Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці визначається за формулою:

Частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності праці визначається за формулою:

Сума часток приросту продукції за рахунок росту чисельності зайнятих і росту продуктивності праці дорівнює 100% .

При аналізі цих показників слід врахувати, що коли співвідношення приросту трудових ресурсів по території і в Україні в цілому перевищує співвідношення відповідних приростів продукції, то величина П по території буде перевищувати аналогічну по країні.

По друге, на динаміку продуктивності суспільної праці і приріст продукції на відповідних територіях великий вплив здійснює структура матеріального виробництва.

При оцінці впливу галузевої структури на порівняльну величину приросту валового внутрішнього продукту територій співвідношення частин приросту по чинниках (ріст чисельності зайнятих, ріст продуктивності праці і зниження матеріалоємності суспільного продукту) аналізуються в розрізі основних галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського господарства, будівництва тощо. На основі аналізу галузевих показників, що проводиться аналогічним чином, визначається, в яких галузях і виробництвах необхідне підвищення продуктивності праці, в яких - зниження матеріалоємності продукції, а в яких - збільшення чисельності зайнятості в матеріальному виробництві (якщо при цьому є резерв трудових ресурсів або можливість їх територіального перерозподілу).

Для оцінки залежності показника продуктивності від ефективності застосування матеріальних і трудових ресурсів зіставляються сальдо ввозу і вивозу продукції.

Основною метою виробництва є задоволення попиту. Тому для порівняльної оцінки розвитку господарства території розраховують два індекси: індекс пропозиції і індекс попиту.

Для визначення індексу пропозиції аналізується динаміка ефективності виробництва відповідно в окремій території і в країні на основі зіставлення виробленої продукції і ресурсів, що використовуються (живої і матеріалізованої у виробничих фондах праці). Попередньо розраховується індекс зростання ефективності виробництва - як для території, так і країни в цілому.

Індекс попиту розраховується як відношення темпу росту споживання на душу населення по територіях до аналогічного показника в країні.

Якщо виявиться, що індекс пропозиції перевищує одиницю, то це означатиме, що вклад даної території в господарство держави позитивний (порівняльно активний). В цьому випадку індекс попиту також має бути більшим за одиницю, тобто душовий рівень споживання на відповідних територіях буде зростати випереджальними темпами порівняно з державним; якщо ж індекс пропозиції менший за одиницю, то вклад від'ємний (порівняно пасивний), і індекс попиту буде менший одиниці.

При регулюванні економічного і соціального розвитку територій необхідно передбачити зменшення коливань граничних значень обох індексів, що є однією з умов комплексного розвитку.

Аналіз комплексності розвитку господарства територій повинен здійснюватися не тільки за допомогою показників, розглянутих вище, але й за допомогою залучення показників, що характеризують ступінь використання ресурсів.

Оцінку міри використання ресурсів у господарстві території можна проводити за допомогою таких показників, як затратоємність продукції і ефективність використання капітальних вкладень. Оцінка здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається річний показник рівня сукупних поточних виробничих витрат на одиницю виробленої продукції (затратоємність), а на другому етапі визначається коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Він розраховується як обернена величина терміну окупності капітальних вкладень за рахунок економії поточних виробничих втрат.

Цей метод оцінки ефективності комплексного економічного і соціального розвитку території зорієнтовано на необхідність найефективнішого використання ресурсного потенціалу, а також економії виробничих капітальних вкладень, спрямованих на задоволення потреб економіки і населення.

Одним з важливих аспектів аналізу заходів комплексного економічного і соціального розвитку, що прогнозуються, є оцінка заходів, спрямованих на поліпшення соціальних умов і підвищення рівня життя населення територій. Ця оцінка проводиться за такими показниками, як фонд споживання на душу населення, обсяг реалізації побутових послуг на душу населення, реальні доходи на душу населення, забезпеченість дошкільними установами, кількість лікарняних ліжок на 1000 чол.

Оцінюючи заходи, спрогнозовані щодо комплексного економічного і соціального розвитку території, слід передбачати зростання всіх показників рівня життя за період, що прогнозується відносно звітного періоду.

Зміна рівня фонду споживання на душу населення встановлюється виходячи з динаміки виробленої чистої продукції і розрахунку пропорцій між фондом споживання і фондом накопичення.

Список літератури

1. Крюкова І.В. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування. - Харків: Форд, 2000. - 336 с.

2. Лукінов 1-І. Економічні трансформації. - К.: Ін-т економіки НАН України, 1997.- 268 с.

3. Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи її подолання // Економіка України. - 1994. - № 1. - С. 3-18.

4. Маконнел К.Р., Брю СЛ. Экономика: принципы, проблемы и политика. - К.: Хагард-Демос, 1993. - 785 с.

5. Мексон М.Х., Альберт М., Ходуори Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992. -702 с.

6. Мерзляков В.Н. Стабилизация экономики - основа стабилизации финансов // Финансы. - 1994. - № 6. - С. 10-16.

7. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб. пособ. / Т.Г. Морозова, А.В. Пикулькин, В.Ф. Тихонов и др.; Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пику-лькина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 218 с.

8. Мтерний С. Власність і особливості її розвитку в розвинутих країнах світу // Економіка України. - 1994. - № 4. - С. 48-56.

9. Налоги в развитых капиталистических странах: теория, практика, проблемы. -М.: НИФИ, 1990. - 59 с.

10. Основи економічної теорії // За ред. проф. СВ. Мочерного. - Тернопіль: Тар-некс-Світ, 1993. - 688 с.

11. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. - К.: Полі-графкнига, 1998. - 304 с.