Реалізація економічних інтересів країни за умов участі у митному союзі

Одним із напрямів розвитку митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є координація митної політики між країнами шляхом створення митних союзів. При цьому митний союз передбачає не тільки безмитну торгівлю між країнами-учасниками союзу, але й установлення єдиного зовнішнього митного тарифу, який на практиці ліквідує проблему транзиту, що існує при створенні зон вільної торгівлі. Стаття XXIV ГАТТ визначає митний союз як заміну декількох митних територій однією при повному скасуванні мита всередині митного союзу і створенні єдиного зовнішнього бар'єра.

Таким чином, під митним союзом розуміють політично-економічне об'єднання, яке створюється з метою координації зовнішньоекономічної політики держав, регламентації обсягів, структури та умов здійснення експорту, імпорту та транзиту товарів чи інших предметів. У ст. XXIV ГАТТ митний союз визначається як заміна двох чи більше митних територій на одну митну територію у такий спосіб, що:*

мито та інші обмежувальні засоби регулювання торгівлі (за винятком деяких дозволів у разі необхідності) скасовуються відносно основної частини торгівлі між складовими територіями союзу чи принаймні відносно основної частини торгівлі товарами, які походять із таких територій;*

в основному таке саме мито та інші засоби регулювання торгівлі застосовуються кожним з членів союзу до торгівлі з територіями, які не входять до даного союзу.

Викладене дає змогу дійти висновку, що при визначенні митного союзу слід акцентувати увагу на двох аспектах: зовнішньому і внутрішньому. Зовнішній — це прийняття загального митного тарифу та узгодження митного законодавства з метою застосування даного митного тарифу. Внутрішній — це усунення обмежувальних регламентуючих заходів відносно товарообміну в самому митному союзі.

Всебічне дослідження митних союзів як форми інтеграційних об'єднань почалося з роботи Дж. Вайнера "Проблеми митного союзу", виданої у 1950 р. У ній він стверджує, що регіональне угруповання, створене для ведення вільної торгівлі, має два протилежні наслідки — позитивний, оскільки воно сприяє розширенню торгівлі між членами угруповання, і негативний, оскільки відвертає торгівлю від ефективніших зовнішніх джерел. На думку Вайнера, оцінка даних процесів залежить від того, чи сприяють, врешті-решт, митні союзи розширенню торгівлі в межах регіону, чи слугують переорієнтацією на зовнішні ринки.

Деякі економісти вважають, що нібито західноєвропейський "Спільний ринок" виявився успішним саме тому, що тенденція до розширення торгівлі в межах регіону набагато переважала тенденцію до переорієнтації на зовнішні ринки, тоді як у Латинській

Америці та Африці інтеграційні об'єднання, як вважають, не виправдали себе, оскільки орієнтація на зовнішні ринки переважала тенденцію до розширення торгівлі в межах регіону.

Результати дослідження цієї проблеми засвідчують, що крім економічних передумов, які сприяли ефективному функціонуванню даного інтеграційного об'єднання, були й історичні. Це пов'язано з тим, що процес інтеграції в Європі має не спонтанний, а еволюційних характер, що підтверджується історично. Одним із перших митних союзів, який почав функціонувати як форма інтеграційного об'єднання, став Німецький митний союз, що формувався поетапно з 1818 р. після відміни Прусією внутрішнього мита та прийняття зовнішнього митного тарифу. Цей приклад наслідували Баварія, В'юнтерберг та інші самостійні князівства. На підставі цих угод між ними було створено послідовно Північний, Південний та Центральний митні союзи, на підґрунті яких сформовано у 1833 р. Німецький митний союз. За базис загального мита було взято пруський митний тариф 1818 р. Слід зауважити, що причини створення даного митного союзу були не тільки фінансово-економічні, але й політичні — об'єднання Німеччини.

На сьогоднішній день у світі існує понад 30 різних інтеграційних об'єднань, абсолютна більшість з яких тією чи іншою мірою координують митно-тарифну політику, серед яких можна виділити близько десяти, що класифікуються як митні союзи. Найбільш розвинуте інтеграційне об'єднання — Європейське Співтовариство, одним із перших етапів якого стало створення митного союзу, що задекларовано в ст. 9 Римського (засновницького) договору 1957 року.

Приєднання країни до митного союзу доцільно аналізувати з урахуванням впливу динамічної ефективності, порівнюючи дві моделі тарифної політики, наявність у держави власної митної політики і використання митного тарифу відповідно до економічних інтересів країни та усунення митного тарифу у взаємній торгівлі між учасниками митного союзу. Західні дослідники даних моделей виокремлюють два типи ефектів, які виникають у результаті створення митного союзу, — статичні та динамічні.

Під статичними ефектами розуміють економічні наслідки, які виявляються відразу після створення митного союзу як його безпосередній результат, а під динамічними ефектами — економічні наслідки, що виявляються на більш пізніх фазах функціонування митного союзу.

Дослідження статичних ефектів викристалізувало домінуючі ефекти, що діють на першій фазі після створення митного союзу,—

ефект розширення торгівлі й ефект згортання торгівлі. Інколи в економічній літературі дані ефекти трапляються під назвами: ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі. Вважаємо, що це не зовсім адекватно визначає сутність явища, оскільки йдеться не про виникнення або відсутність торгівлі взагалі, а про наслідки застосування системи митного регулювання з метою розширення чи згортання торгівлі між певними державами.

Проілюструємо це на прикладі. Припустимо, що дві країни утворили між собою митний союз, а третя країна знаходиться поза даним інтеграційним об'єднанням і являє собою світовий ринок. Кожна з країн має відносні переваги при виробництві певного товару. Для країни 1 — це товар В, для країни 2 — товар С, а для третьої країни — товар А (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

ЕФЕКТИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ СТВОРЕННІ МИТНОГО СОЮЗУ

Стрілками в табл. 11.1 показується напрям товаропотоків, відсутність стрілки означає, що торгівля між країнами не відбувається.

До створення митного союзу країни оподатковували 30 % ставкою адвалорного мита весь імпорт товарів незалежно від країни походження.

Проаналізуємо ситуацію, за якої після створення митного союзу країна 1 залишила митний тариф відносно імпорту з країни З і скасувала мито відносно товару з країни 2. До створення митного союзу країна 1 імпортувала товар А з країни 3, тому що його виробництво в даній країні було найефективнішим. Це виявилось у тому, що вартість виробництва даного товару в країні 3 найнижча, і навіть запровадження імпортного мита суттєво не вплинуло на ввезення, оскільки ціна імпортна нижча, ніж внутрішня (13 замість 14).

Після створення митного союзу країна 1 почала імпортувати товар А з країни 2, оскільки його ціна 12 нижча, ніж 13. Таким чином, менш ефективне виробництво країни 2 у порівнянні з ефективним виробництвом країни 3 отримало можливість реалізації додаткової продукції за рахунок експорту до країни 1. Отже, ми можемо констатувати дію ефекту згортання торгівлі, наслідком якого є неефективний розподіл наявних ресурсів.

Створення митного союзу суттєво не вплине на виробництво й імпорт товару В до країни 1. Це пов'язано з тим, що його виробництво в даній країні є найбільш ефективним виходячи з витрат (11), через що імпорт з інших країн відсутній. На експорт створення митного союзу також суттєво не вплине. Навіть зняття імпортного мита країною 2 не привабить експортерів з країни 1, тому що існує спокуса реалізувати даний товар на світовому ринку за вищими цінами.

У випадку з товаром С наявність протекціоністського мита є стримуючим фактором імпорту даного товару до країни 1. Створення митного союзу для виробництва даного товару в країні 2 є сприятливим, тому що фактично надає можливість для експорту до країни 1. Тобто починає діяти ефект розширення торгівлі, який впливає на ефективне розміщення ресурсів.

У наведеному прикладі аналізувався вплив функціонування митного союзу на виробництво певних товарів. Для проведення всебічного аналізу наслідків участі країни в митному союзі доцільно розглядати не тільки сферу виробництва, але й усю сукупність економічних взаємовідносин, тобто виробництво, обмін та споживання. Вбачається доцільним змоделювати ситуації участі країни у митному союзі, тим більше, що в економічній літературі з певною періодичністю дискутується питання участі України у митному союзі країн СНД. Тому з метою дослідження всієї сукупності взаємовідносин, що виникають уданому процесі, графічно змоделюємо створення митного союзу для двох країн — України та Росії.

На рис 11.1 а віддзеркалено вітчизняний попит і пропозицію на певний товар в Україні, а рисі 1.1 б — криві внутрішнього попиту і пропозиції на цей самий товар у Росії.

Рис. 11.1. Ефекти створення митного союзу (графічна модель)

Підрахуємо для будь-якої заданої ціни надлишок пропозиції S1-D2 — це і буде пропозиція України на експорт, який, у разі коли Україна і Росія сформують митний союз, буде додано до внутрішньої пропозиції Росії, що зумовить зсув кривої S1 до S1+m и рисі 1.1 б. Ця крива починатиметься з кривої S1 в точці рівноважної ціни OP2 в Україні.

Для спрощення світову ціну пропозиції даного товару приймемо за постійну величину, яка дорівнюватиме за відсутності митного тарифу OP0. Досліджуючи наслідки створення митного союзу, змоделюємо послідовно дві ситуації — у першій митний тариф використовували обидві країни, у другій — тільки