Ефективність використання основних фондів

План

1. Поняття зносу, методи його розрахунку.

2. Показники ефективності використання основних фондів.

3. Напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємством.

Поняття зносу, методи його розрахунку

В процесі використання основні виробничі фонди підлягають спрацюванню. Розрізняють фізичний, моральний та вартісний знос.

Фізичний знос (Зф) - втрата основними виробничими фондами первісної споживчої вартості, через яку вони поступово втрачають свою дієздатність.

Всі види фізичного зносу та напрямки їх усунення наведені на рис. 6.3.

Рис. 6.3.Види фізичного зносу і техніко-економічного старіння засобів праці та форми їх усунення

Фізичний знос основних виробничих фондів визначають трьома способами:

1) в залежності від строку служби (формула 6 10);

2) за даними експертних оцінок їх технічного стану (формула 6.11);

3) в залежності від обсягів продукції належної якості (формула 6.12).

де ТФ- фактичний строк служби основних виробничих фондів;

Тн - нормативний (паспортний) строк служби основних виробничих фондів;

зЛ- ліквідаційна вартість основних виробничих фондів, у відсотках від його балансової вартості.

де Фі- вартість певного конструктивного елемента в загальній вартості об'єкта основних виробничих фондів;

Фбал - балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів; бзн - відсоток фізичного зносу конструктивного елемента вартості об'єкта основних виробничих фондів.

де Оф - фактична кількість продукції, вироблена за підзвітний період;

QH- нормативна кількість продукції, вироблена за підзвітний період.

Факторами, які впливають на швидкість фізичного зносу, є:

1) вплив структури основних виробничих фондів (активна чи пасивна частина) на перебіг технологічних процесів;

2) якість застосовуваних фондів та їх відповідність міжнародним стандартам;

3) інтенсивність використання основних виробничих фондів (режим роботи, ступінь завантаження обладнання);

4) специфіка технологічних процесів в залежності від сфери та видів діяльності підприємства; w

5) якість обслуговування основних виробничих фондів (здійснення капітальних та поточних ремонтів).

Моральний знос представляє собою передчасне знецінювання фондів (до закінчення строку їх фізичної служби), існує дві форми морального зносу:

1. Моральний знос першої форми (ЗмІ) передбачає знецінювання вже існуючих серійно виготовлюваних основних виробничих фондів в результаті зниження витрат на їх виробництво в сучасних умовах, він розраховується за формулою (6.13):

де Фв - відновлювана вартість об'єкта основних виробничих фондів;

Фп- первісна вартість об'єкта основних виробничих фондів.

2. Моральний знос другої форми (ЗмІІ) пов'язаний з втратою доцільності використання застарілих основних виробничих фондів через появу більш удосконалених предметів і засобів праці (з поліпшеними технічними і технологічними параметрами), він розраховується за формулою (6.14):

де Пст- продуктивність застарілого об'єкта основних виробничих фондів;

Пнов - продуктивність нового об'єкта основних виробничих фондів.

Відповідно на засадах обчислення двох форм морального зносу стає можливим розрахувати загальний моральний знос (Зм) за формулою (6.15):

Факторами, які впливають на швидкість морального зносу, є:

1) темпи розвитку науки в кожній галузі;

2) швидкість реалізації наукових здобутків в галузях промисловості та непроми-словій сфері;

3) швидкість науково-технічноґо прогресу в цілому в країні;

4) швидкість впровадження інноваційних технологічних розробок;

5) розвиток раціоналізаторської діяльності на кожному окремому підприємстві.

Вартісний знос (Зв) - це вид зносу, при якому балансова вартість визначеного виду основних виробничих фондів за роками експлуатації поступово переноситься на зменшення скоректованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань. Таке поняття часто заміняється поняттям "амортизовані" основні виробничі фонди. Вартісний знос визначається за формулою (6.16):

де ФбІ- балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів на початок підзвітного періоду;

вз - ступінь зносу об'єкта основних виробничих фондів в межах норм амортизаційних відрахувань.

При цьому балансова вартість групи основних фондів (в тому числі окремого об'єкта основних виробничих фондів групи І) на початок розрахункового періоду (ФБt) визначається за формулою (6.17):

де Фб(t-1)- балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів на початок періоду, попереднього підзвітному;

В(t-1)- сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших удосконалень основних фондів, на які нараховується амортизація, протягом періоду, попереднього підзвітному; Фвиб - сума виведених з експлуатації об'єктів основних виробничих фондів (в тому числі окремого об'єкта основних виробничих фондів групи І) протягом періоду, попереднього підзвітному;

АВ(t-1)- сума амортизаційних відрахувань, обчислених протягом періоду, попереднього підзвітному.

Показники ефективності використання основних фондів

При оцінці ефективності основних виробничих фондів підприємства розрізняють дві групи показників:

1) узагальнюючі;

2) конкретні.

До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

- фондовіддачу;

- фондомісткість;

- фондоозброєність праці;

- рентабельність основних фондів;

- коефіцієнт введення основних виробничих фондів;

- коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів.

Під фондовіддачею (fB) розуміють показник ефективності використання основних виробничих фондів, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції (послуг) у вартісних вимірниках (ВП) одиницею основних виробничих фондів (ФСР). Її можна розрахувати за формулою (6.18):

Фондомісткість (fм) представляє собою показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (послуг). Його можна обчислити за формулою (6.19):

Під фондоозброєністю праці (fn) розуміють показник ефективності використання основних виробничих фондів працівниками підприємства, який розраховується як співвідношення вартості активної частки основних виробничих фондів Ф (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів за наведеною в п.6.2 класифікацією) і чисельності промислово-виробничого персоналу в максимально завантажену робочу зміну підприємства (Чпвп), тобто за формулою (6.20):

Під рентабельністю основних фондів (Rф) розуміють показник ефективності використання основних фондів підприємства, який розраховується як відношення прибутку від основної виробничої та невиробничої діяльності підприємства (П) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фср), тобто за формулою (6.21):

Коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво (коефіцієнт оновлення) (квв) показує, на яку суму було введено фондів (ФВв) порівняно з їх вартістю на кінець підзвітного періоду (Фкл) і розраховується за формулою (6.22):

Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів з виробництва (кВиє) показує, на яку суму були вилучені фонди (ФВив) порівняно з їх вартістю на початок підзвітного періоду (Фпп). Він розраховується за формулою (6.23):

ПРИКЛАД 9.12.Необхідно визначити узагапьнюючі показники ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, якщо середньорічна вартість об'єктів І групи скпапа 12628 тис грн, об'єктів II групи - 1563 тис грн. об'єктів III групи - 2564 тис грн. об'єктів IV групи -696 тис грн. Підприємством виготовпено товарної продукції на суму 52300 тис грн. Промислово-виробничий персонап підприємства напічус 1212 осіб. Загальні виробничі витрати на виробництво товарної продукції скпапи суму в 48600 тис грн. Як зміниться ситуація на підприємстві, якщо додатково запучать до виробництва ще 10 осіб, при цьому обсяги товарної продукції зростуть на 2%? Охарактеризуйте отримані показники.

РІШЕННЯ.До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчиспити відповідно до умов задачі, відносяться: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці та рентабельність активів.

Розрахуємо показник фондовіддачі до передбачуваних змін за формулою (6.18):

fв = ВП/ Фср = 52300І (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн /грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі після здійснених змін за формулою (6.18):

fв = ВП / Фср = 52300 х 1.021 (262В + 1563 + 2584 + 896) = 6,97 грн /грн.

Отже, фондовіддача зростає пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприсмства на 2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн/грн = 1,02).

Розрахуємо показник фондомісткості до передбачуваних змін за форму пою (6.19):

fм = 1/ fв = 1/6,84 грн /грн = 0,15 грн /грн.

Після вжитих заходів фондомісткість складе:

fм = 1/fв = 1/6,97 грн /грн =0,14 грн /грн, тобто зменшиться на 2%-пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність праці до здійснених перетворень розрахуємо за формулою (6.20):

fn = Фср (II, III, IV) / Чпвп - (1563 + 2564 + 896) х 1000/1212 = 4144,39 грн/людину. Після залучення до вироб-I ництва нових працівників фондоозброєність праці зменшується до fn = Ф (ІІ, III, IV) / Чпвп = (1563 + 2564 + 896) х 1000/(1212 + 10) = 4110,47 грн/людину, тобто на 0,81%.

Рентабельність основних фондів підприємства до змін розрахуємо за йіормупою (6.21): Rф = П / ФСРх 100% = (ВП - Взаг) / Фср х 100% = (52300 - 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%. Після збільшення обсягів товарної продукції на 2% рентабельність основних виробничих фондів зростає до Rф = П / Фср х 100% = (ВП- Взаг) / Фср х 100% = (52300 х 1,02- 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 62,03%.

Досліджуване виробництво можна назвати надзвичайно ефективним, керуючись в своїх ви-І сновках високими показниками фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності основних фон-б/в та низьким показником фондомісткості. Запропоновані заходи підвищують ефективність ви робництва в межах вказаних змін.

До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

- коефіцієнт інтенсивного використання обладнання:

- коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

- коефіцієнт інтегрального використання обладнання;

- резерв виробничої потужності;

- коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- напруженість використання устаткування;

- напруженість використання виробничих площ.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kінт) показує, яку кількість продукції було виготовлено за одиницю часу (Рфакт) відповідно до технічної (паспортної) продуктивності (Рпасп) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчислити за формулою (6.24):

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (kЕКСТ) показує, який