учасники угоди або їхні посадові особи є близькими родичами;—

обидва учасники угоди перебувають під безпосереднім або посереднім контролем третьої юридичної чи фізичної особи;—

учасники угоди спільно контролюють, безпосередньо або посередньо третю особу.

Водночас в Угоді з митної оцінки зазначається, що існування взаємозв'язку не є достатньою умовою для відмови для існуючої митної оцінки на базі ціни, вказаної в контракті або рахунку-фактурі. До тексту Угоди включено конкретні застереження, що зменшують можливості використання з митними цілями до поставок товарів за внутрішньо-фірмовими каналами транснаціональних корпорацій інших методів оцінки.

У митній практиці трапляються випадки, коли неможливо визначити вартість угоди, а саме:

а) ввезені товари не є предметом продажу;

б) продаж товарів пов'язаний з обмеженнями, що стосуються користування або розпорядження ввезеними товарами;

в) продаж супроводжувався певними умовами, внаслідок чого реальна вартість товарів не може бути визначена або відсутня необхідна інформація для розрахунку відповідних поправок до ціни і здійснення її коригувань;

г) продаж здійснений між взаємозалежними сторонами за таких умов: залежність сторін вплинула на розмір ціни, і цей факт неможливо спростувати; ціна товарів значно відрізняється від перевірочної (орієнтовної) вартості або відсутня перевірочна вартість з метою порівняння.

При здійсненні вартісної оцінки товару необхідно враховувати знижки, якщо вони були передбачені зовнішньоекономічним контрактом. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов поставки та умов платежу, взаємовідносин з покупцем, кон'юнктури ринку в момент укладання угоди. Найбільш розповсюдженими видами знижок є: спеціальна, загальна, прогресивна, дилерська, знижка "сконто", бонусна, сезонна.

Знижки, які не були передбачені зовнішньоекономічним контрактом та не зазначаються у комерційному рахунку, як правило, при здійсненні вартісної оцінки товарів не беруться до уваги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дернберг Ричард Л. Международное налогообложение: Пер. с англ. —М.: ЮНИТИ. 1997. —375 с.

2. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ.— 6-е изд. — М.: Дело ЛТД 1994. —784 с.

3. Дудчак В. I., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. —310 с.

4. Ершов А. Д. Основы управления и организации в таможенном деле. — СПб, 1999. — 213 с.

5. Ершов А. Д. Международные таможенные отношения. — СПб, 2000. —207с.

6. Єгоров А. Б., Шейко А. П. Энциклопедия таможенного дела: В 2 т.—Львов: МЕТА, 1996.

7. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посіб. — К.: КНЕУ. 2001. — 248 с.

8. Зельниченко О. І., Михайлов В. І., Тихонова Н. П. Митна справа. — К.: Київ. держ. торг.- екон. ун-т, 2000. — С. 8.

9. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /1. В. Баїрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. — Дніпропетровськ, ДФЕІ, 2002 — 580 с.

10. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. — Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учеб. пособие ля вузов. — М.: Междунар. отношения, 1998. — 416 с.

11. Козырин А. Таможенные режимы. — М.: Статут, 2000. — 247 с.

12. Козырин А. Н. Таможенное право России. Общая часть. — М.: Наука, 1995. —234с.