Економічна інформатика. Огляд операційних систем персональних комп'ютерів
План
1. Програмна оболонка Windows.
2. Сімейство операційних систем Microsoft Windows.
3. Операційна система Windows 95.
4. Операційна система Windows NT.
5. Операційна система Windows СЕ.
6. Література
Операційна система MS DOS. Першою операційною системою для персональних комп'ютерів, яка була створена разом з комп'ютером і надалі набувала величезної популярності, була операційна система MS DOS фірми Microsoft. Популярність цієї операційної системи була обумовлена цілим рядом чинників, які ми розглянемо трохи пізніше. Ця операційна система відіграла вирішальну роль у розвитку цілої індустрії настільних обчислювальних систем, стала поштовхом до стрімкого розвитку найпередовіших інформаційних технологій і повсюдного впровадження цих технологій у найрізноманітніші сфери людської діяльності.
Слід відзначити, що крім MS DOS на ринку операційних систем для персональних комп'ютерів існувала й існує достатня кількість сумісних з нею систем, що реалізують ті ж функції і надають користувачеві ті ж можливості, що і MS DOS, але розроблені іншими фірмами. Найбільш відомими операційними системами - аналогами MS DOS є операційні системи PC DOS фірми IBM, Novell DOS фірми Novell і ін.
Що ж являє собою ця, в повному розумінні знаменита, операційна система, що ознаменувала своєю появою цілу епоху розвитку сучасних інформаційних технологій?
Абревіатура MS DOS розшифровується як Microsoft Disk Operating System (дискова операційна система Microsoft). Ця операційна система з'явилася в 1981 році і була розроблена, як вже зазначалося, фірмою Microsoft. Дана операційна система призначалася спеціально для перших персональних комп'ютерів, що з'явилися в той період на базі мікропроцесора Intel-8088. Перша версія операційної системи MS DOS була досить схожа з поширеною тоді операційною системою ОС СР/М, з тією лише різницею, що була орієнтована на мікропроцесор Intel-8088. MS DOS на той час мала досить скромні особливості, але повністю відповідала можливостям перших персональних комп'ютерів, що з'явилися. З моменту виникнення і до цього дня MS DOS була і залишається операційною системою, призначеною для роботи одного користувача і вирішення однієї задачі. Це обумовлено архітектурою мікропроцесора, для якого була створена дана система, а згодом, для забезпечення сумісності програмного забезпечення, розробленого для більш ранніх версій MS DOS, подальші версії цієї операційної системи також залишалися однозадачними і призначеними для роботи одного користувача.
За останні роки, завдяки швидкому розвитку мікроелектронної індустрії, можливості персональних комп'ютерів розширились. У зв'язку з цим операційна система, яка протягом багатьох років вважалася базовою для мікропроцесорів фірми Intel, не могла залишатися на попередньому рівні. Тому при незмінних фундаментальних основах MS DOS з плином часу зазнавала істотних змін і доповнень. З моменту виходу першої версії MS DOS в неї були додані можливості підтримувати роботу з жорсткими дисками збільшеної місткості і різних інтерфейсів (IDE, SCSI і т.д.), з компакт-дисками, з розширеною пам'яттю і з багатьма новими периферійними пристроями, без яких сьогодні неможливо уявити роботу персонального комп'ютера. Це забезпечувалося, з одного боку, за допомогою внесення відповідних змів і доповнень в саму операційну систему, а з іншого - завдяки розробці спеціальних системних програм управління новими периферійними пристроями - драйверами пристроїв (про них мова піде далі) самими фірмами - розробниками даних пристроїв. У нові версії MS DOS були включені, крім цього, можливості підтримки національних алфавітів і клавіатур, що істотно розширило потенційний ринок збуту системи і збільшувало коло її користувачів. Разом з тим у всьому світі фірми-розробники постійно випускали найрізноманітніші корисні програми, які істотно розширювали можливості самої операційної системи, перетворювали роботу з нею на більш зручну і комфортну, дозволяли досягнути більш раціонального використання дискового простору, оперативної пам'яті і т.д.
Такого високого визнання великою кількістю професіоналів комп'ютерної індустрії і пересічних користувачів MS DOS досягла завдяки таким очевидним перевагам:
простота конфігурування і використання;
підтримка великої кількості різноманітних периферійних пристроїв;
невисока вимогливість до апаратури і конфігурації комп'ютера;
наявність величезної кількості системного і прикладного програмного забезпечення, орієнтованого на роботу під управлінням MS DOS.
Однак слід зазначити, що, незважаючи на таке широке визнання і величезну популярність, операційна система MS DOS має багато істотних недоліків, подолати які без кардинальних змін у самій системі практично неможливо. Ці недоліки, зрештою, і обумовили той факт, що останнім часом позиції MS DOS на ринку операційних систем для персональних комп'ютерів були безповоротно втрачені. Ці недоліки пов'язані з такими особливостями ОС:
MS DOS - однозадачна операційна система, призначена для роботи одного користувача;
немає надійного захисту даних і самої системи від несанкціонованого доступу, що спричинило значне поширення в рамках цієї системи комп'ютерних вірусів і часто приводить до нестійкої роботи системи;
є істотні обмеження на використання прикладними програмами для MS DOS оперативної пам'яті (тільки в межах 1 Мбайта).
Усі ці недоліки з розвитком можливостей нових мікропроцесорів у кінцевому результаті призвели до неможливості внесення змін у саму операційну систему і змусили фірму Microsoft оголосити про припинення підтримки MS DOS як самостійної операційної системи. Для розв'язання проблем, властивих застарілій операційній системі, необхідно було створювати нові системи, в яких були б закладені принципово нові рішення, що забезпечують їм довге і стабільне існування на ринку операційних систем для настільних обчислювальних комплексів.
Програмна оболонка Windows.
Спроби створення універсальних операційних систем для персональних комп'ютерів, здатних максимально використати можливості нових поколінь мікропроцесорів, здійснювались протягом всього існування даного класу комп'ютерів. Але для створення справді універсальної операційної системи, здатної задовольнити зростаючі вимоги користувачів персональних комп'ютерів, фірмам-розробникам потрібно було вирішити багато дуже складних завдань, які іноді взаємовиключають одне одного. Поступово з розвитком програмної індустрії для настільних обчислювальних систем були чітко визначені основні вимоги, яким повинна була відповідати операційна система нового покоління. Коротко ці вимоги можна сформулювати таким чином:
реальна (витісняюча) багатозадачність;
максимальне використання можливостей мікропроцесора та оперативної пам'яті;
графічний інтерфейс користувача;
легкість підключення нових периферійних пристроїв;
наявність стандартних універсальних засобів для створення призначеного для користувача інтерфейсу в рамках прикладних програм, що розробляються.
Різні фірми - розробники операційних систем намагалися по-своєму вирішити проблему створення подібної системи. Найбільш відомими реалізаціями даних операційних систем для мікропроцесорів фірми Intel і сумісних з ними стали:
Windows 95 фірми Microsoft;
Windows NT Workstation фірми Microsoft;
OS/2 Warp фірми IBM;
SCO UNIX фірми Santa Cruz Operation;
Windows NT Server, Novell NetWare відповідно фірм Microsoft і Novell для комп'ютерів на базі процесорів Intel, що використовуються як спеціалізовані виділені файлові сервери.
Ці системи є на сьогоднішній день найбільш поширеними в рамках свого класу комп'ютерів. Подальший розвиток цих систем у наступних версіях багато в чому визначатиме перспективи розвитку всієї індустрії програмних засобів для персональних комп'ютерів.
Слід зауважити, що кожна з зазначених вище операційних систем має своє практичне призначення, орієнтована на вирішення конкретних завдань. Виняток, мабуть, складають явно виражені конкуренти в боротьбі за право називатися стандартом для подібних систем - Windows 95, Windows NT Workstation і OS/2 Warp.
Першим кроком на шляху створення подібних систем було створення фірмою Microsoft в 1985 році графічного середовища для операційної системи MS DOS, яка отримала назву Windows. Це була спроба надати операційному середовищу системи MS DOS, крім суто зовнішньої привабливості і зручності, ще й деяких елементів багатозадачності, завдяки використанню нових методів розподілу і диспетчеризації оперативної пам'яті комп'ютера. Розв'язання питань зручності роботи з персональним комп'ютером і стандартизації призначеного для користувача інтерфейс1у також відігравали важливу роль, оскільки існуючі вже тоді операційні системи основних конкурентів персональних комп'ютерів на базі процесорів Intel, комп'ютерів Macintosh фірми Apple мали дуже наочний, легкий в освоєнні і роботі графічний інтерфейс користувача.
Відразу ж після виходу перших версій програмної оболонки Windows з'явилася досить велика кількість прикладних програмних продуктів, орієнтованих на використання в середовищі Windows. Вони мали стандартизований інтерфейс користувача (система меню, запитів, підказок, вікон і т.д.), були легкі в освоєнні і використанні.
Той факт, що незалежні фірми - розробники програмного забезпечення так дружно підтримали появу нової програмної оболонки для MS DOS, випустивши безліч програм для неї, виявився, мабуть, вирішальним чинником, що визначив на тривалу перспективу стійку популярність подальшим версіям оболонки Windows, яка згодом трансформувалася в повноцінну операційну систему.
У 1990 році, коли фірмою Microsoft була випущена Windows 3.0, яка дозволяла на той момент найбільш ефективно використати можливості персонального комп'ютера, Windows де-факто стала стандартом для ІВМ-сумісних персональних комп'ютерів.
Які ж переваги порівняно зі звичайною системою MS DOS давала користувачам і розробникам програмного забезпечення нова версія Windows?
Основна проблема MS DOS з усією очевидністю дала про себе знати лише з появою на ринку апаратних засобів персональних комп'ютерів безлічі нових видів периферійного обладнання, до якого не було достатньої кількості програм управління всередині самої системи MS DOS. Практично всі прикладні програми, що функціонують під управлінням MS DOS, працюють з підключеним до комп'ютера обладнанням, повз операційну систему, тобто напряму. Це неминуче призводило до