товарних груп недоцільно, тим більше, що дана продукція не може бути вироблена в Україні через певні кліматичні відмінності, а попит на неї існує. Це призводить до того, що фірми, які реалізують дану продукцію, здійснюють розмитнення вантажів через посередників, які мають митні пільги, що зумовлює суттєві втрати Державного бюджету.
Тому, з нашої точки зору, необхідно значно знизити мінімальну вартість використовуваної комбінованої ставки, особливо щодо тих товарних позицій, які неможливо задовольнити за рахунок національного виробника. Крім того, недоцільно настільки диференціювати мінімальну митну вартість.
В Україні комбіновані ставки мита почали застосовуватися з другої половини 1995 р. Так, з 19 прийнятих у 1996 р. постанов, якими вносились зміни до Єдиного митного тарифу, в 13 запроваджувалися комбіновані ставки ввізного мита. В основному вони встановлені на сільськогосподарську і харчову продукцію, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відеотехніку та інші види високоліквідних товарів, які, як правило, є традиційними об'єктами заниження митної вартості.
Змішане мито застосовується дуже рідко. Як правило, лише з протекціоністськими цілями, навіть в більшій мірі дискримінаційними, тобто з метою блокування імпортного товаропотоку конкретної групи товарів або товарів з конкретної країни. За умов, коли головною тенденцією розвитку світової системи господарювання стала глобалізація економічних процесів, змішане мито як інструмент тарифної політики використовує досить обмежене коло країн.
Водночас слід зазначити, що не тільки країни, які розвиваються, використовують даний інструмент зовнішньоторговельної політики для захисту свого національного ринку, але й промислово розвинуті країни запроваджують даний захід. Так, США застосовує змішане мито при імпорті кухонних ножів на американський ринок.
Розглянемо механізм нарахування даного виду мита. Змішане мито — це одночасне застосування як специфічної, так і адвалорної ставки відносно одного виду товару, тобто до основної ставки, яка нараховується на одиницю товару, додають мито, яке нараховується з ціни.
Як приклад можна навести тариф, який дорівнює 15 % від митної вартості товару, плюс 70 дол. США за одну тонну ваги даного товару. Нехай митна вартість товару складає 3000 дол. США за одну тонну. Тоді змішаний митний тариф на цей товар буде дорівнювати: 450 дол. США (адвалорна частина) + 70 дол. США (специфічна частина) = 520 дол. США (за тонну). Адвалорний еквівалент комбінованого тарифу в даному випадку буде 17,3 %. Механізм дії змішаного мита ілюструє рис. 3.12.
Рис. 3.12. Механізм дії змішаного мита
Крива пропозиції при дії змішаного мита (5Г) є більш вертикальною, ніж при застосуванні інших видів мита, що свідчить не стільки про збільшення дохідної частини надходжень від імпорту, скільки про захисну домінанту при використанні даного виду мита.
На нашу думку, некоректно ототожнювати комбіноване та змішане мито, оскільки механізми нарахування за цими видами зовсім різні. Якщо при нарахуванні комбінованого мита використовується або адвалорна ставка, або специфічна залежно від суми нарахування, то при нарахуванні змішаного мита обов'язково застосовується як перша, так і друга ставки.
Підсумовуючи дослідження щодо систематизації митного тарифу залежно від способу нарахування, доходимо таких висновків:
1. Адвалорне мито є фіскально-регулятивним, оскільки насамперед воно є інструментом податкових функцій, а потім регулятивних.
2. За характером функціонування специфічне мито є регулятивно-фіскальним, оскільки фіскальний тиск на імпорт при його використанні значно менший, ніж адвалорного. і воно в більшій мірі стимулює імпорт.
3. Комбіноване мито є протекціоністсько-фіскальним, тому що застосовується не тільки з метою захисту національного ринку, але і як засіб протидії за зниження фіскального ефекту.
4. І, нарешті, змішане мито є дискримінаційно-протекціоністським відносно імпорту, оскільки створює значні торговельні перешкоди, передовсім цінові, для товарів іноземного виробництва. Графічно дані закономірності віддзеркалює рис. 3.13.
Рис. 3.13. Механізм дії митного тарифу залежно від способу нарахування
Так, при застосуванні специфічного мита відбувається незначне зміщення кривої позиції що свідчить про зменшення національного ринку споживання до розміру О/. Використання ж адвалорного мита зумовлює значне зміщення кривої пропозиції вгору Јй, тобто ринок споживання зменшується на величину (З^.
Зміщення кривої пропозиції при використанні комбінованого та змішаного мита вздовж кривої попиту вверх змінює положення точки рівноваги що свідчить про значне скорочення ввезення товарів до країни, яке, у свою чергу, скорочує національний ринок споживання з товарної групи, відносно якої застосовуються дані види мита.
Отже, залежно від застосування того чи іншого виду мита відбувається скорочення імпорту: незначні зміни зумовлені впливом специфічного мита, досить суттєве скорочення імпорту зумовлює вплив адвалорного мита і практично блокуючі ефекти мають місце від запровадження комбінованого та змішаного видів мита. Простежується також і певна залежність між зміною способу нарахування митного тарифу та приростом продукції національного товаровиробника. Дана залежність має протилежну спрямованість, у порівнянні з імпортом.
Тобто національний виробник має бути зацікавлений у такій послідовності використання видів мита відносно імпорту: змішане, комбіноване, адвалорне, специфічне.
ЛІТЕРАТУРА
1. Борисов К. Г. Международное таможенное право. — М.: Изд-во РУДН, 1997, —224 с.
2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — 241 с.
3. Владимиров К. Н., Бардачова В. Ю. Митне регулювання: Навч. посів. — 2-ге вид. — Херсон: Олді-плюс, 2002. — 336 с.
4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия / Под ред. А. Е. Стровского. — М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1996.
5. Внешнеэкономический толковый словарь. — М.: Инфра-М, 2000. —512 с.
6. Волосович С. В. Мито та митні платежі. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. — 84 с.
7. Гамидулаев С. И., Кулешов А. В. Пособие для декларанта. Таможенные процедуры / Под общ. ред. А. Н. Мячина. — СПб: Питер, 2003.— 443с.
8. Горбатовский Н. Таможенное оформление и контроль: Рос. Федерация // Закон. — 1993. — 312с.
9. Грачев Ю. И. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. — М.: Бизнес-школа, Интел-Синтез, 2000. — 544 с.
10. Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. —К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001—488 с.
11. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. — 78 с.