наявність обов'язкового програмного інструментарію для генерування звітів довільної форми і змісту;

наявність надійного захисту від несанкціонованого доступу ззовні, а також захист від непрофесійних дій і від негативного впливу непередбачених обставин;

наявність надійної системи резервування і архівування даних в рамках всієї АС.

У зв'язку з цим розробка і впровадження подібної системи стає організаційно і методологічно складним, багатоступінчастим процесом, пов'язаним з необхідністю вже на початкових етапах роботи детального опрацювання всього комплексу підготовчих проектних і впроваджувальних процедур:*

проведення повно мас штабного функціонального і інформаційного обстеження діяльності;

формування вимог до системи та їх комплексний аналіз;

розробка структурно-функціональної моделі;

розробка інформаційно-аналітичної моделі;

детальна структуризация АС, загальносистемне проектування і постановка завдань;

програмування, налагодження, впровадження, експлуатація, супровід АС.

Крім цього, створення або вибір готових автоматизованих систем пов'язані з необхідністю комплексного підходу до планування і проектування всієї інформаційної інфраструктури. У даному контексті під інформаційною інфраструктурою розуміють сукупність і змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації процедур. У даній інфраструктурі крім загальних концептуальних підходів виділяються так звані забезпечувальні і функціональні підсистеми. До забезпечувальних підсистем передусім відносять: загальне інформаційне забезпечення, апаратно-технічне оснащення, системи телекомунікацій і зв'язку, системне і прикладне програмне забезпечення, системи захисту інформації від несанкціонованого доступу.

У свою чергу, функціональні підсистеми реалізують послуги, різні бізнес-процеси і будь-які комплекси завдань, що відображають змістовну або предметну спрямованість діяльності, тобто перелік основних функцій даного конкретного підприємства. Структурно така система являє собою набір окремих програмно-технічних модулів, що виконують цілком конкретні функції з автоматизації тих чи інших процедур, об'єднаних між собою через деяке загальне інформаційне поле. Кожний з окремо взятих модулів цієї системи є самодостатньою підсистемою, яка, здійснюючи інформаційний обмін з іншими програмними модулями, складає цілісну автоматизовану систему.

Створення автоматизованих систем, крім загальних принципів моделювання і побудови складних динамічних систем, вимагає врахування особливостей структури, специфіки і особливостей діяльності в кожному конкретному випадку. Це стосується питання забезпечення взаємодії всіх підрозділів, яке викликає необхідність створення багаторівневих і багатоланкових моделей, що відображають його організаційну структуру зі складними інформаційними зв'язками прямого і зворотного напряму.

Це є ще однією характерною особливістю автоматизованих систем, що відображає різноманіття і складність інформаційного забезпечення діяльності. У загальному випадку автоматизовані системи створюються відповідно до сучасних уявлень про архітектуру додатків, яка передбачає розділення функціональних можливостей на три рівні.

Верхній рівень (front-office) складають програмно-технічні засоби і модулі, що забезпечують швидке і зручне введення інформації, її первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію з інформаційними, торговими агентствами і т.д.

Середній рівень (back-office) являє собою програмно-технічні засоби і додатки у різних напрямах діяльності і внутрішніх розрахунках (роботу з кредитами, депозитами, цінними паперами, пластиковими картками і т.д.).

Нижній рівень {accounting) - це базові функції фінансового і управлінського обліку або бухгалтерське ядро. Саме тут зосереджені основні модулі, що забезпечують ведення бухгалтерського обліку за новим планом рахунків.

Розділення інформаційної моделі на front-office і back-office ґрунтується не стільки на функціональній специфіці забезпечення основних операцій і процедур прийняття управлінських рішень, скільки на самій природі підприємства як складної динамічної системи, яка з одного боку, фіксує, а з іншого - активно впливає на економічні процеси в державі.

Проектування і створення АС в умовах здійсненого переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку при максимальній інтеграції всіх її компонентів має ряд специфічних особливостей, до яких, передусім, належать:

орієнтація АС на роботу з проводками, тобто відхід від суто бухгалтерської побудови системи на основі систем "операційний день банку";

проектування і створення АС як деякого засобу контролю за поточним станом і прогнозування перспективного розвитку фінансової діяльності.

При проектуванні і розробці інтегрованих автоматизованих систем склалися два принципових підходи до реалізації основних банківських функцій.

Перший базується на досить вузькій, обмеженій технологічній основі, яка втілює той чи інший цілком конкретний перелік вимог користувача. Побудова АС на основі технології документообігу, що склалася, приводить до зниження ефективності технологій на догоду ідеї механічного перенесення традиційних методів ведення облікових та інших процедур на нову технічну базу. Такий підхід неминуче завдає значних збитків самій ідеї автоматизації бізнес-процесів і веде до нераціонального використання обчислювальних і людських ресурсів. Без належного рівня опрацювання і моделювання бізнес-процесів відбувається просте нарощування різних завдань, функцій і послуг.

Протилежний підхід ґрунтується на самостійному описі і побудові користувачами за допомогою набору сучасних інформаційних технологій банківських бізнес-процесів і процесів внутрішнього і зовнішнього документообігу. Цей підхід відрізняється значною трудомісткістю, ускладнює процедури настроювання системи, нерідко приводить до вихолощування банківської специфіки. У результаті система як комплекс взаємопов'язаних автоматизованих процедур, покликаних наповнити банківську діяльність новим інформаційним змістом, може втратити свою цінність для кінцевого користувача.

Адаптація АС до пострадянської практики часто виявляє неготовність персоналу до так званих "західних" методів роботи, що також може негативно позначитися на загальному рівні інформаційного забезпечення банківської діяльності як такої. Впровадження зарубіжної АС часто здатне викликати повномасштабну внутрішню організаційну реформу. Вихід з даної неоднозначної ситуації полягає в розумному поєднанні двох різних концептуальних підходів.

Для значної кількості українських установ і підприємств процес створення сучасної автоматизованої системи зводиться, в основному, до залучення найбільш передових, авангардних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. При цьому недостатньо враховується специфіка конкретних бізнес-процесів, організаційна та інформаційна структура самого банку. Передбачається, що завдання підвищення загального рівня інформаційного забезпечення різних галузей економіки вирішуватиметься виключно за рахунок використання новітніх інформаційних технологій, зрозуміло, з урахуванням моделі всієї інформаційної інфраструктури. Такий підхід до автоматизації вимагає забезпечення мінімально прийнятного рівня відповідності фінансових витрат на засоби автоматизації та отриманих результатів, тобто необхідна окупність витрат.

У сфері автоматизації на сьогоднішній день склалася досить неоднозначна ситуація. На ринку програмних продуктів автоматизації практично відсутні закінчені комплексні рішення, що дозволяють повною мірою відчути переваги, які надаються новою методологією фінансового та управлінського обліку і заснованими на цій методології комплексними АС нового покоління. Більшість працюючих сьогодні систем автоматизації, наприклад у бухгалтерському обліку, штучно адаптовані до роботи в умовах, що змінилися, шляхом простої зміни нумерації рахунків аналітичного обліку і не мають нічого спільного з дійсно інтегрованими комплексними автоматизованими системами. Щонайбільше такі системи дають можливість використати окремі переваги нової системи обліку, не пропонуючи комплексного підходу до управління фінансово-господарською діяльністю.

Сьогодні підприємницькі структури самі не дуже добре уявляють, що їм потрібно завтра, а якщо і уявляють, то не можуть чітко сформулювати і викласти фірмам-розробникам свої вимоги в галузі використання сучасних інформаційних технологій. Насамперед це пов'язано з відсутністю традицій в умовах ринкової економіки і, як наслідок, з відсутністю грамотних постановок завдань. Ринок АС задовольняє нові потреби зі значним зсувом у часі, що обумовлено необхідністю осмислення і формалізації нових проблем, а потім створення нових автоматизованих систем фірмами-розробниками.

Така ситуація склалася з цілком зрозумілих причин. Розробники систем автоматизації часто не мали достатнього запасу часу, ресурсів і досвіду для побудови подібних комплексних систем. Проектування і створення такої системи - надзвичайно складне технічне, технологічне і організаційно методологічне завдання. Його вирішення під силу тільки розробникам, що мають величезний досвід створення і впровадження складних програмних комплексів у будь-якій сфері діяльності. Тому тільки зараз, через певний час з моменту повного переходу України на нові стандарти бухобліку, стало очевидно, що розв'язання проблем автоматизації бізнесу перебуває в розумному поєднанні процесів розробки принципово нових і адаптації елементів існуючих зарубіжних інтегрованих АС, побудованих на основі використання міжнародних правил бухгалтерського обліку.

Яким чином українські підприємці мають намір вирішувати дану проблему? Кожний з них може обрати власний шлях подальшого розвитку засобів автоматизації. За досить короткий проміжок часу вже розроблений і впроваджений цілий ряд складних систем автоматизації. Сьогодні перед Україною стоїть нове складне завдання: створення власних систем автоматизації на основі застосування найбільш передових програмно-технічних комплексів, заснованих на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і принципово нових підходах до організації управління.

Проведена заміна методології складання бухгалтерського обліку потребує сучасних, нетривіальних підходів до автоматизації процедур ведення фінансового і управлінського обліку. Для повномасштабного і ефективного вирішення даного завдання необхідно докорінно переглянути відповідні програмні продукти, на яких базуються сьогодні системи автоматизації в Україні. Життєво необхідні нові технології, які могли б не тільки вести реєстрацію операцій в бухгалтерських книгах, але й розв'язувати цілий комплекс завдань управління будь-якою структурою чи підрозділом.

При проектуванні і впровадженні власних АС характерний так званий програмістський підхід до проблем автоматизації процедур. Такий підхід полягає в простому нарощуванні призначених для користувача завдань, функцій, робочих місць, що дозволяє вирішити локальні проблеми автоматизації окремих процедур, які часто не мають інформаційної взаємодії і взаємозв'язку між собою. Неефективність такого підходу вже розглядалась. Сьогодні на зміну принципу локальної автоматизації повинен прийти системний підхід з комплексними постановками завдань для всіх рівнів ланки управління.

Розробка концептуальної основи в створенні АС, її якість, здатність відображати предметну область найбільш повно є