Для визначення стратегії розвитку митних служб у світі та їх завдань велике значення мала декларація, прийнята на форумі UNCTAD у місті Колумбусі (Огайо, США). Текст цієї декларації було підготовлено попередньо на форумі Всесвітньої митної організації і схвалено представниками кількох десятків митних служб на Симпозіумі ООН щодо проблем ефективності міжнародної торгівлі в 1994 р. Декларація містить такі основні рекомендації:*

мати власні стратегічні плани, погоджені з зацікавленими сторонами на урядовому і неурядовому рівнях;*

здійснювати контроль існуючих митних процедур щодо їх ефективності й актуальності. Внести зміни відповідно до міжнародних норм;*

максимально збільшувати застосування інформаційних технологій;*

забезпечити ефективне використання фахових можливостей працівників за допомогою аналізу ризику, профілювання і застосування техніки вибіркової перевірки і скерування на ідентифікацію пересилань з високим ризиком;*

впроваджувати нові інформаційні технології для полегшення роботи митниць, зокрема для підготовки митних процедур перед прибуттям товару;*

вивчати можливість розмитнення товару на підставі мінімуму інформації;*

вдосконалювати процес митного оформлення товарів поза митними службами за допомогою різноманітних урядових служб з погодженням дій цих служб;*

спростити процедуру визначення митної вартості товару, застосовуючи Кодекс митної оцінки (WTO);*

забезпечити застосування раціонального митного тарифу, що сприяло б зменшенню контрабанди;*

схвалити програми співпраці з іншими прикордонними службами, що грунтуються на взаємопорозумінні (програма MOU);*

забезпечити дотримання працівниками митниці етичних норм і правил службової поведінки;*

обмежувати застосування так званого контролю перед пересиланням (PSI), який здійснюють приватні фірми;*

застосовувати мінімальні стандарти щодо перевізників та митних агентів і вимагати від них професіоналізму;*

забезпечити прозорість і швидкий перебіг митного огляду, надаючи всім зацікавленим інформацію про формальності, яких слід дотримуватися при перетинанні митного кордону;*

підвищувати рівень митного контролю і спростити процедуру митних відправлень, використовуючи електронні засоби зв'язку між країнами експорту та імпорту;*

забезпечувати вірогідність статистичних даних;*

забезпечувати митні служби відповідним спеціальним обладнанням;*

надавати можливість навчатись і вдосконалювати фахові навички працівникам митниць країн, що розвиваються, в розвинутих країнах, а також через міжнародні організації;*

забезпечувати належну діяльність Всесвітньої митної організації.

Неможливо уявити розвиток митної системи України без імплементації положень найважливіших митних конвенцій, які укладено в рамках діяльності Всесвітньої митної організації, предметом яких є найбільш важливі сфери митного регулювання, а саме:

1. Конвенція про створення Ради митного співробітництва 1950 р. (Україна підписала дану конвенцію у 1992 р. і фактично стала членом даної організації).

2. Митна конвенція про контейнери 1972 р.

3. Міжнародна конвенція про безпеку контейнерів 1972 р.

4. Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з використанням книжки МДП 1975 р. (Україна бере участь з 1995 р.).

5. Конвенція ООН з боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р.

6. Найробійська конвенцію 2000 р.

7. Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (зі змінами) (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 616/2002).

8. Женевська міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 4 липня 2002 р. №616/2002).

9. Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 23.05.2000 № 699/2000).

Положення деяких конвенцій фактично вже використовується Україною. Це, наприклад, Вантажна митна декларація, порядок і метод визначення митної вартості, режим функціонування митних складів.

Україна укладає угоди і з регіональними об'єднаннями. Так, 16 червня 1994 р. було підписано "Угоду про партнерство та співробітництво" з Європейським співтовариством, де в статті 76 "Митниця" було зафіксовано, що метою співробітництва є забезпечення виконання всіх положень, що мають бути прийняті щодо торгівлі на основі взаємної вигоди, та досягнення зближення української митної системи з митною системою Співтовариства.

Співробітництво, зокрема, передбачає:*

обмін інформацією;*

удосконалення методів роботи;*

запровадження об'єднаної номенклатури та єдиного адміністративного документа;*

взаємозв'язок між транзитними системами Співтовариства та України;*

спрощення перевірки та оформлення, які стосуються перевезення товарів;*

підтримку введення сучасних митних систем;*

організацію семінарів і навчальних циклів.

На протязі 1991—2004 років Україною було підписано більше 40 двосторонніх міжурядових угод з іншими державами про взаємну адміністративну допомогу в митних справах. Міжурядові угоди, що базуються на рекомендаціях Світової митної організації, підписано практично з усіма країнами СНД (крім Киргизії), деякими країнами ЄС (Великою Британією, Францією, Австрією, Грецією, Фінляндією, Бельгією, Італією) та іншими країнами світу в галузі попередження, розслідування та припинення порушень митного законодавства.

З числа міжнародних угод, прийнятих у рамках СНД, на багатосторонній основі Україна підписала Правила визначення країни походження товарів від 24.09.1993 р.; Угоду між урядами країн СНД про взаємну допомогу в митних справах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рокоча В. В. Міжнародна економіка. — К.: Таксон, 2000. — Кн. І Міжнародна торгівля: теорія та політика. — 320 с.

2. Рут Френклін Р., Філіленко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — 743 с.

3. Сальваторе Д. Международная економика. — М.: Ин-т внеш. экон. связей и управления, 1998. — 714 с.

4. Сандровеький К. К. Таможенное право в Украине. — К.: Венту-ри, 2000. —208 с.

5. Сберегаев И. А. Справочник по внешнеэкономической деятельности редприятий. — Калининград: Истра, 1999. — 227 с.

6. Світова економіка: Підручник / А. С, Філіпенко, О. I. Рогач, 0.1. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000. — 582 с.

7. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. — К.: УАЗТ, 2000. —598 с.

8. Сиденко В. Р. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку, — К.: АО "ОКО", 1998. — 305 с.

9. Современные международные отношения / Под ред. А. В. Тор-кунова. — М.: Рос. полит, энциклопедия, 1999. — 584 с.

10. Таможенное дело: Словарь-справочник. — СПб: Логос, 1994. — 319с.

11. Таможенное оформление морских грузов / О. М. Ганжин, В. Г. Деркач, П. В. Пашко. — К.: О-во "Знання", КОО, 2003. — 195 с.

12. Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі / За заг. ред. В. Т. Пятницького — К.: УАЗТ, 2001. — 92 с.

13. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.