Так, якщо до створення союзу Україна і Росія використовували митний тариф, то внутрішні ціни відповідно становили величини ОР1і ОР2. Після створення митного союзу вони відмінили застосування заборонного мита відносно власних товарів та встановили імпортне мито на однаковому рівні (для прикладу на рівні середньої ставки) щодо несоюзних країн. Отже, в обох країнах внутрішня ціна встановиться на однаковому рівні, середньому між ОР1 та OP2, наприклад, на рівні OP3. Проте ця ціна не є рівноважною, оскільки надлишок пропозиції в Україні більший, ніж надлишок споживання в Росії, тому ціна знизиться до рівня ОР4 де X'2 Х''2 = EG, і сумарна пропозиція S1+m дорівнюватиме попиту D1.

Щоб перевірити ефекти від створення митного союзу, застосуємо концепцію виробничого і споживчого надлишку. Як результат, у Росії відбулося зниження внутрішньої ціни з OP1 до ОР4, надлишок споживання зріс (на рис 11.1 — це площина Р4P1W1G, у той час як надлишок виробництва зменшується до площини Р4P1W1E (вітчизняні виробники скорочують виробництво з OQw до OQ Е у відповідь на зниження внутрішньої ціни). Чистий дохід представлений площею ЕW1G, яку можна поділити на дві частини. Площина ЕW1E1 являє собою зменшення вартості за рахунок імпорту QeQw товару за ціною нижчою, ніж вартість вітчизняного виробництва, — це є виробнича частина ефекту розширення торгівлі. Площина Е1W1G — це споживча частина ефекту розширення торгівлі. Сума двох складових — це і є ефект розширення торгівлі від створення митного союзу.

Внутрішня ціна в Україні зросте з ОР2 до ОР4, отже, скорочення споживчого надлишку дорівнюватиме площі Р2 P4 X'2W2. Має місце збільшення надлишку виробництва (площа Р2 P4 X”'2W2), отже, чистий ефект від створення митного союзу буде сприятливий для України. Для решти країн світу дана ситуація не буде мати суттєвих наслідків, оскільки торгівля з обома країнами дорівнює нулю як до створення митного союзу, так і після його формування.

Таким чином, доходимо висновку, що в даному випадку створення митного союзу буде прибутковим.

Змоделюємо ситуацію, коли до створення союзу тільки Україна встановила заборонний тариф. Припустимо, що в Росії мито до союзу було таким, що дорівнювало РоР3, отже, вітчизняне виробництво було на рівні ОQ3 і й імпорт (з інших країн світу) становив ІН. Ефект доходу становив РоР3 х IH, що дорівнює площині АІНВ.

Оскільки митний союз функціонує між Україною та Росією, то зовнішній митний тариф щодо всіх інших країн світу буде проміжним між досоюзними тарифними ставками двох країн, для прикладу такий, що дає абсолютну одиницю, рівну Р0Р4, отже, внутрішня ціна в обох країнах зміниться до OP4. Росія тепер імпортує ЕG товару понад імпорту з України і виробляє Qe самостійно. Споживчий надлишок збільшується на площину Р4Р3HG, виробничий надлишок зменшується на площину P4 P3 IE, дохід держави від уведення тарифу (ефект доходу) зникає через зменшення (площина АІНВ), яка може бути розділена на дві частини, тобто АІНВ = NIHL + АNLB. Баланс між прибутками і втратами визначається порівнянням площин ЕIN і LHG з одного боку, і площиною АNLB — з іншого.

Площа ЕIN— це захисна частина ефекту розширення торгівлі, яка заощаджує виробничі ресурси, що випливає з того факту, що кількість QeQs замість того, щоб вироблятися в країні, імпортується за нижчою ціною (ніж в Україні). Площа LHG — споживча частина ефекту розширення торгівлі. Площа АNLB, навпаки, являє собою ефект згортання торгівлі з боку виробництва, через те що кількість імпорту ІH=АВ у яка раніше здебільшого надходила до союзу з інших країн, тепер надходить з України, додаткові витрати ресурсів дорівнюють різниці між OP4 (ціна пропозиції, гранична вартість товару в Україну) і ОРо (ціна пропозиції, гранична вартість товару в інших країнах світу); ця різниця описана рівнянням Р0 Р4 =АN.

Як бачимо, баланс доходів і витрат у Росії — несприятливий, проте в цілому можливий прибуток з боку України.

Щодо України виникають ті самі ефекти, що й у першому випадку. Проте для неї створення митного союзу матиме сприятливий вплив. Якщо ми визначимо в грошовому виразі значення різних ефектів (що виникли в результаті створення митного союзу) за сумою ЕIN + LHG- АNLВ + X'2X”2W2, ми зможемо точно визначити — прибутковий чи збитковий союз загалом. Зауважимо, що ми не включили до калькуляції ефекти, що створює союз, щодо решти країн світу, під якими розуміється зменшення їх чистого експорту на IH. Однак, як було визначено, крива світової пропозиції є нескінченно еластичною, і цей ефект можна проігнорувати.

Внаслідок створення митного союзу реалізація принципу взаємної вільної торгівлі зумовлює зростання товаропотоків між його учасниками. Але може виникнути ситуація, коли товари, які традиційно закуповувалися на внутрішньому ринку, стають значно дорожчими, ніж імпортні товари. Це пов'язано з тим, що до участі країни в митному союзі національні товари були під захистом імпортного мита, яке зняли з огляду на дії підписаної угоди, що призвело до переорієнтації споживачів на дешевий імпортний товар.

Таким чином, ефект розширення торгівлі — це переорієнтація споживачів з менш ефективного джерела поставки товарів на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт).

Створення митного союзу означає, що країни-члени надають один одному преференції у сфері зовнішньої торгівлі, застосовуючи зовнішній митний тариф відносно країн, що не входять до даного союзу. У результаті усунення імпортного мита може виникнути як ефект розширення торгівле так і ефект згортання торгівлі, який, за своєю суттю, є антиподом ефекту розширення. Це пов'язано з тим, що джерело поставки товарів із країн, які беруть участь в інтеграції, не завжди є оптимальним, тому що інші країни, які залишилися за межами митного союзу, можуть виробляти товари за значно нижчими цінами. Тобто під згортанням торгівлі розуміють переорієнтацію місцевих споживачів із закупівлі товарів з більш ефективного поза інтеграційного джерела постачання на менш ефективне внутрішньо-інтеграційне джерело, яка відбулась за рахунок усунення імпортного тарифу в межах митного союзу.

Якщо в результаті утворення митного союзу виникає ефект згортання торгівлі, то добробут країн, які не беруть участі у митному союзі, також погіршується, оскільки обмежувальні ресурси використовуються менш ефективно, ніж могли б бути використані за умов вільної торгівлі. З іншого боку, добробут країн-учасниць може або погіршитись, якщо ефект згортання торгівлі за своїми вартісними розмірами буде менший ефекту розширення торгівлі.

Аналіз статистичних даних свідчить, що здебільшого ефект згортання торгівлі має місце, але він перекривається ефектом розширення, в результаті чого інтеграція загалом зумовлює зростання добробуту.

Виявлено й певні закономірності:*

чим вищий рівень імпортного мита до інтеграції, тим вища ймовірність того, що його відміна зумовить домінування ефекту розширення торгівлі над ефектом згортання торгівлі. І навпаки, чим нижчий рівень імпортного мита існував до приєднання країни до митного союзу, тим більша ймовірність, що ефект згортання торгівлі буде домінувати над ефектом розширення у даному конкретному випадку;*

чим нижчий рівень загального митного тарифу встановлюється країнами-учасниками митного союзу стосовно третіх країн, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі;*

чим менше країн беруть участь при створенні митного союзу і чим менші самі країни, тим більша ймовірність домінування ефекту згортання торгівлі. Тобто у випадку коли до митного союзу входять практично всі країни світу (використання моделі вільної торгівлі), ефект згортання торгівлі зникає за відсутності альтернативного джерела надходження товарів;*

чим ближчі країни за рівнем економічного розвитку і чим сильніша конкуренція між ними, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі. У даному разі кожна із країн починає спеціалізуватися на тих товарах, які вона може виробляти з меншими витратами і які зможе експортувати;*

чим більші обсяги торгівлі між країнами, що інтегруються, існували до створення митного союзу, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі.

Слід зауважити, що може виникнути ситуація, коли ціни на товари з не інтегрованих країн навіть з урахуванням імпортного мита будуть нижчими від цін у межах митного союзу. Аналіз такої ситуації свідчить, що в даному конкретному випадку будуть взагалі відсутні як ефект розширення, так і ефект згортання торгівлі, тому що споживачі будуть віддавати перевагу товарам, що реалізуються за нижчими цінами.

Окрім того, існує ще декілька ефектів статичного характеру від участі країни у митному союзі. Насамперед це виявляється в тому, що кожна країна-учасниця має певну економію на зменшенні частини адміністративних витрат, оскільки усунення торговельних бар'єрів, спрощення процедури митного оформлення і митного контролю вантажів зумовлює не тільки скорочення кількості працюючих у митних органах, а й спрощення складної системи безперервного контролю при переміщенні через кордон.

Масштаби і глибина інтеграційних процесів сприятимуть також поліпшенню сукупних умов торгівлі країн, що беруть участь у митному союзі, з третіми країнами, порівняно з умовами торгівлі окремих країн.

Але крім статичних ефектів існує ціла низка динамічних ефектів, а саме фактор посилення конкуренції між виробниками різних країн, наслідками якої є покращання якості товарів, фіксація ціни на певному рівні, стимулювання створення нових технологій і под. Усунення торговельних бар'єрів стосовно