення? Який зміст господарського акту, його суб'єкт і об'єкт?"2. Ці питання і відповіді на них не тільки утворюють концептуальний каркас "метафізики економіки", а й вказують на точки перетину з економічною теорією. У підсумку це дає можливість визначити "світ економіки" як об'єкт метафізичного дослідження.

Але що таке "світ"? Проблему світу С.М. Булгаков вирішує з позиції виявлення взаємозв'язку раціонального, логічного з нераціональним, алогічним стосовно поняття "життя". Останнє є первісним началом, відносно якого всі сторони буття виявляються лише частковими визначеннями. Життя, вважав мислитель, — це єдність логічного і алогічного, підноситься над логічним і не вміщається ні в яке логічне визначення, котре має справу лише з "межами" і "схемами". Це актуалізувалося несприйняттям мислителем економічного матеріалізму, який не тільки стверджував предмет господарства над усією культурою і вищими духовними проявами життя, а й відстоював пасивне відображення буттєвої реальності. З метою подолання економічного матеріалізму С.М. Булгаков прагне поєднати логічне й алогічне, стверджуючи, що "думка породжується з життя", проте "логічне має свої межі, які воно не може перейти, але в цих межах воно неподільно панує"3. І хоч алогічне не "розчиняється" логічним і не проникливе для нього, однак воно разом з тим пов'язане з логічним (за аналогією зі світлом, яке передбачає постійне подолання пітьми). За такого підходу стає зрозумілою всеоб'емність світу економічного буття, яка може бути зрозумілою в результаті її "осмислення і пізнання". "Метафізика економіки" уможливлює процеси осмислення і розуміння "світу економіки".

Свідомість людини у світі та зі світом, але одночасно і поза світом і проти світу. Звідси усвідомлення світу, як і самої лю-дини, передбачає, з одного боку, вилучення світу зі світу, тоб-то, здобуття знання про світ і використання його знання лю-диною, а з іншого — введення у світ свого — людського — знання, що має результатом уже пізнання людиною світу, або входження світу в світ. Не все, а може, і далеко не все знання, котре набуває і створює людина, господарюючи, е знанням відображу вальним, значна, якщо не більша, частина знання виявляється уявною. В голові людини господарюючої не одне лише ідеальне відображення світу, в якому вона живе і з яким по-господарськи взаємодіє, а й світ власний, ідеальний світ, з яким людина вступає вже в творчу переважно вза-ємодію з навколишнім світом. Є світ реальний, або необхід-ний (необхідний, тобто який не обійдеш, не проігноруєш, адже він той, який здійснюється), а є світ віртуальний, або можливий (можливий, тобто такий, який може бути, але може і не бути, або ще не здійснився). Людина — творець не тільки реального світу, який, щоправда, і за межами людини, адже він не її, але й віртуального світу, котрий, саме в людині і з неї, а тому людина є володарем віртуального світу, тоді як у реальному світі вона всього лише дійова особа.

Ю.М. Осипов

"Світ економіки" сьогодні е широким "полем" господарської діяльності і взаємозв'язку людини вже не стільки зі стихійними силами природи, з метою захисту збереження і розширення життя, підкорення і олюднення природи, але власне світом людської соціальності, нескінченної в проявах індивідуального вибору. "Світ економіки" є синтезом динаміки розвитку і структури взаємозв'язків, поданих як у вертикальній, так і у горизонтальній площинах. У горизонтальному вимірі відбувається цивілізаційний поділ світу на Захід і He-Захід. У вертикальному — утворюється інформаційно-ієрархічна піраміда багатства і влади, вершина якої зайнята передовими країнами. До вершини піраміди безперервно йдуть потоки фінансів, багатства, інтелекту. Механізмом цієї структуризації виступає сьогодні глобалізація всіх складових соціально-економічної динаміки суспільства. Таке розуміння світу економіки нерозривно пов'язано зі смислом господарювання, який є універсальним філософським питанням про сенс життя, оскільки іншого змісту "не мала і не може мати філософія" (С.М. Булгаков).

Соціальність світу економіки опосередковується "філософією господарства", що дає змогу розглядати економічну сферу як частину, фрагмент більш широкої реальності. Це показує її зв'язок з іншими неекономічними сферами. Відповідно розширяються горизонти економічної теорії, а разом з тим — світ економічної реальності. Це розкриває роль позаекономічних факторів при описанні поведінки суб'єкта господарювання. Світ економічної реальності, у своїй спрямованості на основу — "метафізичну землю" (С.М. Булгаков) — орієнтує на пошук шляху, який веде до подолання вузькоспеціалізованого, утилітаристського підходу в розумінні економічного буття, виявляє його приховані смисли, що вкрай важливо для формулювання орієнтирів подальшого розвитку. Важливим є те, що "світ економіки" формує реальне "мисленнєве поле", оскільки соціальність невід'ємна від інтелектуального забезпечення. За його допомогою здійснюються акти наукового пізнання, націлені на комплексне соціоекономічне пояснення явищ і процесів, на системний підхід, урахування специфіки духовності.

Людина-деміург досягла дуже багато: по-перше, ство-рений за її планом велетенський штучний світ, який не тіль-ки цілісно протистоїть природному, але підкоряє і поглинає його; по-друге, досягнута така точка світового буття, коли в поцейбічному світі вже можна практично все ("що хочу, те і роблю!"); по-третє, якби ще знати, чого хотіти; по-четверте, якби знати, що з усього цього може в підсумку вийти. Світ уже не існує сам по собі, він постійно конструюється; але це не означає, що світ конструюється, так би мовити, правиль-но і надійно; конструювання світу не означає його зро-зумілості та знання; створюється в результаті невідоме і незрозуміле — негативна, якщо і зовсім не згубна транс-цендентність. Повністю творимий і контрольований, здава-лось би, світ, насправді поза контролем і поза знанням про нього. Велика штучна невідомість!

Ю.М. Осипов

Багатомірна, не редукована соціальність як визначальна риса "світу економіки" знаходиться "на тому боці" безпосереднього сприйняття (вікна, екрана телевізора або комп'ютера). Вона принципово динамічна і у своїй діяльності, і у своїй "метафізичній позамежовості". В її функціонування включені могутні природні і суспільні взаємодії, енергетичні та інформаційні потоки. В цьому її спокуси, але в цьому також і її небезпеки. Вона "пронизує" приватне життя людини подібно рентгенівському випромінюванню. Екологічна, інтелектуальна, економічна небезпека загрожує індивіду, якщо він не усвідомить метафізичного характеру цієї ситуації і не оволодіє відповідними засобами захисту. "За рекламною картинкою, зверненою до дитячих мрій людини, приховується економічно і математично оформлена, в деталях прорахована модель сегментованого ринку, а також програма певної гри, в кінці якої індивіду назначена роль і відповідний внесок у досягнення виграшу. На одному полюсі цієї ситуації — різноманітні абстрактні якості і сили, на другому, здавалося б натуральне, індивідуально-психологічне сприйняття екранної картинки"4. Однак сприйняття, яке збігалося з рекламою і породило ефект "позитивної емоції", разом з тим працює як елемент системи метафізичних зв'язків, як один із контактів, котрі забезпечують відтворення і продуктивність цієї системи.

Так відбувається процес постійного ускладнення світу економіки. Булгаківське "логічне і алогічне" в житті, обумовлене прямим і опосередкованим господарюванням, з необхідністю розширяє Його (життя) до поняття світу. Тим самим світ економіки стає особливою організацією