| +2131
10. Виробництва (виробничих фондів) (р.1:р.6)?100 | 1,30 | 4,05 | +2,75
11. Власного капіталу (р.1гр.7)?100 | 2,04 | 5,96 | +3,92
Як видно із даних табл. 7.12, у звітному періоді рентабельність засобів та їх джерел підвищилась. Обумовлено це значним зростанням загального прибутку і незначною зміною засобів підприємства та джерел їх покриття.
Для більшого поглибленого вивчення причин зміни рентабельності проведемо факторний аналіз рентабельності виробництва за методом ланцюгових підстановок на підставі базисної моделі:
де R — рентабельність виробництва;
П — загальний прибуток; —
основні засоби; —
оборотні фонди.
Загальне відхилення рентабельності виробництва у звітному періоді в порівнянні з попереднім становить:
Проведемо поступову заміну значень показників базисного періоду на звітний:
Оцінка впливу окремих факторів:
Балансова перевірка:
тобто сукупний вплив усіх факторів дорівнює загальній зміні рентабельності виробництва у звітному періоді в порівнянні з попереднім.
Оцінка результатів факторного аналізу дає можливість знову підтвердити раніш зроблений висновок, що зміна рентабельності капіталу викликана переважно зміною прибутку.
З аналізом прибутковості тісно зв'язана система фінансового аналізу "Дюпон", яка інакше називається "Дюпон-каскал" або просто "Каскад" і широко використовується на Заході. Мета аналізу за цією системою — провести широкий огляд діяльності компанії за такими критеріями:—
визначити п'ять основних співвідношень (коефіцієнтів) за даними бухгалтерського обліку;—
одержати уяву про розвиток компанії впродовж часу (шляхом аналізу динаміки коефіцієнтів);—
намітити основні напрямки для більш поглибленого аналізу.
В основу системи "Дюпон " покладена модель, яка відображає тісний взаємозв'язок між показниками:
1. Нетто-прибутковість власного капіталу (НПВК)
Максимізація цього показника — основна задача управління підприємством.
2. Нетто-прибутковість продажів (НППр)
3. Оборот активів (OA)
4. Нетто прибутковість активів (НП А)
5. Коефіцієнт капіталізації (К)
На підставі системи "Дюпон" формується факторні системи:
які дозволяють провести факторний аналіз показників рентабельності власного капіталу і активів.
Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
Одним із головних завдань управління в конкурентному ринковому середовищі є виявлення заграти банкрутства і розробка контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій.
Для прогнозування банкрутства у світовій практиці використовується система моделей, розроблених західними спеціалістами, зокрема:
1. Модель Альтмана (1968 p.)
де Z — рівень ризику банкрутства;
1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 0,999 - константи;
Х1 — відношення власного оборотного капіталу до сукупних активів
Х2 — відношення чистого прибутку до сукупних активів
Х3 — відношення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування до сукупних активів
Х4 — відношення між власним і залученим капіталом
X5 — відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до сукупних активів
В моделі Альтмана фактор X1 характеризує певною мірою ліквідність балансу; Х2, Х3, - рентабельність активів; X4 — структуру капіталу; Х5 — оборотність активів.
Модель Альмана 1983 р.
де Х4 — відношення балансової вартості акцій до позичкового капіталу.
Значення "Z" визначає ступінь можливості банкрутства(табл. 7.13).
Таблиця 7.13
Оцінка ймовірності банкрутства
Значення Z-рахунку | Ймовірність банкрутства
1,80 і менше | Дуже висока
Від 1,81 до 2,70 | Висока
Від 2,71 до2,90 | Існує ймовірність
2,91 і вище | Дуже низька
Розглянемо ймовірність банкрутства підприємства за даними фінансової звітності на кінець періоду (див. додатки), де:
Якщо порівняти результати розрахунків з нормативами, поданими у табл. 7.13, то можна стверджувати, що ймовірність банкрутства дуже низька.
2. Модель Ліса (1972 р.)
де Х1 — відношення оборотного капіталу до всіх активів
Х2 — відношення прибутку від реалізації до всіх активів
Х3 — відношення нерозподіленого прибутку до всіх активів
Х4 — відношення власного капіталу до позичкового капіталу
Мінімальне значення Z < 0,037.
3. Модель Теффлера (1977 р.)
де X1 — відношення прибутку від реалізації продукції до короткострокових зобов'язань
Х2 — відношення оборотних активів до зобов'язань
Х3 — відношення короткострокових зобов'язань до всіх активів
Х4 — відношення власного капіталу до позичкового капіталу
Мінімальне значення Z < 0,2.
Для діагностики банкрутства проводиться експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта Вівера. Коефіцієнт Бівера розраховується за формулою
де КБ — коефіцієнт Бівера.
Якщо протягом певного періоду (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, то це свідчить про формування незадовільної структури балансу, а, звідки, і небезпеку банкрутства.
В більш розгорнутому вигляді модель Бівера може бути представлена за допомогою системи показників діагностики банкрутства (табл. 7.14).
Таблиця 7.14
Система показників діагностики банкрутства Бівера
Показник | Розрахунок показника | Значення показників
Добрий стан | За 5 років до банкрутства | За 1 рік до банкрутства
Коефіцієнт Бівера | 0,4-0,45 | 0,17 | -0,15
Рентабельність активів | 6-8 | 4 | -22
Фінансовий леверидж | ?37 | ?50 | ?80
Коефіцієнт маневрування | 0,4 | ?0,3 | 0,06
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) | ?3,2 | ?2,0 | ?1,0
* — координати показників див. формула
Крім зазначених вище моделей, для оцінки можливого банкрутства рекомендується скористатись такою формулою:
де КБ — коефіцієнт банкрутства.
Теоретично КБ ? 0,5. Якщо КБ > 0,5, то підприємство знаходиться на грані банкрутства.
Існує ще кілька моделей прогнозування ймовірності банкрутства, зокрема, модель Спрінгейта, модель Конана і Гольдера тощо.
ЛІТЕРАТУРА
Використана література
1. Андрєєва Г. І Економічний аналіз: Навч.-метод. посів. - Ю Знання 2008.-263 с.
2. Гудзевич О. І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства; Навч. посібник - К.: Кондор 2004,- 180 с
3. Економічний аналіз: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ПП Рута, 2003. - 680 с.
4. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М Г. Чумаченко. - 2-е вид., доп. і перер. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с
5. Івахненко В.М., Горбатюк М.І. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — Вид. 3-тє, без змін. — К.: КНЕУ, 2006.-302 с.
6. Кіндрацька Г. Білих М. С, Загородній А. Г. Економічний аналіз: Теорія і практика: Підручник / За ред. проф. А. Г. Загородиього. — Вид. 2-е, перероб. і доп. — Львів: "Магнолія 2006", 2007. — 440 с.
7. Костенко Т. Д. та ін. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навч. посібник. — К: Центр навчальної літератури, 2005. — 400 с.
8. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 2003. — 278 с
9. Мних Є. В. Економічний аналіз: Підручник. — 2-е вид., перер. і доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 472 с
10. Нестеренко Ж. К., Череп А. В. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. —122 с
11. Павленко А. Ф., Чумаченко ЛІ. Г. Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємства": Наукова доповідь. — К.: КНЕУ, 2001. — 88 с
12. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. — Тернопіль: Економічна думка, 2001. — 454 с
13. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. по-сібник. — 2-е вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2005. — 662 с.
14. Серединська В. М„ Загородив О. М., Федорович Р. В. Теорія економічного аналізу: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 123 с
15. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Навч. посібник. — 3-є вид,, випр. і доп. — Львів: Магнолія плюс, 2005. — 344 с
16. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Практикум. Навчальний посібник. - Львів: "Новий Світ - 2000", 2006. - 280 с
17. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П. Ю., Римар М. В., Бець М. Т. та ін. Під заг. ред. П. Ю.Буряка, М. В. Римара. — К.: ВД "Професіонал", 2004. -528 с
18. Шило В. Я. та ін. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2005. — 240 с.