Загальні положення та принципи формування організаційного проекту виробництва

Підприємство як виробнича система зі своїми підсистемами і службами є найскладнішою системою. Якщо для конструювання нової продукції та здійснення техніко-технологічних нововведень розробляються цільові проекти спеціалізованими підрозділами технічної підготовки виробництва, то проблема адаптації виробництва до змін, що виникають, його реорганізації залишається невирішеною або вирішується в процесі освоєння продукції, що значно затримує строки виходу на ринок, збільшує витрати, погіршує конкурентну позицію.

У сучасних умовах загострення конкурентної боротьби зарубіжні компанії здійснюють регулярні реорганізаційні заходи з метою надання виробничим системам більшої гнучкості та мобільності зі створення та освоєння нової продукції з урахуванням усіх потреб і побажань споживачів. При цьому проектування продукції та виробництв з її* виготовлення відбувається паралельно. За допомогою сучасних комп'ютерних технологій спеціалізовані підрозділи компаній або фірми моделюють усі можливі комплексні конструктивно-технологічні й організаційно-виробничі рішення, у тому числі з дизайну, ергономіки, екології, безпеки, експлуатаційної привабливості виробів, архітектурно-будівельних і комунікативних характеристик виробничих споруд та приміщень, порівнюють отримані варіанти й обирають для реалізації конкурентоспроможні.

Реорганізація передбачає оцінку існуючої організації, розроблення нового порядку структурних зв'язків і відносин та впровадження спроектованих раціональних організаційних рішень. Етап розроблення проекту є ключовим, у свою чергу, його серцевиною є повнота та адекватність теоретичного уявлення, на основі якого будується організація перетворень виробничої системи.

За часів централізованої економіки були спроби формалізувати процеси організаційного проектування на рівні деяких великих підприємств та галузей. Під час будівництва Волзького автомобільного заводу на основі отриманої ліцензії була використана організаційна документація італійської фірми "FIAT* і вперше у вітчизняній практиці розроблений комплексний проект організації виробництва, виходячи з конкретних умов виготовлення автомобілів. У подальшому на основі узагальнення накопиченого досвіду було успішно реалізовано аналогічний проект на Камському автомобільному заводі. Певні напрацювання в організаційному проектуванні були здійснені в Центрі наукової організації праці та управління виробництвом "ТОН" Міністерства промисловості засобів зв'язку СРСР. Результати використання організаційних проектів під час будівництва нових і реорганізації діючих цехів підприємств підтвердили їх ефективність, а саме забезпечили швидке освоєння виробничих потужностей і створення високоорганізованого виробництва, що відповідало найвищим на той час економічним вимогам.

Організаційне проектування економічно доцільне під час технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва, розроблення нових виробничих процесів або їх частин, дільниць, цехів, підприємств промисловості, їх функціональних підрозділів (служб, господарств), а також реалізації довгострокових і поточних програм реорганізації та вдосконалення діючого виробництва.

Організаційний проект — сукупність остаточних комплексних проектних рішень з організації праці, виробництва та управління, що спрямовані на забезпечення умов ефективного функціонування підприємства і призначені для впровадження та подальшого вдосконалення. Організаційний проект як складова комплексного проекту виробничої системи розробляється в тісному взаємозв'язку з іншими його частинами: конструкт торською, технологічною, інформаційно-управлінською, програмного забезпечення та ін. Головна мета організаційного проектування полягає в побудові раціональних схем поєднання в просторі і часі всіх складових виробничого процесу — праці, предметів праці і засобів праці — у заданих виробничих умовах із найкращими техніко-економічними показниками вирішення завдань, поставлених перед системою, що проектується.

Цілі організаційного проектування полягають у забезпеченні максимально можливої ефективності виробництва, що проектується, на стадії його експлуатації, використовуючи для цього засоби організації.

Реалізація мети організаційного проектування потребує вирішення комплексу проектних завдань організації виробництва, праці та управління, спрямованих на надання виробництву сукупності властивостей, які зумовлені вимогами зовнішнього середовища. При цьому використовується блочно-ієрархічний підхід до структурування виробничої системи у функціональному аспекті, виходячи з вимог ринку.

Об'єктами оргпроектування є промислові виробничі системи з повним технологічним циклом та реалізовані в них виробничі процеси, а також їх дестроковані елементи: технологічні процеси, їх стадії, операції і переходи, включаючи допоміжні; адміністративно-виробничі підрозділи різноманітного організаційного рівня: підприємство як сукупність робочих цехів, дільниць, робочих місць, а також їх функціональні підсистеми (служби, господарства).

Предметом оргпроектування є зв'язки та взаємовідносини, які визначають особливості процесу виробництва, його організацію та інтеграцію складових елементів виробничої системи, праці й управління, у тому числі в умовах комплексної автоматизації виробництва.

Зміст оргпроекту становлять організаційно-технічні та інші рішення, а також заходи щодо їх реалізації, спрямовані на раціональну організацію й оптимізацію структури та процесу функціонування виробничої системи.

Основні проектні рішення та заходи передбачають:—

визначення кількісного, якісного складу та співвідношення елементів виробничої системи, їх розміщення в просторі, формування виробничої структури підприємства;—

розробку регламентів організаційних процесів у виробничій системі та їх формалізацію під час створення комплексу організаційно-планових документів;—

створення нормативної бази організації виробництва для конкретних виробничих систем, підсистем та елементів;

- визначення характеру інформаційних зв'язків і потоків елементів виробничої системи, формування структури документообігу та створення інформаційного забезпечення;—

установлення економічних відносин між учасниками виробничого процесу;—

підрозділами підприємства та окремими виконавцями.

Вихідними даними для оргпроектування є проектні рішення, отримані на попередніх етапах комплексного та організаційного проектування, а також результати комплексного техніко-економічного обстеження виробництва і вивчення аналогів.

За складом завдань та характером рішень, що приймаються, виокремлюють дві основні стадії або фази оргпроектування: структурної організації та організації функціонування виробничої системи (робота механізму в динаміці на основі взаємодії всіх елементів і підсистем у різних режимах та виробничих ситуаціях).

Залежно від розмірів підприємства, масштабу та типу виробництва, номенклатури та асортименту продукції, строків освоєння виробничих потужностей, життєвого циклу виробів, що виготовляються, та ринкової ситуації проектування організації виробництва в загальному вигляді можуть проходити такі етапи: передпроектна підготовка; технічне проектування; робочий проект та освоєння (впровадження) проекту й коригування за його результатами.

Кожний з етапів мас свої особливості, що вказують на конкретні напрями та роботи. Передпроектна підготовка охоплює розробку загальної концепції організації виробництва; здійснення комплексного діагностування об'єкта проектування; розроблення техніко-економічного обґрунтування виробничої системи; формування та затвердження технічного завдання на проектування. Технічне проектування передбачає розробку основних положень системи організації виробництва, принципів її функціонування, методів узгодження з іншими підсистемами; прийняття рішень з інформаційного забезпечення і системи документообігу. Під час виконання робіт на цих етапах використовують імітаційні та математичні моделі для вибору та обґрунтування принципових проектних рішень, дають опис спеціального програмного забезпечення, що призначене для реалізації функцій організації виробництва. На етапі робочого проекту розробляються комплекс робочої документації, структурні схеми, організаційно-планові розрахунки; формуються нормативна та інформаційна бази; розробляються організаційні процедури та документи, що їх відображають, посадові інструкції та положення про підрозділи; стандарти підприємств, програмне забезпечення.

Під час проведення реструктуризації великих підприємств і формування "бізнес-одиниць" (відносно самостійних або самостійних підрозділів — малих підприємств) проектування організації виробництва доцільно здійснювати, використовуючи типові проекти. У такому разі виконується один комплексний оргтехпроект.

На етапі освоєння (впровадження) проекту (пусконалагоджувальних робіт) особлива увага приділяється навчанню та психологічній підготовці персоналу; уведенню в дію нових інструкцій та положень; перебудові виробничої управлінської та загальної структур; запровадженню нових систем оплати та стимулювання праці на підприємстві.

Прийняті на кожному етапі проектування організаційні рішення підлягають обов'язковому узгодженню і взаємозв'язку з проектними рішеннями, ухваленими паралельно в рамках інших розділів організаційного і комплексного проектів. Стадії (етапи) оргпроектування цілком узгоджуються зі стадіями (етапами) комплексного проектування, що встановлені відповідними нормативними матеріалами (ЄСКД, ЄСТД, ЄСПД). Результати оргпроектування, призначені для використання в процесі експлуатації виробничої системи, формалізують у комплекти організаційно-планової та техніко-економічної документації, яка об'єднує текстову, табличну і графічну частини. При цьому варто дотримуватись загальних правил і норм оформлення конструкторсько-технологічної документації в рамках ЄСКД і ЄСТД.

Комплексний характер завдань системної організації виробництва визначає необхідність розроблення оргпроекту з позиції системного підходу (аналогії з комплекспим проектом виробничої системи). Комплексний характер оргпроекту та стапність його розроблення зумовлюють тісний взаємозв'язок розділів і етапів, зміст яких мас формувати систему проектних рішень.

Побудова оргпроекту як системи проектних рішень здійснюється па принципах цільової спрямованості, поступовості, нарощування, безперервності, інтегрованості, паралельності, модульності, багатоваріантності та оптимальності.

Відповідно до цих принципів і викладених положень проект повинен мати матричну будову, кожен елемент оргпроекту характеризується належністю до визначеного етапу оргпроектування відносно певної підсистеми виробничої системи. При цьому виробнича система розглядається на кожному чи якомусь визначеному рівні оргструктури та етапі виробничого процесу. Ця схема відображає склад оргпроекту у строках виробництва і може бути розширена чи деталізована до необхідних меж стосовно будь-якого локального об'єкта оргпроектуванпя або виробничої системи в цілому.

Створення комплексних організаційних проектів потребує використання різних методів їх проектування. Наприклад, під час індивідуального проектування, де максимально враховуються особливості діяльності підприємства, застосовується оригінальний метод, У ринкових умовах він набув значного поширення у зв'язку з ресурсними чинниками та бажаннями замовників.

За типовим методом значно скорочується час на проектування завдяки використанню модульного способу (типових компонентів), коли деком позиція системи здійснюється нарівні організаційного модуля, що є локальною частиною системи або підсистеми. Після того, як організаційні модулі відокремлені, для кожного з них приймається особливе проектне рішення. Проект системи компонується з одиничних рішень. У результаті формується