практично неможливий через різке зниження рентабельності операцій, оскільки вартість, наприклад телевізора після сплати всіх митних платежів збільшилась на 70—80 %. За існуючої платоспроможності населення основним наслідком підвищення роздрібної ціни стало падіння обсягів реалізації імпортних телевізорів. Але досить стабільний попит на дану товарну групу стимулює імпортерів до пошуку шляхів мінімізації митних платежів.
Діапазон дій у даному напрямі коливається від прямої контрабанди, завезення готової продукції під виглядом комплектуючих, розмитнення через підприємства, що мають пільги до напівлегального складання імпортної електроніки. Реакція суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на систему державного регулювання даного ринку досить гнучка; якщо посилюється боротьба з контрабандою, то вектор дій зміщується в бік складання, якщо напрям дії контролюючих органів зміщується в бік місцевого складання, то акцент зміщується до контрабанди.
Таким чином, результати дослідження свідчать про досить низьку ефективність застосування даного заходу. По-перше, значних збитків зазнала держава, бо в результаті зменшення легального імпорту скоротилися податкові надходження. По-друге, основні збитки понесли невеликі фірми, які не змогли відреагувати на дану ситуацію через відсутність достатніх фінансових коштів чи лобістських структур в органах державної влади. По-третє, значно погіршилось конкурентне середовище, тому що великі фірми спочатку налагодили імпорт побутової техніки через спільні підприємства чи благодійні фонди, а потім організували велико-вузлове складання в Україні.
Відміна мінімальної митної вартості у 2000 р. також не дала бажаного результату. Очікуване зниження ціни на дані товари не відбулося з таких причин: підприємства не зацікавлені в зменшенні маржі; правила гри на даному ринку визначаються кількома великими фірмами, які не зацікавлені у зниженні рівня рентабельності; митний тариф на телевізори розраховується залежно від розміру діагоналі екрана, тому мінімальна митна вартість впливає тільки на суму податку на додану вартість; складання електроніки є досить рентабельними операціями, що пов'язано не тільки з дешевою та кваліфікованою робочою силою, а й з географічним положенням України: з одного боку, східні країни, які є основним джерелом комплектуючих, і ринок збуту готових виробів, оскільки існує режим "вільної торгівлі" між країнами СНД, — з іншого. І головне, що легальні операції не можуть конкурувати з нелегальними через існуючий податковий тягар.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дернберг Ричард Л. Международное налогообложение: Пер. с англ. —М.: ЮНИТИ. 1997. —375 с.
2. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ.— 6-е изд. — М.: Дело ЛТД 1994. —784 с.
3. Дудчак В. I., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. —310 с.
4. Ершов А. Д. Основы управления и организации в таможенном деле. — СПб, 1999. — 213 с.
5. Ершов А. Д. Международные таможенные отношения. — СПб, 2000. —207с.
6. Єгоров А. Б., Шейко А. П. Энциклопедия таможенного дела: В 2 т.—Львов: МЕТА, 1996.
7. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посіб. — К.: КНЕУ. 2001. — 248 с.
8. Зельниченко О. І., Михайлов В. І., Тихонова Н. П. Митна справа. — К.: Київ. держ. торг.- екон. ун-т, 2000. — С. 8.
9. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /1. В. Баїрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. — Дніпропетровськ, ДФЕІ, 2002 — 580 с.
10. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. — Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учеб. пособие ля вузов. — М.: Междунар. отношения, 1998. — 416 с.
11. Козырин А. Таможенные режимы. — М.: Статут, 2000. — 247 с.
12. Козырин А. Н. Таможенное право России. Общая часть. — М.: Наука, 1995. —234с.