Результатом Уругвайського раунду стала Нова редакція Кодексу щодо субсидій і компенсаційного мита, в якому регулюється дві групи питань: правила застосування компенсаційного мита і правила використання субсидій. Щодо застосування компенсаційного мита, то кодекс значно розширив статтю VI ГАТТ і доповнив положенням щодо субсидій. У Новій редакції кодексу розмежовуються експортні субсидії і субсидії, які використовуються в країні як інструмент економічної і соціальної політики. Останнє є дуже важливим для країн з перехідною економікою.

В економічно розвинутих країнах світу застосування митного тарифу як обмежувального заходу при регулюванні зовнішньоторговельних операцій є одним із найбільш поширених методів конкурентної боротьби на світовому ринку. Це дає змогу чинити тиск на одні країни, обкладаючи їхні товари додатковими видами мита або високими митними ставками, і надавати пільги іншим, прив'язуючи їх цим до свого ринку, а також провадити дискримінаційну торговельну політику, створюючи митні зони і союзи.

Використання Україною методів боротьби за світові ринки і захисту свого національного ринку відбувається з певним запізненням, що за умови трансформації економічної системи завдає економіці країни значних втрат. Крім того, вступ України до міжнародних економічних організацій призведе до звуження інструментарію для регулювання зовнішньоторговельних операцій, особливо в частині застосування митно-тарифних регуляторів.

У даному разі відпрацювання механізму застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита дає змогу не тільки розв'язувати окремі локальні проблеми, але й створити ефективну систему захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції як іноземних виробників, так і національних підприємств, які зацікавлені в нарощуванні монополістичних тенденцій, що суперечить загальноекономічним інтересам країни. Тому, на нашу думку, механізм застосування особливих видів мита має стати підґрунтям тарифної системи захисту національного ринку від іноземної економічної інтервенції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Борисов К. Г. Международное таможенное право. — М.: Изд-во РУДН, 1997, —224 с.

2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — 241 с.

3. Владимиров К. Н., Бардачова В. Ю. Митне регулювання: Навч. посів. — 2-ге вид. — Херсон: Олді-плюс, 2002. — 336 с.

4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия / Под ред. А. Е. Стровского. — М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1996.

5. Внешнеэкономический толковый словарь. — М.: Инфра-М, 2000. —512 с.

6. Волосович С. В. Мито та митні платежі. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. — 84 с.

7. Гамидулаев С. И., Кулешов А. В. Пособие для декларанта. Таможенные процедуры / Под общ. ред. А. Н. Мячина. — СПб: Питер, 2003.— 443с.

8. Горбатовский Н. Таможенное оформление и контроль: Рос. Федерация // Закон. — 1993. — 312с.

9. Грачев Ю. И. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. — М.: Бизнес-школа, Интел-Синтез, 2000. — 544 с.

10. Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. —К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001—488 с.

11. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. — 78 с.