Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 № 1867 встановлений перелік товарів, які не можуть поміщатись у режим митного складу:—

товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;—

товари, термін зберігання або використання яких закінчився;—

транзитні підакцизні товари;—

товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;—

живі тварини;—

електроенергія та газ;—

товари, що надходять на адресу приватних осіб;—

спирт та алкогольні напої за кодами згідно з УКТЗЕД 2203 00,2204 — 2208;—

тютюнові вироби за кодами згідно з УКТЗЕД 2402 10 00 00, 2402201000,2402 20 90,2403 1010 00,2403 10 90 00,2403 99 10 00;—

давальницька сировина, закуплена на митній території України.

Існують деякі особливості митного оформлення та переміщення вантажів з МЛС під митним контролем, а саме:

1. Митне оформлення вантажів у разі їх випуску з МЛС, розташованого не за місцем акредитації власника цих вантажів, проводиться за умови подання власником вантажу митному органу, що обслуговує даний склад, листа-узгодження між митницями на проведення митного оформлення, копії облікової картки суб'єкта ЗЕД, яка завірена митницею, де він зареєстрований, та інших документів, необхідних для митного оформлення ; відповідний режим.

2. Для перевезення в інші митні органи за місіям державної реєстрації суб'єкта ЗЕД за умови подання таких документів: лист-узгодження між митницями на перевезення вантажу (крім МЛС ТЕО); копія облікової картки суб'єкта ЗЕД; довіреність від одержувача на право перевезення вантажу, видана громадянину України, або договір перевезення (рахунок-фактура) та доручення на представника перевізника при здійсненні перевезень транспортною організацією; рахунок-фактура (інвойс); внутрішній товаросупровідний документ з відмітками відправника (МЛС) та перевізника.

Вантаж направляється в зону діяльності іншої митниці під митним забезпеченням за документом контролю доставки..

3. Випуск зі складу у вільне використання товарів, що надходили на МЛС за різними транспортними документами, в разі формування партії на МЛС може здійснюватись з оформленням однієї ВМД, в разі якщо випуск проводиться за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Під формуванням партії розуміється як подрібнення попередньої партії (попередніх партій), так і збільшення (складання). При випуску зі складу сформованої партії товарів власником вантажу надається документ (рахунок-фактура (інвойс), накладна, специфікація і т. ін.) на сформовану партію товарів, які оформлюються у вільне використання, де вказується кількість місць, вага та вартість сформованої партії, а також по кожній позиції робиться посилання на попередні документи, по яких вантаж надходив на МЛС.

4. Тимчасовий випуск вантажу з МЛС здійснюється з дозволу митного органу за умови подання листа-забов'язання про повернення товару на МЛС із зазначенням терміну повернення. Лист-звернення подає відповідальна особа — керуючий МЛС.

При вивезенні товарів для демонстраційних цілей в разі необхідності митниця може додатково вимагати надання документів, які підтверджують індивідуальні ознаки (опис, фотографії та ін.) завірених особою, яка зверталася до митного органу з листом-зобов'язанням.

При неповерненні товару в строк, установлений у письмовому дозволі митного органу, власник складу несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Після закінчення терміну зберігання товарів на МЛС вони мають бути: передані на зберігання митниці; заявлені до іншого митного режиму; передані на користь держави.

В окремих випадках суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть зберігати товари з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного режиму на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари до завершення митного оформлення можуть з дозволу відповідного митного органу розмішуватись на складах тимчасового митного зберігання. Митний режим щодо зазначених товарів обирається під час передачі цих товарів на тимчасове зберігання і не може змінюватися їх власником або уповноваженою ним особою без погодження з відповідним митним органом до закінчення строку тимчасового зберігання. Власниками складів тимчасового зберігання можуть бути транспортно-експедиційні організації, які переміщують товари через митний кордон України, або інші підприємства зі створенням зони митного контролю в межах таких складів. При цьому дозвіл на використання складу як складу тимчасового зберігання надається митним органом.

Склади тимчасового зберігання можуть бути як відкритого, так і закритого типу.

Іншим видом митного режиму, який використовується при наданні митними органами послуг у сфері митно-тарифних відносин, є функціонування магазинів безмитної торгівлі. Магазин безмитної торгівлі — це митний режим, за якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

Потенційних покупців у магазинах безмитної торгівлі приваблюють в першу чергу ціни, запропоновані на товар, до яких не включаються мито та податки, бо останні набагато збільшують вартість товару порівняно з аналогічними товарами вітчизняного виробництва (особливо це стосується підакцизних товарів) та значно впливають на конкурентоспроможність товарів, що підлягають продажу. Таким чином, застосування режиму магазина безмитної торгівлі дозволяє продати іноземний товар на митній території цієї країни під митним контролем без стягнення мита, податків та без застосування методів нетарифного регулювання.

Як об'єкт відповідного митного режиму можуть виступати як товари іноземного походження, так і вітчизняного виробництва, що призначаються для продажу тільки фізичним особам, які прямують за межі митної території України або знаходяться у транзитних залах міжнародних пунктів пропуску на державному кордоні. Таким чином, вивіз товарів, придбаних у магазинах безмитної торгівлі, за межі митної території України с невід'ємною умовою застосування цього режиму.

Знаходження та продаж товарів у даному митному режимі забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення — магазину безмитної торгівлі. Приміщення магазину безмитної торгівлі є складовою зони митного контролю і є невід'ємною частиною митної території України, на якій діють Митний кодекс України, нормативні акти Держмит-служби, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють роботу суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі та встановлюють вимоги до товарів, що продаються вроздріб на території України.

Магазин безмитної торгівлі — це одне або декілька спеціально виділених і обладнаних приміщень, призначених для зберігання та продажу вроздріб товарів згідно з режимом магазину безмитної торгівлі, розташованих у зоні митного контролю одного пункту пропуску. Тому, як правило, магазини безмитної торгівлі відкриваються в залах очікування для пасажирів закордонного та. транзитного прямування великих аеропортів і морських портів, що відкриті для міжнародного сполучення у пунктах пропуску через державний кордон України.

Магазин безмитної торгівлі складається з: торговельної зали, допоміжних приміщень, складу, магазину. Приміщення має відповідати всім вимогам, що встановлені щодо роздрібної торгівлі відповідними товарами на території України, а також спеціальним вимогам, наявність засобів, що дають можливість накласти митне забезпечення на всі приміщення магазину безмитної торгівлі та виключають можливість надходження (виключення) товарів поза митним контролем; надійне функціонування охоронної пожежної сигналізації; наявність обладнаних засобами зв'язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль у цьому магазині.

Власниками магазину безмитної торгівлі можуть бути тільки українські суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи, які отримали в Держмитслужбі ліцензію на право відкриття такого магазину в зоні митного контролю).

Для отримання ліцензії на право відкриття безмитного магазину суб'єкт підприємницької діяльності має подати в митницю, в зоні дії якої планується відкрити безмитний магазин, заяву на отримання дозволу, а також відповідні документи:*

копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності і статутні документи;*

довідку банку про відкриття розрахункового і валютного рахунків;*

план пункту пропуску через державний кордон України з визначенням місця планованого відкриття безмитного магазину;*

план приміщення, яке передбачається для безмитного магазину.

Дозвіл діє безстроково за умови дотримання власником магазину безмитної торгівлі норм митного законодавства. Категорично заборонено передачу дозволу іншому суб'єктові підприємницької діяльності.

Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний:

1) своєчасно декларувати митному органу товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;

3) дотримуватися положень законодавства України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;

4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і подавати митним органам, в зоні діяльності яких знаходиться магазин безмитної торгівлі, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Основна мета функціонування магазину безмитної торгівлі — це роздрібний продаж товарів за національну та іноземну (за наявності ліцензії Національного банку) валюту винятково фізичним особам, які від'їжджають за межі митної території України. У даних магазинах дозволяється здійснювати роздрібну торгівлю всіма видами продовольчих та непродовольчих товарів українського та іноземного походження за наявності відповідних дозволів (ліцензій), за винятком:

а) товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту через територію України;

б) предметів, які не можуть знаходитись у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій, юридичних осіб, інших держав на території України,