покупців, часового інтервалу, "ринкової сили" контрагентів, "ефекту розподілу витрат" між кількома покупцями тощо); 4) застосування адекватних методів виокремлення частки інтелектуальної власності у загальній вартості або прибутку від використання комплексного об'єкта (у випадку неповної рівноправності або явно низької цінності об'єкта інтелектуальної власності, коли застосування складних методів аналізу є невиправданим).
При розробці методики оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності важливого значення набуває врахування юридичних обмежень, що визначають ступінь правової захищеності, масштаб і термін корисного використання цих об'єктів. Останній, як правило, визначається обраним варіантом облікової політики щодо об'єкта інтелектуальної власності (термін дії охоронного документа, самостійно встановлений підприємством термін корисного використання кожного конкретного об'єкта інтелектуальної власності, допустимий чинним законодавством термін використання нематеріальних активів підприємств тощо).
Згідно з розробленими російськими фахівцями Методичними рекомендаціями щодо визначення ринкової вартості об'єктів інтелектуальної власності при визначенні останньої необхідно враховувати: нематеріальний, унікальний характер об'єкта оцінювання; поточне використання об'єкта інтелектуальної власності; можливі галузі використання, найбільш вірогідні місткість і частку ринку; витрати на виробництво і реалізацію продукції, що випускається з використанням об'єкта інтелектуальної власності; обсяг і часову структуру інвестицій, необхідних для освоєння та використання об'єкта інтелектуальної власності в тій чи іншій галузі; ризики освоєння і використання об'єкта інтелектуальної власності в різних галузях, в тому числі ризики недосягнення технічних, економічних, експлуатаційних та екологічних характеристик, ризики недобросовісної конкуренції; стадії розробки і промислового освоєння об'єкта інтелектуальної власності; можливості та ступінь правового захисту об'єкта інтелектуальної власності; спосіб виплати винагороди за використання об'єкта інтелектуальної власності; інші фактори11.
Література
1 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — М., 2001. — С. 65.
2 Мировоззренческая культура личности. —К., 1986. —С. 58.
3 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — С. 108.
4 Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991. — С. 441.
5 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — С. 122.
6 Корет Э. Основы метафизики. — К., 1998. — С. 146.
7 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — С. 103.
8 Корет Э. Основы метафизики. — С. 178.
9 Мировоззренческая культура личности. — С. 63.
10 Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990. — С. 339.
11 Там же. — С. 338.
12 Осипов ЮМ. Философия хозяйства. — С. 105.
13 Там же. — С. 106.
14 Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. — М.,1991. —С. 67.
15 Мировоззренческая культура личности. — С. 179.
16 Булгаков СЛ. Философия хозяйства. — М., 1990. — С. 89.
17 Мунье Э. Манифест персонализма. —М., 1989. — С. 446—449.
18 Соловьев B.C. Оправдания добра: Нравственная философия. — М., 1996.— С. 296.
19 Там же. —С. 310—311.
20 Мировоззренческая культура личности. — С. 185.
21 Осипов ЮМ. Философия хозяйства. — С. 107.
22 Возняк B.C. Метафизика рассудка и разума. — К., 1994. — С. 149.
23 Вебер М. Избранные произведения. — С. 87.
24 Мировоззренческая культура личности. — С. 147.
25 Там же.
26 Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. — С. 408.
27 Осипов Ю.М. Философия хозяйства. — С. 84—85.
28 Мировоззренческая культура личности. — С. 149.
29 Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. — С. 37.
30 Мировоззренческая культура личности. — С. 66.
31 Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. — С.275.
32 Тутов Л А. Философия хозяйства. Опыт духовного преображения. — М., 2003. — С. 210.
33 Там же.
34 Там же. — С. 215.
35 Элоян М.Р. Хозяйство и религия (М. Вебер, С. Булгаков, В. Зомбарт) // Философия хозяйства. — 2003. — № 25. — С. 91.
36 Тутов Л А. Философия хозяйства. Опыт духовного преображения. — С. 210—211.
37 Осипов ЮМ. Философия хозяйства. — С. 69.
38 Логинова Е.В. Некоторые аспекты политико-экономического анализа сетевой экономики // Философия хозяйства. — 2004. — № 5 (35). — С. 72.
39 Там же. — С. 73.
40 Мировоззренческая культура личности. — С. 82.
41 Гусєв В.І. Вступ до метафізики. — К., 2004. — С. 218.
42 Там само. — С. 73.
43 Локк Дж. Опыт о человеческом разуме. //Соч.: В 3 т. — М., 1985. — Т. 1. — С. 91.
44 Культура, культурология и образование // Вопр. философии. — 1997. —№2. — СП.
45 Гусєв B.І. Вступ до метафізики. — С. 279.
46 Личность: внутренний мир и самореализация. Идеи, концепции, взгляды. — СПб., 1996. — С. 64.
47 Тутов Л А. Философия хозяйства. Опыт духовного преображения. — С. 224.
48 Гусєв В.І. Вступ до метафізики. — С. 279.
49 Тутов Л А. Философия хозяйства. Опыт духовного преображения. — С. 224.
50 Гусєв BJ. Вступ до метафізики. — С. 280.
51 Кириленко Г.Г. Самосознание и мировоззрение личности. — М., 1998. — С. 49.
52 Возняк B.C. Метафизика рассудка и разума. — С. 162.
53 Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Энциклопедия философских наук: В 3 т. — М., 1975. — Т. 1. — С. 398.
54 Возняк B.C. Метафизика рассудка и разума. — С. 163—164.
55 Там же. — С. 166.