кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем України.
У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Тимчасовий порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 № 247, зареєстрований в Міністерстві юстиції У країни 10.01.01 за № 4/5195.
З метою запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних для людей інфекційних хвороб у прикордонних контрольних пунктах у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, створюються і функціонують спеціальні санітарно-карантинні підрозділи.
Установи державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють свою діяльність відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою КМУ від 22.06.99 № 1109. Відповідно до п. 10 Положення головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів) мають право видавати відповідно до законодавства дозволи на:—
ввезення з-за кордону сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) та реалізацію і використання їх в Україні;—
транзит через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я населення видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу).
Відповідно до законодавства України визначено, що санітарна охорона території України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом у пунктах пропуску через державний кордон та на всій території України.
Підрозділи санітарно-епідеміологічного контролю в пунктах пропуску проставляють в товаросупровідних документах такі штампи: "Ввезення на митну територію дозволено", "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)". Для митного оформлення у вільне використання в цьому випадку необхідне отримання Висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та штампу "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено" за місцем надходження вантажу.
Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.12.02 № 5.10/47505 затверджено об'єкти зовнішньоекономічної діяльності за кодами УКТ ЗЕД, а також об'єкти, на яких проведена державна санітарно-епідеміологічна експертиза на етапі їх державної реєстрації в Україні (медична техніка, вироби медичного призначення, пестициди, агрохімікати тощо). В документах на зазначені товари штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено" проставляється безпосередньо в пункті пропуску, і цього достатньо для митного оформлення товарів у вільне використання на території України.
Гомологічний контроль. З метою посилення контролю за переміщенням коштовних, напівкоштовних та декоративних каменів походженням з України створено Державний гомологічний центр Міністерства фінансів України, який проводить всі роботи, пов'язані з експертною оцінкою якісних та вартісних показників природних та штучних дорогоцінних каменів органічного утворення, напівдорогоцінних та декоративних каменів. Дозволом для переміщення вказаного вантажу є експертний висновок встановленої форми на бланках суворої звітності.
Слід зазначити, що право на виконання відповідних експертних робіт мають крім штатних співробітників Державного гомологічного центру також позаштатні акредитовані експерти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кругман П. Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 799 с.
2. А.Линдерт П. X. Экономика мирохозяйственных связей. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с.
3. Международные экономические отношения / Под ред. В. Е. Рыбал-кина. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 503 с.
4. Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. А. А. Кириченко. — К.: Центр коммерческой дипломатии Ин-та экономики, управления и хоз. права, 1998. — 464 с.
5. Мэнкью И. Г Принципы экономике. — СПб: Питер Ком, 1999. — 784 с.
6. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. ред. В. Г. Драга-нова; Рос. тамож. акад. ГТК РФ. — М.: Экономика, 1998. — 687 с.
7. Основы таможенного дела в Украине // Под ред. Н. Н. Кален-ского, П. В. Пашко. — К.: О-во "Знание", КОО, 2003. —493 с.
8. Поляков В. В. Прогнозирование мирового товарного рынка: теория и практика. — М.: Экзамен, 2002. — 288 с.
9. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб.-практ. пособие. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 208 с.
10. Право и практика. Таможенное законодательство Украины. — К.: Юрид. компания "Бест и К". — 1998. — № 24.
11. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи // С. Г. Осика, В. В. Коновалов. О. О. Покрешук. — К.:УАЗТ, 2001. —639 с.
12. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ. — К.: Вимір. 1998. — 520 с.