Економічні наслідки застосування митного тарифу для країни

Використання будь-якого інструменту економічної політики країни передбачає детальне прогнозування наслідків від його застосування. Відповідно до основних законів діалектики наслідки можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Зіставлення позитивних та негативних моментів і визначає ефективність впровадження даного заходу в системі державного регулювання економіки.

Вибір методики застосування конкретного заходу, форми його використання, часу впровадження і под. може залежати як від суб'єкта, що використовує даний захід, так і об'єкта, на який обраний захід спрямовується. Не є винятком і процес використання митного тарифу в системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Спектр поглядів на його застосування завжди поляризується від доцільності його використання лише в конкретній економічній ситуації до недоцільності впровадження митного тарифу стосовно певних товарних груп.

Враховуючи те, що митний тариф є складником ринкової економіки, дослідження його застосування доцільно розглянути через модель кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції, яка використовується при аналізі ефектів, які виникають у результаті взаємодії економічних процесів. Дану модель доцільно використовувати як при аналізі впливу митного тарифу на економіку країни, так і на її окремих суб'єктів (споживачів, національних виробників, фірм-імпортерів, держави).

Як і при розгляді теорії торгівлі, застосування митного тарифу доцільно розглядати в рамках концепції загальної рівноваги, яка передбачає, що будь-які події в економічній системі мають певний взаємозв'язок. Це виявляється в тому, що використання митного тарифу стосовно товарів конкретної галузі впливатиме не тільки на стан даної галузі, а й на економічну ситуацію в цілому. Слід зауважити, що торговельну політику в певній галузі можна аналізувати і без взаємозв'язку з іншими галузями (за умови, що даний взаємозв'язок несуттєвий), тобто в рамках концепції часткової рівноваги. Але якщо, наприклад, використання митного тарифу суттєво впливає на економічну ситуацію в країні, то необхідно звертатися до аналізу загальної рівноваги.

Дослідження наслідків використання митного тарифу як інструменту торговельної політики доцільно почати із впливу імпортного мита на економіку країни в цілому. При цьому слід зауважити, що на даний взаємозв'язок впливає як рівень розвитку економіки країни, так і її залежність від світової системи господарювання. Існує специфіка впливу митного тарифу на економіку малої і великої країни. При цьому під малою або великою державою розуміють не масштаби країни, а її вплив на міжнародну торгівлю через вартісні важелі.

Малою вважається країна, якщо в результаті зміни її попиту на імпортні товари світові ціни не змінилися. І навпаки, країна визнається великою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари зумовлює зміни світових цін, тобто великою вважається країна, яка може реально впливати на умови торгівлі, відповідно до яких вона здійснює торговельний облік зі своїми партнерами.

Аналіз впливу митного тарифу на економіку як малої, так і великої країни доцільно з методологічної точки зору здійснювати в три етапи: автаркічна система господарювання; політика "вільної торгівлі"; обмеження торгівлі через застосування митного тарифу.

Автаркічна система господарювання передбачає вироблення і споживання товару в межах країни в повній ізоляції від світового господарства, тобто йдеться тільки про національні товари, оскільки імпорт відсутній. Митний тариф запроваджується з єдиною метою захисту національного ринку від ввезення іноземних товарів і, відповідно, виконує виключно протекціоністську функцію, тобто у своїй основі він є заборонним.

Наведений графік (рис. 4.1) характеризує загальну рівновагу в малій країні з виробництва і споживання конкретного товару, тобто точка Охарактеризує загальну рівновагу виробництва і споживання товару в малій країні за умов автаркії точкою суспільної кривої байдужості, яка визначає максимально можливий рівень споживання за наявних виробничих можливостей. Саме вона визначає максимально сприятливий економічний стан як для споживачів, так і для виробників. Іншими словами, за умов автаркії виробляється OQрівн товару за ціною ОРрівн, і споживається стільки ж товару за такою ж ціною.

Рис. 4.1. Модель рівноваги попиту і пропозиції товару за умов автаркії (мала країна)

Включення країни до світової системи господарювання зумовлює появу на національному ринку товарів іноземного виробництва, тобто країна починає імпортувати певний товар, оскільки його ціна на світовому ринку Pc нижча, ніж ціна рівноваги на внутрішньому ринку Рв за умов автаркічної моделі господарювання.

Проаналізуємо дану ситуацію за допомогою графіка. Оскільки малій країні світовий ринок може запропонувати будь-яку кількість даного товару за ціною Рс, крива пропозиції матиме вигляд горизонтальної прямої Sc, яка визначає обсяги товару, що буде споживатися на даному ринку як за рахунок власного, так і за рахунок іноземного виробництва. При цьому очевидно, що на внутрішньому ринку малої країни національна ціна дорівнюватиме Рв внаслідок конкуренції між національними й іноземними товарами. Оскільки споживач віддаватиме перевагу більш дешевим імпортним товарам, то національні виробники будуть змушені знизити ціни на свої товари, щоб витримати конкуренцію і не втратити потенційного споживача, тобто ціна буде дорівнювати світовій ціні Рс.

Крива попиту (рис. 4.2) віддзеркалює потребу вітчизняних споживачів Qd (70) за ціною $ 80 за одиницю. При цьому зберігається закономірність: чим більша ціна на даний товар, тим менший попит. На кривій попиту величина попиту товарів характеризується точкою G. Вітчизняні виробники виробляють за даною ціною тільки Qs (ЗО) одиниць товару, що позначено точкою F на кривій пропозиції. Чим більша ціна товару на національному ринку, тим вигідніше національним виробникам виробляти і реалізовувати даний товар. Різниця - (Qd - Qs) буде відшкодована імпортом. Він становитиме 70 - 30 = 40 одиниць товару. Якщо діє домінуюча у світі ціна, то частина вітчизняного попиту задовольнятиметься вітчизняними виробниками, що складатиме ЗО одиниць, а частина — іноземними — 40 одиниць.

На підставі викладеного доходимо таких висновків: * політика "вільної торгівлі" в країні зумовлює збільшення попиту на даний товар. З 50 одиниць він збільшиться до 70 одиниць;*

у результаті конкуренції з боку іноземного виробника національний виробник зменшить своє виробництво на 20 одиниць

50 - 30 = 20;*

за вільної торгівлі ринкова ціна товару знизиться з 100 дол. до 80 дол., що суттєво для споживачів (при купівлі товару вони економлять 20 дол. на одиниці);*

за даною ціною (80 дол. за одиницю) країна має імпортувати 40 одиниць товару для того, щоб задовольнити попит на національному ринку.

Безперечно, висновки невтішні для національних виробників, і тому їх реакцію на дану ситуацію легко прогнозувати: вони намагатимуться створювати певні перешкоди для імпорту товарів з метою захисту від іноземної конкуренції, застосовуючи певні інструменти, одним з яких є введення імпортного мита на іноземні товари.

Рис. 4.3. Вплив імпортного тарифу на економіку малої країни

На рис. 4.3 графічно проілюстровано наслідки від введення імпортного тарифу на ввезені товари. Так, за ціною 90 дол. (80 дол. ціна іноземного виробника + 10 дол. мито на кордоні) імпортери готові реалізувати на внутрішньому ринку товар. Отже, нова ціна товару, включаючи тариф на внутрішньому ринку, становитиме 90 дол., тобто буде вищою за світову ціну (80 дол.), що сприятиме зростанню вітчизняного виробництва. Імпортний тариф забезпечує захист ринку, надаючи змогу вітчизняним фірмам виробляти продукцію з граничними витратами, які перевищують світову ціну. Таким чином, з точки зору виробництва імпортний тариф дискримінує іноземців на користь вітчизняних виробників. Він діє подібно до субсидій вітчизняним виробникам товарів.

У результаті запровадження імпортного тарифу попит на даний товар на національному ринку знизиться з Qd до Qd1 і становитиме 60 одиниць товару. Вітчизняне виробництво збільшиться з Qs до Qs1 тобто національні виробники будуть виробляти не 30 одиниць товару, як було при вільній торгівлі, а 40 одиниць.

Імпорт відповідно зменшиться. Якщо при вільній торгівлі він становив Qd - Qs = 70 - 30 = 40 одиниць товару, то із впровадженням мита ця величина зменшиться з Qd - Qs = 60 - 40 = 20 одиниць товару.

Щодо попиту дана ціна змушує споживачів скорочувати свої витрати на купівлю імпортних товарів, надаючи перевагу товарам національного виробництва, оскільки вони будуть дешевші. Попит падає з Qd до Qd, споживання змішується вздовж кривої попиту від точки G до точки С. Для споживачів введення імпортного тарифу має, безумовно, негативні наслідки, тому що тариф виконує функції, аналогічні податку на товари. Споживачі сплачують більш високу ціну за товари, які вони продовжують купувати на національному ринку. Приріст ціни дорівнює добутку 10 дол. на кількість Qd, що на графіку відповідає площині прямокутника ZLCH.

До оподаткування імпорту митним тарифом надлишки споживання складали a + b + c + d+ e+ f+g, тобто споживачі могли купувати товари в будь-яких кількостях, які обмежувались кривою сукупної внутрішньої і зовнішньої пропозиції і кривою внутрішнього попиту. Крива пропозиції після оподаткування імпорту митним тарифом перемістилась догори на величину тарифу, і надлишки споживання обмежилися сегментами е + / + g. Втрата надлишків споживання склала величину а + Ь + с