їх пільгового статусу. Так, надходження від митних органів у 1999 р. становили 4,74 млрд грн, що становило 25 % реальної частини доходів країни. За нашими підрахунками, поновлення пільг для спільних підприємств у 1999 р. зменшило бюджетні надходження на 8 млрд грн, а коли б митні платежі нараховувались не умовно, то бюджет отримав би 13 млрд грн.
Наслідки політики держави у сфері митного регулювання (обмеження чи стимулювання) імпорту в періоді, що аналізувався, засвідчують, що зміни у ставках мита та зміни обсягів імпорту були неадекватними.
Отже, доходимо висновку, що обсяги імпорту переважно змінювались не завдяки цілеспрямованим заходам держави у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а під дією певних факторів, а також власних мотивів тих чи інших суб'єктів регулювання, які здійснювали державну політику в даному періоді. Тому формування чинного на певний відрізок часу митного тарифу має провадитись виходячи не лише з економічних інтересів окремих суб'єктів господарювання, а й з урахуванням загальнодержавних інтересів залежно від реального стану економіки країни, тобто необхідно враховувати такі фактори, як конкурентоспроможність вітчизняної продукції, можливість внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступінь дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної значущості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій. Водночас варто зауважити, що врахування цих чинників може призвести до відхилення від наведеної вище базової схеми побудови тарифу. Періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу повинна визначатись на базі динаміки розвитку економіки країни.
ЛІТЕРАТУРА
1. Борисов К. Г. Международное таможенное право. — М.: Изд-во РУДН, 1997, —224 с.
2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — 241 с.
3. Владимиров К. Н., Бардачова В. Ю. Митне регулювання: Навч. посів. — 2-ге вид. — Херсон: Олді-плюс, 2002. — 336 с.
4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия / Под ред. А. Е. Стровского. — М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1996.
5. Внешнеэкономический толковый словарь. — М.: Инфра-М, 2000. —512 с.
6. Волосович С. В. Мито та митні платежі. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. — 84 с.
7. Гамидулаев С. И., Кулешов А. В. Пособие для декларанта. Таможенные процедуры / Под общ. ред. А. Н. Мячина. — СПб: Питер, 2003.— 443с.
8. Горбатовский Н. Таможенное оформление и контроль: Рос. Федерация // Закон. — 1993. — 312с.
9. Грачев Ю. И. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. — М.: Бизнес-школа, Интел-Синтез, 2000. — 544 с.
10. Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. —К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001—488 с.
11. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. — 78 с.