Слід мати на увазі, що надане законодавством України право декларанта подавати попередню митну декларацію, передбачає можливість (за власним бажанням декларанта) подати митному органу попередню митну декларацію щодо товарів і транспортних засобів, на які не поширюються вимоги щодо обов'язковості її подання.

ВМД — основна, але не єдина форма декларування товарів у торговому обігу. Товари, митна вартість яких менше суми, еквівалентної 100 євро включно, декларуються шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної у довільній формі. У цьому випадку як митна декларація можуть використовуватися товаросупровідні комерційні й інші документи.

Форма і порядок подання митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами міжнародного права. Товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам.

Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані Міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями Актів Всесвітнього поштового союзу: митна декларація СN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей) та ярлик "Митниця CN 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей). Дані форми затверджені протоколом статуту Всесвітнього поштового союзу (Сеул, 1994 р.).

У разі відправлення юридичною особою за межі митної території України МПВ або надходження на адресу юридичної особи МПВ з-за кордону крім зазначених вище бланків для декларування товарів використовується бланк вантажної митної декларації.

В разі не декларування відправником товарів або за відсутності митної декларації СІЧ 23 (ярлика "Митниця CN 22") до МПВ, що надійшли на адресу фізичної особи чи відправляються за межі митної території України фізичною особою, працівник міжнародного місця поштового відправлення, тобто виробничого підрозділу оператора відповідного поштового зв'язку, складає акт, форма та порядок заповнення якого визначаються Державним комітетом зв'язку та інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кругман П. Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 799 с.

2. А.Линдерт П. X. Экономика мирохозяйственных связей. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с.

3. Международные экономические отношения / Под ред. В. Е. Рыбал-кина. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 503 с.

4. Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. А. А. Кириченко. — К.: Центр коммерческой дипломатии Ин-та экономики, управления и хоз. права, 1998. — 464 с.

5. Мэнкью И. Г Принципы экономике. — СПб: Питер Ком, 1999. — 784 с.

6. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. ред. В. Г. Драга-нова; Рос. тамож. акад. ГТК РФ. — М.: Экономика, 1998. — 687 с.

7. Основы таможенного дела в Украине // Под ред. Н. Н. Кален-ского, П. В. Пашко. — К.: О-во "Знание", КОО, 2003. —493 с.

8. Поляков В. В. Прогнозирование мирового товарного рынка: теория и практика. — М.: Экзамен, 2002. — 288 с.

9. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб.-практ. пособие. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 208 с.

10. Право и практика. Таможенное законодательство Украины. — К.: Юрид. компания "Бест и К". — 1998. — № 24.

11. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи // С. Г. Осика, В. В. Коновалов. О. О. Покрешук. — К.:УАЗТ, 2001. —639 с.

12. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ. — К.: Вимір. 1998. — 520 с.