За впливом на результати господарської діяльності чинники поділяються на складні і прості. Складні - це ті, що об'єднують комплекс причин, прості - ті, що складаються з однієї причини і не поділяються на окремі частини. За часом дії розрізняють постійні й тимчасові чинники. Постійні - ті, що діють безперервно у процесі всієї діяльності підприємства (наприклад, продуктивність праці), тимчасові - ті, що діють на даному підприємстві певний період (наприклад, освоєння обладнання, що вводиться, нового виду продукції).

Щоб правильно оцінити якість роботи господарства, чинники поділяють на об'єктивні, тобто такі, що не залежать від самого господарства (наприклад, зміна цін), і суб'єктивні - такі, що залежать від роботи господарства.

При проведенні аналітичної роботи слід враховувати, що багато чинників діють у всьому народному господарстві, а деякі - тільки в окремих галузях. Є чинники, що діють лише на даному конкретному підприємстві або на багатьох підприємствах. Тому доцільно поділяти їх на загальні й специфічні. Прикладом загальних можуть бути продуктивність праці, чисельність працівників, а специфічних - система обігріву тепличного господарства, віддаленість підприємства від залізниці тощо.

Вплив окремих чинників на результати діяльності підприємства можна подати в конкретному числовому вираженні. Разом із тим є ряд чинників, вплив яких на діяльність підприємств не піддається безпосередньому вимірюванню. Тому за можливістю визначення розмірів впливу вони поділяються на ті, що піддаються, й ті, що не піддаються безпосередньому вимірюванню. До першої групи можна віднести вплив структури продукції на обсяг виробництва і реалізації, продуктивність праці, собівартість і прибуток. До другої - забезпеченість підприємства житлом, дитячими установами, рівень загальноосвітньої і спеціальної підготовки кадрів.

Узагальнюючи результати аналізу, необхідно з усієї маси фактів виділити типові, вибрати основні економічні результати господарської діяльності. Формулюючи висновки за результатами аналізу, слід враховувати, що одні чинники можуть впливати на всі сторони господарської діяльності одночасно і паралельно або в різних напрямках з іншими чинниками, а інші діють автономно.

Якість узагальнення і висновків, а також пропозицій за результатами аналізу залежить від того, якою мірою розкриті чинники, причини їх виникнення, а також встановлено їх взаємозв'язки і взаємозалежність та наскільки правильно оцінено їх вплив на підсумки господарської діяльності. Рішення ґрунтуються на розрахунках, знанні реальних можливостей підприємства, умінні за допомогою економічного аналізу визначити перспективи діяльності.

Економічний аналіз не задовольняють загальні міркування, розпливчасті оцінки. Він лише тоді є корисним і виконує своє призначення, коли містить в собі точні характеристики, висновки й пропозиції.

Таким чином, метод економічного аналізу є комплексним, органічно взаємопов'язаним вивченням діяльності господарства з метою об'єктивної оцінки її результатів, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів, забезпечення максимальної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Для вирішення завдань глибокого і всебічного вивчення діяльності господарства використовується низка методів, заснованих на вимогах методу економічного аналізу. Основними з них є порівняння, середні величини, групування, відносні величини, балансова ув'язка показників, кореляція, лінійне програмування.

Порівняння може проводитися як щодо комплексу, так і окремих показників. Для того щоб результати порівняння забезпечували правильні висновки, які об'єктивно відображають суть досліджуваних господарських процесів, слід забезпечити порівняльність показників, тобто їх однорідність і одноякісність. Найбільш поширеними способами приведення показників до порівнянного вигляду є:

нейтралізація цінового чинника;

нейтралізація кількісного чинника, що досягається шляхом перерахунку якісних показників, які зіставляються;

приведення до однорідної структури змісту показників, що порівнюються;

тотожність періодів часу, за які проводиться порівняння (за кількістю робочих днів, змін, годин і т.ін.).

При порівнянні показників обов'язково потрібно враховувати відмінності в методиці їх підрахунків, які мали місце.

Середні величини. При аналізі діяльності підприємства за певний період часу (рік, квартал, місяць) часом виникає необхідність визначити стан справ в цілому за період, що аналізується. Тим часом у звітності підприємства за рядом показників наводяться дані лише на кінець звітного періоду. У таких випадках обчислюються середні показники за весь період, що аналізується. Так, наприклад, проводиться підрахування середніх залишків оборотних коштів, виробничих фондів тощо.

Підрахунки середніх величин особливо необхідні при вивченні масових і явищ, що мають місце в діяльності підприємств: середній виробіток робітника, середня тривалість робочого дня, середня заробітна плата тощо. При аналізі застосовуються середньоарифметичні та середньохронологічні величини. Застосування середніх величин надає можливість отримати узагальнену характеристику кожної окремої ознаки і всієї їх сукупності. Використовуючи їх при аналізі, слід враховувати економічний зміст показників. Будучи ефективними для визначення узагальненої характеристики явищ, що вивчаються, вони разом з тим нівелюють більш-менш значні відхилення в роботі окремих підприємств або їх підрозділів і таким чином певною мірою вуалюють дійсний стан речей. Тому при аналізі не можна обмежуватися одними зведеними показниками, а потрібно розкривати їх там, де це необхідно, по окремих складових частинах. Наприклад, середні норми виробітку по заводу перевиконані, а тим часом є частина робітників, яка не виконала норми. У таких випадках при аналізі виконання норм виробітку нарівні з даними про середнє виконання потрібно навести й конкретні дані щодо виконання норм окремими групами робітників.

Для того щоб середні величини достовірно відображали суть явищ, які вивчаються, слід правильно обґрунтувати групування їх за певними ознаками.

Широко використовується в економічному аналізі метод групування. Зокрема, при аналізі діяльності господарського об'єднання підприємства, що входять до його складу, групуються за ступенем виконання планових показників, за рівнем енергоозброєності, за рівнем врожайності тощо.

Відносні величини. Абсолютні величини не завжди дозволяють достатньо правильно оцінити результати, досягнуті підприємством за тією чи іншою стороною його діяльності. Тому при аналізі широко застосовуються відносні величини. Вони сприяють розкриттю якісного змісту абсолютної величини. Відносні величини застосовуються у вигляді відсотків, коефіцієнтів.

Відсотки застосовуються для визначення змін, що відбулися за аналізований період, визначення структури показників, що вивчаються, рівня накладних витрат тощо. Враховуючи, що абсолютне значення кожного відсотка з року в рік значно змінюється, користування відсотками в багатьох випадках буде доцільно в поєднанні з абсолютними величинами.

Для визначення двох величин, що перебувають у взаємозв'язку, використовуються коефіцієнти. Вони застосовуються, наприклад, для визначення змінності, міри використання потужностей, переведення виконаних тракторних робіт в гектари м'якої оранки тощо.

При аналізі також часто вдаються до використання індексів. Індексний ряд, у якому одна величина прийнята за базу, а інші - у відсотках до неї, дозволяє простежити шлях розвитку певного господарського явища. Ряд, у якому показники подано у відсотках до попереднього, забезпечує визначення темпів зміни явищ, що вивчаються. Індекси застосовуються при вивченні динаміки зростання продукції, продуктивності праці та ін.

Балансова ув'язка показників. Цей прийом застосовується передусім для перевірки повноти і правильності визначення впливу різних чинників на величину відхилень певних явищ, як-то: зміну обсягу виробництва і реалізації продукції, собівартості і прибутку, фонду заробітної плати тощо. У всіх випадках алгебраїчний підсумок розмірів впливу окремих чинників має дорівнювати величині загального відхилення по явищу. Відсутність цієї рівності свідчить про неповне виявлення або допущення помилок при підрахунку розмірів впливу окремих чинників. У випадках, коли підрахунки розмірів впливу одного з чинників пов'язані з трудомісткими розрахунками, у практиці аналітичної роботи застосовують так званий сальдовий прийом, беручи за величину впливу цього чинника різницю між загальною сумою відхилень по явищу загалом і розміром впливу, розрахованим по інших причинах.

Прийом балансової ув'язки застосовується також і для перевірки правильності при відображенні двох груп взаємопов'язаних і урівноважених економічних показників, підсумки яких мають бути тотожні.

Прийомами, що застосовуються при аналізі, є ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці. Прийом ланцюгових підстановок застосовується в тих випадках, коли на відхилення у явищі, що вивчається, впливають два або більше чинників, і коли необхідно виміряти вплив кожного з них. Для цього в доповнення до існуючих показників обчислюються допоміжні показники, розраховані за умови зміни одного з чинників і залишення у незмінному вигляді інших.

Кореляція. Цей прийом застосовується при економічному аналізі в тих випадках, коли явища, що вивчаються, взаємопов'язані, але цей зв'язок не має характеру функціональної залежності. Наприклад, величина витрат на керування підприємством, безперечно, пов'язана з обсягом виробництва, однак точних пропорцій між зростанням обсягу виробництва і збільшенням витрат на управління визначити не можна.

Прийом кореляції дозволяє обчислити міцність зв'язку між окремими чинниками, що діють у різних напрямках, і в такий спосіб знайти найсприятливіші співвідношення між ними. Міра залежності між окремими чинниками виражається коефіцієнтом кореляції. Найефективніше цей спосіб можна застосувати при аналізі роботи господарських об'єднань.

Лінійне програмування. Застосування математичних методів і, зокрема, лінійного програмування, в економічному аналізі надає можливість вибору оптимального варіанта при вирішенні ряду питань діяльності підприємства. У попередньому економічному аналізі цей прийом міг би використовуватися для розробки пропозицій