тому, що отримує плату шляхом негайного списання коштів з розрахункового рахунку векселедавця, а у разі їх недостачі банк здійснює його кредитування. В останньому випадку векселедавець сплачує банкові ще й належні відсотки за користування цим кредитом.

Акцептний кредит надається тільки фірмам, у платоспроможності яких банк не сумнівається. Уданому випадку, З одного боку, в банку акумулюються обігові документи, під які можна оформити вексельний кредит, а з іншого — векселі, індосовані учасником експортно-імпортних операцій на ім'я комерційного банку. Вони можуть ним продаватися і передаватися іншим суб'єктам, які дістають право у будь-який час пред'явити їх банкові та отримати легко реалізовувані кредити й платіжні засоби. Особливостями акцептного кредиту е такі: * по-перше, якщо обліковий кредит надається векселетримачеві шляхом обліку векселів у комерційному банку, то акцептний кредит надається векселедавцю (платникові). В операції акцептного кредиту комерційний банк стає гарантом своєчасності платежу, а кредитна угода оформлюється за допомогою переказного векселя, в якому вказується платник, котрий має акцептувати вексель, тобто дати згоду на своєчасний платіж. Далі клієнт виставляє його на банк, який акцептує цей переказний вексель, але за умови, щодо настання терміну платежу клієнт внесе до банку необхідну для погашення вексельну суму; * по-друге, акцептований банком вексель має значно кращу ліквідність та привабливість як цінний папір узагалі. Це вигідно і позичальнику, тому що після акцепту свого векселя у банку він може ефективно використати його як авторитетний платіжний засіб для придбання товарів, оплати інших своїх зобов'язань перед кредиторами, для врахування, якщо потрібно, в інших банках. Дисконт векселя, що виписаний на покриття акцептного кредиту, можна здійснити навіть у тому ж банку, який його акцептував. Тоді даний банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта, за що стягує відповідну плату у вигляді акцептної комісії. Оскільки умовою акцептного кредиту є грошове покриття суми векселя позичальника банком до настання строку його погашення, то банки звертають особливу увагу на надійність своєчасного повернення суми кредиту, 1 якщо позичальник вчасно не виконав своїх зобов'язань перед банком-гарантом, той у відповідності з вексельним правом пред'являє зворотну вимогу до векселедавця з наступним примусовим стягненням боргу з позичальника. Отже, гарантування сплати вексельної суми шляхом акцепту є корисною операцією як для кредитора, котрий отримує зручну форму погашення векселя, так і для боржника, оскільки йому надається часовий лаг для нагромадження погрібних грошових сум.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вексельное обращение. Киев, 1996.

2. Лысенков Ю. М., Рымарук А, И., Ляшко В. П., Фомичева С. Ю. Переводной и простой вексель: практика применения. Киев, 1998.

3. Львов О. М.Вексель как средство платежа и кредита и его практическое применение. Санкт-Петербург, 1995.

4. Максутов С.Векселем по бартеру // Бизнес. 1997. № 47. Малюк В. М.

5. Вексель в Україні. Київ, 1997, Мовчановский Б. Ф. Вексель. Москва, 1927.

6. Мороз Ю. Н. Вексельное дело. Киев, 1996. Нормы и обычаи вексельного оборота // Финансовая тема. 1999. № 3.

7. Павлова Л. Я.Корпоративные ценные бумаги. Москва, 1998.

8. Передача векселей, вексельная уступка и перевод векселя // Баланс. 1998. № 27. Про складання та форму векселя // Цінні папери. 1999. № 23.

9. Пятое М. Л.Вексель: вопросы учета, анализа и налогообложения. Москва, 1997.

10. Рекомендации по использованию векселей в хозяйственном обращении. Москва, 1991.

11. Симовьян С. В.Вексель и акцептный кредит. Харьков, 1993.

12. Снегирев В. И.Дружеские и бронзовые векселя. Санкт-Петербург, 1904.

13. Спиридонов И.Вексель и его обращение в торговом обороте. Москва, 1927. Федоров Л. Ф.

14. История векселя. Одесса, 1895. Фельдман А. А.

15. Вексельное обращение. Москва, 199$. Шемгер Ю. Е.

16. Вексель и вексельный оборот накануне кредитной реформы. Ленинград, 1930. Цитович П. П.

17. Курс вексельного права. Киев, 1887.