Б. Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, і товари, подані в наборах для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З Б, мають класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які визначають основні ознаки даних товарів (за умови, що цей критерій має застосування).

В. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З А і Б, мають класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації даних товарів.

Правило 4

Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень перших трьох правил, класифікуються в товарній позиції, відповідній товарам, найбільш схожим (близьким) з розглядуваними товарами.

Правило 5

А. Пакувальна тара, що має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатна для тривалого використання і надана разом з виробами, для яких вона призначена, має класифікуватися спільно з упакованими в неї виробами (наприклад футляри для фотоапаратів або музичних інструментів).

Однак дане правило не застосовується до тари, яка складає з упакованими виробами єдине ціле, додає останньому істотно інший характер.

Б. Положення Правила 5 А не є обов'язковими, коли пакувальні матеріали цілком очевидно придатні для повторного використання (наприклад, металеві балони для транспортування стислих газоподібних речовин).

Після визначення товарної позиції необхідно визначити повний 9-значний код товару. З цією метою застосовується Правило 6.

Правило 6

З юридичною метою класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що стосуються субпозицій. а також положень вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції одного рівня можуть порівнюватися. Для мети даного Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.

Дане правило необхідно пояснити відносно порівняння субпозицій одного рівня. Річ у тому, що специфікою номенклатури ГС (КН ЄС, ТН ВЗД СНД) є наявність так званої дефісної системи. Дефісна система передбачає проставлення певної кількості рисок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих субпозицій (під-субпозицій). Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Проставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізування і полегшує пошук відповідних товарів за певним алгоритмом: від меншої кількості рисок (дефісів) до більшої.

Крім використання офіційних "Основних правил інтерпретації" при визначенні коду товару в практичних цілях необхідно відповісти на такі п'ять запитань:

Що це? З чого зроблено? Для чого використовується? В якому вигляді використовується? Чи можливе єдине місце в системі?

Нині необхідно продовжувати подальшу деталізацію і диференціювання Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Намір України стати членом Світової організації торгівлі (ГАТТ/СОТ) обумовлює необхідність обгрунтування тарифних ставок відповідно до міжнародних норм СОТ. Таким чином, поглиблення диференціації ТН ЗЕД сприятиме економічній політиці, яка гарантувала б тарифний захист певних видів вітчизняної продукції при загальному зниженні рівня тарифних ставок.

Розпочата робота з розвитку ТН ЗЕД СНД, подальшої деталізації товарів на рівні 9-го знака має відображати національні особливості. При цьому основними критеріями можуть, наприклад, бути:

чи підлягає товар квотуванню, чи ліцензується, чи сертифікується і т.д.;

чи потрібний індивідуальний підхід до товару при визначенні митних зборів, ПДВ і акцизів.

ТН ЗЕД СНД вельми важлива для ведення в Україні митної статистики зовнішньої торгівлі, зокрема, статистики її товарної структури, оскільки вона є одним з об'єктів вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі. Підсумкова інформація з товарної структури зовнішньої торгівлі (та інших об'єктів вивчення митної статистики) має відображатись у відповідних виданнях. Це мають бути офіційні публікації зі статистики зовнішньої торгівлі країни. Крім інформації з товарної структури зовнішньої торгівлі мають надаватись деталізовані відомості про зовнішньоторговельний оборот, експорт та імпорт у цілому та диференційовані і за країнами, і за групами країн.

У наш час відсутня класифікація товарної структури зовнішньої торгівлі. Для проведення загального аналізу товарної структури зовнішньої торгівлі може бути запропонована така класифікаційна схема (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

ВИКОРИСТАННЯ КОДІВ ТН ЗЕД ДЛЯ КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

Товарна структура експорту (імпорту) | Коди груп ТН ЗЕД

Продовольство і сировина | 1—24

Мінеральне паливо | 25—27

Хімічні продукти | 28—40

Шкіряні продукти | 41—43

Лісоматеріали | 44—49

Текстильні вироби | 50—67

Метали | 72—83

Машини й обладнання | 84—93

Різні промислові вироби | 94—97

Така класифікація дає можливість порівнювати статистичні показники з товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і провести аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі. Проте необхідно зробити застереження, що така класифікація має досить загальний характер і при вирішенні будь-яких конкретних завдань може виникнути необхідність деталізації. Крім того, при підготовці інформації для різних користувачів також було б доцільним робити деякі зміни у поділі сукупності товарних груп на підмножини. Доцільність таких змін у класифікації пояснюється тим, що різних користувачів може цікавити різноманітна інформація. Наприклад, при підготовці інформації щодо товарної структури зовнішньої торгівлі Міністерства палива і енергетики (Мінпалевенерго) може бути недостатньо надати дані за 27-ю групою ТН ЗЕД "Паливо мінеральне". У цьому випадку може вимагатися розподіл на вугілля, нафту і газ.

Отже, надана інформація дає можливість при дослідженні отримувати різні статистичні зведення й угруповання, що стосуються товарної структури зовнішньої торгівлі залежно від завдань і етапів дослідження, що проводяться.

Прийняття Україною такого прогресивного класифікатора, як ТН ЗЕД, спричинило перегляд ряду важливих методологічних положень оцінки зовнішньоторговельної діяльності.

Так, наприклад, було прийнято рішення про зближення вітчизняної методології статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею з методологією ООН. Якщо раніше (на відміну від світової практики) у нашій країні включали до зовнішньоторговельного обороту операції (послуги) матеріального характеру (наприклад будівельні роботи за кордоном, включаючи реконструкцію, послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, транспортні послуги, оренду приміщень, обладнання, машин), то зараз (відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН) починаючи з 1991 р. подібні операції враховуються окремо, що зумовило необхідність створення нового класифікатора послуг.

У 1990 р. Держкомстатом СРСР було видано Тимчасовий класифікатор послуг у зовнішньоекономічній діяльності (ТКП ЗЕД). Класифікатор було підготовлено на основі матеріалів Єдиної класифікації товарів (ЄКТ), розроблених Статистичною комісією ООН. ТКП ЗЕД набрав чинності одночасно з ТН ЗЕД, і передбачалося, що він буде діяти протягом двох-трьох років до видання Статистичною комісією ООН спеціального класифікатора послуг.

Після введення в ТКП ЗЕД ряду доповнень йому було надано статус постійного, і він став визначатись як КП ЗЕД. Для полегшення застосування нового класифікатора були розроблені ключі переходу від Єдиної товарної номенклатури (ЄТН), а також від Міжнародного стандартного галузевого класифікатора (МСГК). Правильне визначення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення, до якого з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар належить. Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його невірної класифікації і (або) вказаних неправильно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що даний шлях мінімізації митних платежів є досить популярним при здійсненні імпортних угод. Проведені нами дослідження на ринку взуття виявили такі тенденції. Даний ринок товарів споживання є найбільш керованим з точки зору митного регулювання, але ступінь регулятивності нерівномірний. Так, за товарними позиціями на водостійке взуття, яке виготовляється з гуми та полімерних матеріалів (коди ТН ЗЕД 6401 та 6402), ставки митних тарифів практично не змінювалися з 1993 р. — пільгова 7,5 %, а повна 10 % митної вартості, хоча в Україні є цілий ряд підприємств, які випускають аналогічну продукцію. А щодо взуття, верхня частина якого вироблена зі шкіри, текстилю чи штучної шкіри (коди ТН ЗЕД 6403,6404,6405), ставки практично змінювались щорічно, і нині відповідно до постанови № 40 від 6 лютого 2000 р. пільгова становить 25 %, а повна — 30 %, за незмінних специфічних ставок не менше 5 євро за 1 пару шкіряного взуття, 3 євро за одну пару зі шкірозамінника та 2 євро — за 1 пару з текстилю.

Посилення протекціоністської спрямованості мита за певними товарними категоріями зумовило зміни структури імпорту взуття. Так, якщо в 1997 р. гумового взуття та з полімерних матеріалів (коди 6401 та 6402) офіційно було завезено близько 2,7 млн пар на суму 3,3 млн дол. США, то в 1998 р. такої продукції ввезли понад 11 млн пар на суму 6,4 млн дол. США за незмінного рівня споживання. У цей же період значно скоротилося ввезення іншого взуття: з 3 млн пар до 1,4 млн пар, у грошовому виразі — з 34,5 млн дол. США