до населення Німеччини. Стара марка обмінювалася за курсом 10 до 1, а всі люди без винятку могли мати на руках тільки по 40 марок, решта заощаджень йшла на особисті рахунки у банках, які були закриті для видачі. Ці заходи дали змогу дуже швидко скоротити обсяг грошової маси і таким чином вплинути на скорочення інфляції. Стимул до праці полягав у тому, що працюючим заробітна плата і пенсія видавалися за курсом 1 до 1. Дослідження показують, що вжиті заходи дали змогу Німеччині уже через вісім років повністю приборкати інфляцію і відновити фінансово-кредитну систему. За обсягом економічного виробництва Німеччина займає сьогодні одне з чільних місць у світовій економіці.
Посилення в першій половині 1996 р. стабілізаційних процесів в економіці України, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, а також доходів населення створили умови для запровадження гривні, яка стає грошовою одиницею України. Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією в державі, в результаті було впроваджено один з невід'ємних атрибутів державності - гроші.
У якості засобу обігу гроші виступають не як самостійне втілення товарної вартості, а як посередник при обміні товарів. Тому коли держава вдасться до додаткового випуску грошей в обіг без урахування їх достатності для обслуговування товарного і платіжного обороту, процес обігу стихійно реагує на надмірний випуск грошей їх знеціненням.
Таким чином, доходимо висновку, що інфляція - це переповнення каналів обігу надмірною кількістю паперових грошей, яке призводить до їх знецінення.
Термін інфляція (від лат. inflatio - здуття) уперше почав вживатися в США у період громадянської війни 1861-1865 p., він визначав процес знецінення грошей і внаслідок цього надмірне зростання паперово-грошового обігу.
У XIX ст. цей термін уже вживається також в Англії і Франції. Значне поширення в економічній літературі поняття "інфляція" одержало у XX ст. після Першої світової війни, а в радянській економічній літературі - з середини 1920-х років.
За найбільш загальним, традиційним визначенням, інфляція - це переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін. Однак таке визначення інфляції не можна вважати повним. Інфляція, хоча вона і виявляється в зростанні товарних цін, не може бути зведена лише до суто грошового феномена. Це складне соціально-економічне явище, яке породжується диспропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства. Підтвердженням цього положення є те, що інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу. До того ж незалежно від стану грошового обігу товарні ціни можуть зрости внаслідок змін у динаміці продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень у системі відтворення, монополізації ринку, державного регулювання економіки, уведення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих і т.ін. Отже, зростання цін обумовлюється різними причинами, але не всяке зростання цін можна класифікувати як інфляцію. Серед зазначених вище причин зростання цін важливо виділяти дійсно інфляційні. Таким чином, інфляція - економічна категорія, яка характеризується неконтрольованим зростанням цін та викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей. При цьому загальне зростання цін супроводжується не зростанням виробництва товарів і послуг, а, навпаки, їх зниженням.
Список літератури
1. Крюкова І.В. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування. - Харків: Форд, 2000. - 336 с.
2. Лукінов 1-І. Економічні трансформації. - К.: Ін-т економіки НАН України, 1997.- 268 с.
3. Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи її подолання // Економіка України. - 1994. - № 1. - С. 3-18.
4. Маконнел К.Р., Брю СЛ. Экономика: принципы, проблемы и политика. - К.: Хагард-Демос, 1993. - 785 с.
5. Мексон М.Х., Альберт М., Ходуори Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992. -702 с.
6. Мерзляков В.Н. Стабилизация экономики - основа стабилизации финансов // Финансы. - 1994. - № 6. - С. 10-16.
7. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб. пособ. / Т.Г. Морозова, А.В. Пикулькин, В.Ф. Тихонов и др.; Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пику-лькина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 218 с.
8. Мтерний С. Власність і особливості її розвитку в розвинутих країнах світу // Економіка України. - 1994. - № 4. - С. 48-56.
9. Налоги в развитых капиталистических странах: теория, практика, проблемы. -М.: НИФИ, 1990. - 59 с.
10. Основи економічної теорії // За ред. проф. СВ. Мочерного. - Тернопіль: Тар-некс-Світ, 1993. - 688 с.
11. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. - К.: Полі-графкнига, 1998. - 304 с.