Водночас слід зауважити, що існує фактор, який негативно впливає на ефективність функціонування економіки країни А при введенні імпортного мита. Це скорочення обсягів імпорту. Для покупців ця втрата більш вагома, ніж доходи від іноземних постачальників, але якщо тариф невеликий, то в даній ситуації витрати компенсуються країні А виграшем від отримання імпорту за нижчими цінами.

Отже, можна констатувати, що існує певний позитивний рівень митного тарифу, причому досить невисокий, за якого країна А отримає більші переваги, ніж при використанні моделі вільної торгівлі. Розглянемо дану ситуацію на графіку (рис. 4.16).

Рис. 4.16. Національний виграш від введення тарифу, який впливає на ціну, встановлену іноземними постачальниками (низька ставка тарифу)

Припустимо, що країна А застосовує невелику митну ставку розміром $2 на товар X. Це приводить до збільшення внутрішньої ціни, яка стане $ 101, при цьому світова ціна буде складати $ 100, а ціна імпорту знизиться до $ 99. В результаті відмови споживачів від покупки 0,02 млн товарів X (оскільки за ціни $ 100, як правило, продавалося 1 млн одиниць товару) наслідком підвищення ціни на $ 1 стане те, що країна А зазнає певних збитків. Розмір їх буде незначним, тому що вони будуть перекриватися виграшем країни від інших 0,98 млн одиниць товару X, імпорт яких до країни залишиться. Змусивши іноземних постачальників продавати даний товар на долар дешевше, країна А змушує оплачувати їх частину митного тарифу. Даний виграш у масштабі

країни складатиме величину $ 1 х 0,98 од. товару щорічно, яка покриває абсолютні втрати, що виникають у результаті скорочення імпорту. Зрозуміло, що якщо невеликий рівень тарифу дає країні владу над цінами, то більш високий його рівень може привести до ще кращих результатів — хоча це можливо тільки до певної межі. Ставка тарифу може стати настільки високою, що закриє доступ імпорту до країни взагалі, і тоді експорт товарів до цієї країни стане для іноземних постачальників невигідним.

Тому тільки за невисокого номінального рівня тарифу на імпорт товарів велика країна має можливість визначати оптимальні ставки імпортного мита. Проаналізуємо дані висновки за допомогою графіка (рис. 4.17).

4.17. Оцінка оптимального тарифу

Як бачимо, без використання митного тарифу (Т = 0), економічний добробут великої країни знаходиться на рівні Еь Максимально позитивний вплив митного тарифу на економічний добробут досягається при оптимальному рівні тарифу То. Тобто за рахунок виграшу від покращання умов торгівлі над втратами при введенні митного тарифу економічний добробут зріс до рівня Е2.

Потім, у міру збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають все більше перекривати отриманий виграш до тієї межі, коли рівень митного тарифу стає не стільки високим, скільки заборонним (Т3), й імпорт товару до даної країни втрачає економічну доцільність. Через відсутність дешевшого імпорту економічний добробут країни зменшується до рівня Е3. Подальше збільшення ставки митного тарифу вже ніяк не впливатиме на економічний стан у країні, оскільки імпорт практично буде відсутній.

Отже, доходимо висновку, що заборонний тариф ніколи не може бути оптимальним з економічної точки зору. Але доцільність його використання може диктуватись іншими причинами (політичного, соціального та іншого характеру).

Припустимо, що країна А збирається ввести такий високий імпортний тариф, за якого весь імпорт товару X стане неприбутковим (див. рис. 4.18). На рис. 4.18 такою ставкою тарифу є митний тариф, що перевищує $ 81 за одиницю товару X. Він знижує ціну, яку отримує іноземний постачальник, до $ 119. Такий тариф не може змусити іноземних постачальників продавати товар X в країні А за нижчими цінами. У даній ситуації вони взагалі відмовляться від поставок товару X до даної країни або шукатимуть контрабандних шляхів збуту.

Відсутність доходів від імпорту свідчить, що країна А не отримує переваг від міжнародної торгівлі товару X. Тому ставка оптимального тарифу завжди позитивна і знаходиться у проміжку між нульовою і заборонною ставками митного тарифу. Вона може розглядатись і розраховуватись як оптимальна знижка з ціни будь-якому покупцеві, який має монопсонну владу.

При цьому розрахунки за передумови лінійного характеру функцій попиту і пропозиції свідчать, що для великої країни виграш від покращання умов торгівлі перевищує виникаючі економічні втрати тільки в разі, коли ставка імпортного мита відносно невелика і якщо вона максимально перекладена на іноземного постачальника за рахунок пониження світової ціни на імпортний товар.

Оптимальний тариф як складова частина ціни, що сплачується іноземними постачальниками, дорівнює величині, зворотній еластичності імпорту. Тобто чим нижче еластичність імпорту за ціною (обсяги імпорту змінюються несуттєво за коливання цін), тим вища ставка оптимального тарифу. І навпаки, чим вища еластичність імпорту за ціною (при зростанні цін обсяги скорочуються пропорційно), тим нижча ставка оптимального тарифу.

Дану залежність можна сформулювати так: чим менш гнучка політика іноземних постачальників, які підтримують приблизно однаковий рівень імпорту, тим більша вірогідність отримання країною додаткових коштів за їхній рахунок, і навпаки, якщо еластичність їхніх поставок велика, а ціна світового ринку залишається незмінною, тим менше шансів у країни заробити додаткові кошти, оскільки вона не може вплинути на іноземних виробників і змусити їх продавати товари за нижчими цінами. У даному разі введення митного тарифу буде збитковим. Оптимальний тариф у даній ситуації дорівнюватиме нулю, тобто взагалі немає ніякого сенсу його вводити.

На рис. 4.18 графічно зображено вплив такого оптимального тарифу. Країна А має виграш від зниження ціни імпортованого товару X у розмірі ділянки, яка значно перевищує національні втрати споживачів, що дорівнює величині Ь + сі.

4.18. Національний виграш від введення митного тарифу, що впливає на ціну, яка встановлюється іноземним виробником

Водночас слід зауважити, що навіть тоді, коли оптимальний тариф обумовлює економічний виграш однієї країни, світова економіка в цілому втрачає. Це пов'язано з перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Кожний долар виграшу країни А (сегмент е) отримано тільки за рахунок іноземних постачальників. Світова ж економіка не отримала ніякого позитивного ефекту від подібного перерозподілу доходів за цінами. Але іноземні постачальники постраждали ще більше, вони втратили ще й величину /9 у розмірі якої вони мали б отримати додатковий прибуток, якби митний тариф не зумовлював скорочення обсягів імпорту.

Отже, для світового господарства митний тариф залишається непривабливим. Світова економіка втратила сегменти Ь; сі;/, які могли б бути перевагою, отриманою від міжнародної торгівлі, оскільки споживачі в країні А оцінюють іноземний товар X при обсягах імпорту в межах 1 млн одиниць на рік вище, ніж витрати виробництва іноземних постачальників.

У даному разі світове господарство підпало під дію ефектів захисту і споживання, тобто зазнало втрат від необхідності розвитку менш ефективного порівняно із зарубіжним національного виробництва, а також від скорочення внутрішнього споживання в інших країнах.

Крім того, не виключена ситуація, що на високий рівень оподаткування мита своїх товарів іноземна країна може відреагувати адекватно: або збільшити рівень оподаткування товарів країни А, або ввести податки на експорт своїх товарів до даної країни. Наслідком даної ситуації є створення однією або навіть декількома країнами власної системи торговельних бар'єрів для товарів з країни А. Критичною формою такої ситуації стають торговельні війни між державами. Як бачимо, й оптимальний митний тариф може призвести до значних негативних наслідків.

Вважаємо, що при використанні оптимального тарифу як інструменту зовнішньоекономічної політики необхідно враховувати такі закономірності:*

ставка оптимального тарифу завжди позитивна і знаходиться в проміжку між нульовою і заборонною ставкою мита;*

ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика. Розрахунки свідчать, що для великої країни виграш від покращання умов торгівлі перевищує виникаючі економічні збитки тільки в тому випадку, якщо ставка імпортного тарифу відносно невелика і якщо якомога більша частина Його перекладається на іноземних постачальників за рахунок зниження світових цін на імпортний товар;*

оптимальний тариф сприяє економічному виграшу однієї країни, але призводить до втрат міжнародної економіки в цілому, оскільки є лише перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Світове господарство в цілому отримує ефекти захисту і споживання, тобто зазнає втрат через необхідність розвитку менш ефективного у порівнянні із зарубіжним внутрішнього споживання в усіх країнах світу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дернберг Ричард Л. Международное налогообложение: Пер. с англ. —М.: ЮНИТИ. 1997. —375 с.

2. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ.— 6-е изд. —