Після введення митного тарифу на ринку встановлюється нова рівновага, якій на графіку відповідає точка С. Наслідком2 цього стане збільшення національного виробництва Qs1 до Qs2 , а також скорочення внутрішнього споживання з Qd1 до Qd2 . Існуюча різниця між внутрішнім споживанням і внутрішньою пропозицією задовольнятиметься за рахунок імпорту, який також скоротиться з величини Qd1 – Qs2 до Qd2 – Qs2.

Аналіз втрат від введення митного тарифу у великій країні свідчить, що вони мало чим відрізняються від втрат, які зумовлені запровадженням тарифу в малій країні. Тобто втрати споживача будуть становити величину a+b+c+d. За допомогою графіка можна проаналізувати економічні ефекти втрат та перерозподілу, які на рис. 4.1.6 представлені сегментами b і d. Виробничий ефект b, — це втрати в результаті зменшення економічної ефективності національного виробництва порівняно із закордонними, а ефект споживання d— втрати в результаті скорочення внутрішнього споживання. Ефект перерозподілу представлено сегментом а і означає перерозподіл доходів від споживачів до національних виробників конкуруючої з імпортом продукції.

Отже, на думку автора, вплив митного тарифу на економіку як малої, так і великої держави за розглянутими ефектами ідентичний.

Проаналізуємо фіскальний ефект. Він розраховується як добуток обсягу імпорту на величину митного тарифу. На рис. 4.6 — це сегменти с і е, що у вартісному виразі становить 40 дол. Як суттєвий бар'єр на шляху до ринку митний тариф змушує іноземного виробника знизити свої ціни, покращуючи тим самим умови торгівлі для великої країни. У результаті цього величина приросту цін у великій країні менша за величину самого тарифу. Таким чином, складниками фіскального ефекту для великої країни є ефект внутрішнього доходу і ефект умов торгівлі. При цьому під ефектом внутрішнього доходу (demestic revenum effect) розуміють перерозподіл доходів від споживачів на даному ринку до бюджету великої країни, а ефект умов торгівлі (terms-of-trade effect) — це перерозподіл доходів від іноземних виробників до бюджету великої країни.

Отже, застосування імпортного мита великою країною зумовило скорочення обсягів імпорту, що, у свою чергу, вплинуло на зниження світової ціни Рс1. Це означає, що ефект умов торгівлі в розмірі Рс х Рс1 входить до загального фіскального ефекту за рахунок іноземного виробника. А ефект внутрішніх ; доходів, який також входить до загального фіскального ефекту за рахунок перерозподілу коштів від споживача до держави, становитиме Рс1 * Рc+t на кожну одиницю товару, що менше від розміру імпортного мита. У сукупності дані два ефекти за вартістю будуть збігатись з імпортним митом, але перший з них сплачуватимуть споживачі на даному ринку, а другий — іноземні постачальники.

Отже, у випадку з великою країною імпортний тариф може позитивно впливати на економіку країни через ефект умов торгівлі — е. Водночас слід зауважити, що виробничий ефект b і ефект споживання d завжди вшивають негативно на економічну ситуацію в країні.

З метою визначення впливу від введення імпортного мита на економіку держави необхідно порівняти абсолютні розміри приросту в результаті ефекту умов торгівлі із сукупними втратами, які виникають від вищезазначених ефектів.

Так, якщо е > b + d, то застосування імпортного мита вважається доцільним, оскільки ефект від покращання умов торгівлі значно перевищує втрати від використання тарифу. Тобто економічна ситуація в результаті введення імпортного мита значно покращиться.

Якщо е = b + d то це свідчить про врівноваженість виграшу і втрат, тобто економічна ситуація в країні від введення імпортного мита не зміниться.

Якщо е < b + d то йдеться про неефективність використання імпортного тарифу як інструменту зовнішньоторговельної політики держави, тобто країна втратила більше, ніж виграла від впровадження імпортного тарифу, і економічна ситуація в країні у результаті введення митного тарифу погіршиться.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дернберг Ричард Л. Международное налогообложение: Пер. с англ. —М.: ЮНИТИ. 1997. —375 с.

2. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ.— 6-е изд. — М.: Дело ЛТД 1994. —784 с.

3. Дудчак В. I., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. —310 с.

4. Ершов А. Д. Основы управления и организации в таможенном деле. — СПб, 1999. — 213 с.

5. Ершов А. Д. Международные таможенные отношения. — СПб, 2000. —207с.

6. Єгоров А. Б., Шейко А. П. Энциклопедия таможенного дела: В 2 т.—Львов: МЕТА, 1996.

7. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посіб. — К.: КНЕУ. 2001. — 248 с.

8. Зельниченко О. І., Михайлов В. І., Тихонова Н. П. Митна справа. — К.: Київ. держ. торг.- екон. ун-т, 2000. — С. 8.

9. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /1. В. Баїрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. — Дніпропетровськ, ДФЕІ, 2002 — 580 с.

10. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. — Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учеб. пособие ля вузов. — М.: Междунар. отношения, 1998. — 416 с.

11. Козырин А. Таможенные режимы. — М.: Статут, 2000. — 247 с.

12. Козырин А. Н. Таможенное право России. Общая часть. — М.: Наука, 1995. —234с.