Дохід від запровадження митного тарифу надходить державі і дорівнює добутку імпорту (Qd - Qs) на ставку митного тарифу (10 дол.) або величині с (площа прямокутника ІЕСН). Даний економічний ефект від впровадження імпортного мита можна назвати фіскальним ефектом відповідно до функції, яку виконує мито в даній ситуації: у зарубіжній економічній літературі він має назву ефекту доходів (revenue effect). Фіскальний ефект не є втратою для економіки країни, але втрачають споживачі, оскільки він надходить до бюджету держави, тобто відбувається перерозподіл доходів з приватного сектору до державного. Трансферт держава використовує на свій розсуд. Ці кошти можуть спрямовуватись як на розв'язання економічних проблем, покриття дефіциту державного бюджету чи платіжного балансу, так і соціальних — підвищення заробітної плати державним службовцям чи виплати малозабезпеченим верствам населення.

Безумовно, збільшені платежі споживачів частково йдуть і на збільшення прибутку національних фірм. Даний трансферт характеризує площина трапеції ZLEF, що на графіку позначено а. Вітчизняні фірми отримують більш високі прибутки від свого початкового випуску продукції (Qs), і привласнюють різницю між ціною і граничними витратами при зростанні обсягів виробництва (Qs1 — Qs), що виникли внаслідок введення митного тарифу, отже, споживачі куплять 40 одиниць товару за ціною 90 дол., тобто витратять 3600 дол. За відсутності митного тарифу 40 одиниць товару коштували б 3200 дол.

Отже, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом національні виробники отримають 3600 - 3200 = 400 дол. додаткових доходів. Даний економічний ефект отримав назву виробничого ефекту і відноситься до ефекту перерозподілу (redistribution effect).

Водночас варто зауважити, що не всі додаткові доходи є прибутком національних компаній, тому що в разі збільшення обсягів виробництва збільшаться і витрати виробництва, що на графіку позначено величиною Ь або (40 - 30) х 10/2 дол. = 50 дол., тобто чистий дохід виробників становитиме 80 - 50 = 30 дол. Даний прибуток, або рента, і є предметом зацікавленості національних виробників, конкуруючих з імпортом продукції при введенні митного тарифу.

Однак суспільство від даного доходу не має однозначних переваг, оскільки цей прибуток є лише переходом доходу від споживачів до національних виробників.

Крім того, слід зауважити, що збільшення поставок на внутрішній ринок товарів національного виробництва не компенсує скорочення імпорту. Якщо імпорт зменшився на величину (Qs— Qs1) + (Qd – Qd1), то збільшення надходжень національного виробництва дорівнює лише величині (Qs1 - Qs).

Заштрихована ділянка FEI (величина Ь) відповідає витратам суспільства, тобто характеризує виробничий ефект, який у зарубіжній економічній літературі отримав назву ефекту захисту (protective effect). Частина збільшених платежів споживачів підтримує малоефективне національне виробництво. Неефективність виробництва означає, що граничні витрати на виробництво одиниці товару всередині країни значно перевищують ціну купівлі даного товару на світовому ринку. Сумарний надлишок вітчизняних граничних витрат над світовою ціною (трикутник b) — це соціальні втрати, зумовлені введенням тарифу.

На графіку витрати на збільшення національного виробництва товару з ЗО до 40 штук позначаються вздовж кривої S0 з 80 дол. до 90 дол. за одиницю. Водночас таке збільшення пропозиції може бути досягнуто за рахунок поставки з-за кордону додаткових 10 шт. товару за ціною 80 дол. Таким чином, втрати економіки складають 90-80 дол. = 10 дол. за кожну одиницю товару (трикутник FEI).

Збиток від введення митного тарифу покривають споживачі і суспільство, що пояснюється тим, що додаткові ресурси, які надходять до галузі, що захищається тарифом, можна було б використати ефективніше в інших секторах економіки.

Водночас у споживачів існують додаткові витрати — ділянка HCG (рис. 4.3). Це втрати надлишку споживача, що виникли внаслідок зниження споживання з Qd до Qd1. В економічній літературі даний ефект отримав назву ефекту споживання (consumpti effect). У нашому прикладі він дорівнює величині d або 70 - 60 х 10/2 = 50 дол.

Граничну вартість кожного додаткового товару для споживачів характеризує крива попиту. Граничні витрати суспільства задані світовою ціною. Коли гранична вартість товару переходить граничні витрати, скорочення споживання збільшує втрату споживача. Ці втрати аналогічні відходам у виробництві.

Таким чином, у результаті оподаткування імпорту митним тарифом виникають дві групи економічних ефектів:*

ефекти перерозподілу;*

ефекти втрат.

У результаті дії першої групи ефектів відбувається перерозподіл коштів:

¦ фіскальний ефект (від споживачів до держави), інколи його називають ефект доходу;

¦ виробничий ефект — це ефект перерозподілу (від споживачів до національних виробників).

До другої групи ефектів відносяться чисті втрати малої країни від застосування митного тарифу на імпорт товару (це ефекти захисту і споживання).

Як було зазначено, вплив митного тарифу на розвиток економічної ситуації у великій країні має свої особливості. Це зумовлюється насамперед монопольним становищем країни на даному ринку товарів. У даному випадку метою застосування імпортного мита буде не фіскальна функція митного тарифу, а обмеження закупівлі іноземних товарів з метою зменшення ціни імпорту.

Велика країна з монопольним правом на даному ринку товару, обмежуючи імпорт за допомогою митного тарифу, суттєво знижує сукупний попит на даний товар, у результаті чого постачальники змушені знижувати ціни. Падіння цін на імпортні товари за постійного рівня цін на експортні товари сприяє покращанню умов торгівлі для даної країни.

Але слід зауважити, що і велика країна може розраховувати на позитивний ефект імпортного тарифу, тільки за умови, якщо він не перекривається негативними наслідками від введення мита.

Проаналізуємо вплив імпортного мита на економіку великої країни, використовуючи попередню методику, тобто дослідження провадитиметься поетапно, як і при аналізі впливу митного тарифу на економіку малої країни.

Рис. 4.4. Модель рівноваги попиту і пропозиції товару за умов автаркії (велика країна)

Аналіз моделі рівноваги рис. 4.4 за умов автаркії свідчить, що велика країна виробляє 50 одиниць товару, і при цьому весь вироблений товар споживається на національному ринку за ціною 100 дол. Точка W характеризує виробництво і споживання товару у великій країні, лінія Sо є кривою внутрішньої пропозиції, а лінія D0 — крива внутрішнього попиту (за заданих умов повної ізоляції країни від конкуренції товарів іноземного виробництва).

Припустимо, що уряд країни почав провадити політику лібералізації економіки. Ринок заполонили товари іноземного виробництва за ціною нижчою Рс = $ 80, ніж внутрішня ціна Рв = $ 100.

Оскільки світовий ринок може реалізувати в даній країні тільки певну кількість товару за ціною Рс то при зменшенні ціни пропозиція товару також зменшиться (що на рис. 4.5 зображено кривою S1)

Рис. 4.5. Виробництво, споживання та імпорт товару при вільній торгівлі (велика країна)

При цьому слід зауважити, що лінія кривої пропозиції не може виходити з початку осі координат як це зафіксовано в окремих економічних виданнях оскільки у такому випадку втрачається економічна суть графіка, тому що не може бути товару за нульовою ціною.

Крива характеризує обсяг товару, який можуть купити споживачі великої країни як у національних, так і в іноземних виробників. При цьому доцільно акцентувати увагу на відмінній особливості моделі впливу імпортного мита на економіку малої і великої країни. Якщо в малій країні ціна не змінюється від скорочення обсягів імпорту, то в моделі з великою країною світова ціна прямо залежить від кількості товару, який закуповується великою країною. Рівновага попиту і пропозиції в умовах вільної торгівлі буде досягнута в точці G, у якій обсяг попиту на товар становитиме величину Q(^, тобто 70 одиниць товару, а внутрішня пропозиція становитиме тільки 30 одиниць товару Qs. Різниця між внутрішнім попитом і внутрішньою пропозицією задовольнятиметься за рахунок імпорту товарів Qd - Qs = 70 - ЗО - 40 одиниць товару.

У даній ситуації вплив конкуренції іноземних товарів спрогнозувати неважко. Внутрішня ціна на товари Рв 100 дол. зменшиться до рівня світової ціни Рс, тобто становитиме 80 дол. за одиницю товару. Сукупний попит на товар зросте до 70 одиниць, при цьому національні виробники скоротять своє виробництво з 50 одиниць, які вироблялись в умовах автаркії, до 30 одиниць.

Як і в першому випадку, дана ситуація зумовить вкрай негативну реакцію з боку національних виробників, які всіма способами будуть лобіювати введення імпортного мита на іноземні товари. Спробуємо спрогнозувати наслідки введення митного тарифу на економіку великої країни за допомогою графіка (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Вплив митного тарифу на економіку великої країни

Як було зазначено вище, використання великою країною імпортного мита впливає на рівень світових цін. У даній ситуації падіння обсягів імпорту зумовлює пониження ціни, що при постійній ціні на експорт означає покращання умов торгівлі для великої країни.

Внаслідок введення митного тарифу внутрішня ціна імпортного товару зросте на розмір мита, крива сукупної пропозиції S1зміститься догори на величину тарифу і буде відповідати рівню S2 (криві S1 і S2 розташовані не паралельно одна одній, а під певним кутом). Це пов'язано зі специфікою застосування різних видів мита (адвалорного, специфічного, комбінованого, змішаного).

При використанні адвалорного мита зміна ціни зумовлює зміни розміру митних платежів, оскільки базою оподаткування